Валентина Іванівна Довженко – номер два у списку кандидатів у народні депутати від опозиційного блоку «Не Так!». Освіта – вища. Закінчила Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут, інженер-хімік-технолог. У минулому – голова Орджонікідзівського міськвиконкому, інспектор ЦК Компартії України, заступник голови комісії ЦК КПУ по роботі з жінками, заступник голови Київської облдержадміністрації, голова Держкомітету України у справах сім’ї та молоді, міністр України у справах сім’ї, дітей і молоді.
З 2001 року – лідер Всеукраїнського політичного об'єднання «Жінки за майбутнє». Нагороджена орденом княгині Ольги І, ІІ, ІІІ ступенів, орденом Преподобного Нестора Літописця, Грамотою ООН, відмінник народної освіти.
Минулого тижня вона відвідала Любашівський і Котовський райони області, де зустрілася з громадськістю і трудовими колективами.
В Одесі вона провела прес-конференцію для журналістів усіх ЗМІ, виступила на телебаченні, зустрілася зі своїми прихильниками і прихильниками опозиційного блоку «Не Так!» у кінотеатрі «Звездный» і в Одеському російському драматичному театрі ім. Іванова.
Кожна зустріч – це довірча розмова не лише політика, а людини, жінки, яка знає не по чутках проблеми і турботи тих, з ким вона зустрічалася.
Пропонуємо увазі читачів стенографічний запис бесід В.І. Довженко.
– Я з 2001 року очолюю політичне об'єднання «Жінки за майбутнє». А рік по тому, коли наша організація була зовсім «юною» ми пішли на вибори у Верховну Раду України і одержали чотири відсотки голосів. За що я дуже вдячна виборцям, насамперед, Одеської, Запорізької, Закарпатської областей, а також Автономної Республіки Крим, – розповідає Валентина Довженко. – Звичайно, за чотири роки, що пройшли з дня заснування, наше об'єднання значно зміцніло. Насамперед, завдяки тому, що зроблено для людей багато конкретних і корисних справ. І дуже важливо відзначити, що це робилося переважно жінками, яких у нашій партії близько 80 відсотків.
– Але ми не настільки войовничі і не виступаємо проти чоловіків, – підкреслює Валентина Іванівна. – Навпаки, ми працюємо спільно, вирішуючи проблеми захисту материнства, дитинства, родини, ліквідації економічної дискримінації жінок.
Безперечно, паралельно треба вирішувати і проблеми, які стосуються чоловічого населення. Зокрема, безробітних. Якщо в родині без роботи залишається жінка, це ще не страшно, вона завжди знайде собі роботу – в оселі, або по господарству. Набагато гірше, коли заробітку позбавляється основний годувальник – чоловік.
Зачіпаючи умови життєдіяльності обох статей, їхньої опірності виникаючим ситуаціям у природі і суспільстві, В. Довженко звертає увагу виборців і на такий сумний факт, що чоловіки в Україні живуть на 10 – 12 років менше, ніж жінки. Її турбує і репродуктивне здоров'я представників сильної статі, випадки смертності серед них від серцево-судинних та інших захворювань, яких останнім часом стало більше. Тобто, якщо брати в цілому, йдеться про генетичне здоров'я нації.
– Тому цим повинні професійно займатися ті люди, яких обирають до рад усіх рівнів, – вважає вона. – А також до органів виконавчої влади. Тому що це не тільки їхній святий обов'язок, але і справа честі. У протилежному випадку немає сенсу йти у владу. Говорю це до того, що, якщо ми хочемо краще жити, ми повинні обирати людей, які знають життя, компетентних з тих чи інших питань, а, головне тих, які не відриваються від суспільства або своєї громади, прислухаються до думки співгромадян.
Утверджуючи такі прості, здавалося б, і зрозумілі істини, Валентина Іванівна нерідко наводить приклади зі своєї практики, коли працювала на різних державних посадах. За її словами, саме завдяки порадам старших товаришів, колег, думці простих людей, їй вдавалося уникати помилок або виправляти вже допущені. І говорить вона про це щиро, сподіваючись на розуміння і взаєморозуміння тих, з ким розмовляє. А це завжди було, є і буде визначальною рисою сильної людини і мудрого політика.
– У нашій команді, яка складає опозиційний блок «Не Так!», саме і зібралися такі люди, які знають життя, які, обіймаючи ті чи інші посади, досягали завжди позитивних результатів, прислухаючись до думки людей, – стверджує В. Довженко. – Тому на першому етапі в січні і лютому ми роз'їхалися по всіх куточках України, зустрічаємося з громадськістю, із трудовими колективами різних галузей, прислухаємося до людей, щоб передвиборну програму блоку, яку ми розробили, можна було б покращити, з урахуванням зауважень, які будуть нам висловлені.
