“Великий німий” відвідав з короткотерміновим візитом Одесу – квітневого вечора у кінотеатрі “Маски” відбулася демонстрація фільму “Люди в неділю”, що вийшов у Німеччині у 1930 році. Показ супроводжувався музикою у виконанні Стівена Гарлінга (Берлін). Проект у цілому називався “Німе кіно – live концерт. Музична інтерпретація кінострічки “Люди в неділю”.
На прес-конференції, яка відбулася перед показом фільму, Стівен Гарлінг відзначив: “Неможливо уявити, що таке “німе кіно – live концерт”, поки що не побачиш і не почуєш. Дуже віддалено це схоже на класичний супровід демонстрації німого фільму грою тапера”.
Стівен Гарлінг грає на ударних інструментах – традиційних і екзотичних (азіатських, африканських, південноамериканських, полінезійських). Звідси – багатство тембрів і ритмів. Те, що відбувається на екрані, інтерпретується мовою музики – і стає можливою передача найтонших почуттів і відчуттів героїв. Фільм “Люди в неділю” за жанром – документальний. Самих себе грають таксист Ервін Шплеттштесер, продавщиця платівок Брігітте Бохерт, продавець вина Вольфгант фон Вальтерсхаузен, манекенниця Крісті Елерс. Кінокамера стежить за ними під час літнього вихідного – у місті, за містом. Вони з усіх сил намагаються насолоджуватися митєвостями свободи, відчуженості від буденних справ і турбот. Але все не просто... Безтурботна незалежність тендітна, ілюзорна, може бути порушена у будь-яку мить. Ось твій супутник не так подивився, не те сказав, або промовчав...
У