Пояснюючи, чому політичне об'єднання «Жінки за майбутнє» увійшли до опозиційного блоку «Не Так!», В. Довженко, стверджує, що це рішення також було ухвалено з урахуванням точки зору людей, насамперед, жінок, які підтримують його ідеологію.
– Нам так і говорили, що, якщо ви хочете виконати поставлені вами завдання, необхідно знайти політичних союзників, щоб організована у Верховній Раді фракція, була сильною і компетентною, – продовжує В. Довженко. – До речі сказати, і наші союзники по блоку побачили в нашому політичному об'єднанні гідних партнерів. Насамперед, справа полягає в тому, що наші ідеології і програми збігаються. Ми разом виступаємо за те, щоб розбудовувати Україну, як соціально-демократичну державу. А це, насамперед, базується на розвитку ринкової економіки, яка була б під контролем і розумним регулюванням держави.
Головне тут полягає в тому, що все, що робиться в державі, має бути спрямоване на підтримку вітчизняного виробника. Тому що за результатами того, що відбувалося протягом минулого, 2005 року, ми одержали, я б сказала, економічну дискримінацію тих регіонів, де переважно зосереджена наша промисловість.
За словами В. Довженко, усе почалося з ревальвації гривні. І це призвело до того, якщо порівнювати з 2004 роком, що надходження від експорту нашої продукції скоротилися на 5 мільярдів гривень. Або, якщо говорити іншими словами, темпи приросту обсягів промислової продукції знизилися в 4,4 раза. Зокрема, і в металургійній галузі, яка давала в бюджет близько 50 відсотків доходів.
– Ми категорично виступаємо за те, щоб усю політику, починаючи з законодавства, спрямувати на підтримку саме вітчизняного виробника, – підкреслює Валентина Іванівна. – І це зрозуміло, чому.
Політичне об'єднання «Жінки за майбутнє» і опозиційний блок «Не Так!» виступають за сильну і прогнозовану соціальну політику, яка б базувалася, як це і було в попередні роки, на реальних досягненнях економіки.
– До речі, нами вже розроблено проект закону, який на першому етапі передбачає прирівнювання мінімальної зарплатні до прожиткового мінімуму, – говорить В. Довженко. – А в подальшому вона повинна перевищити цей мінімум. Проект даного закону через депутатів, які входять до нашого блоку, уже передано у парламент.
Крім того, оскільки сьогодні всі пенсійні і всі соціальні виплати в нас нараховуються з розрахунку мінімальної заробітної платні, цю систему також необхідно змінювати. І керуватися прожитковим мінімумом.
Дуже важливого значення В. Довженко та її соратники надають охороні материнства. На їхню думку, у нашій державі необхідно на законодавчому рівні визнати материнство, як соціально-корисну працю. Тому що, якщо жінка народила двох, трьох або більше дітей, їй ніколи було заробляти виробничий стаж. Тому держава повинна забезпечити її нормальне існування.
Це, до речі, стосується і пенсійного забезпечення жінок, і інших соціальних виплат, зокрема, щодо догляду за дитиною.
– Оскільки немає таких соціальних гарантій, вагомої підтримки родини, ми не можемо ось вже протягом декількох років домогтися підвищення рівня народжуваності, – стверджує В. Довженко. – Крім того, як свідчать соціологічні опитування, тут велику роль відіграє відсутність соціальної і політичної стабільності в країні. Молоді люди, як правило, звертають увагу саме на цю складову. А, отже, при відсутності можливості передбачити або прорахувати майбутнє, відкладають народження дитини до кращих часів.
Тому першочерговим з наших завдань є робота щодо забезпечення політичної і соціальної стабільності в державі. А цього можна домогтися, провадячи політичну реформу, формування більшості в парламенті й уряду, до якого увійшли б високопрофесійні, висококваліфіковані й відповідальні люди.
Опозиційний блок «Не Так!» планує провадити надзвичайні заходи для того, щоб призупинити зростання цін, відновити виробництво і створювати справжні, а не мнимі, робочі місця, стверджує В. Довженко. При цьому усіляко використовуючи міжнародну кооперацію. Насамперед, з тими країнами, з якими така кооперація вже існує.
До Євросоюзу і до інших міжнародних структур Україна повинна входити рівноправним членом. А цього можна досягти тільки тоді, коли наші товари будуть затребувані на закордонних ринках, вважає керівник політичного об'єднання «Жінки за майбутнє». А наша внутрішня і міжнародна політика буде відповідати найвищим стандартам.
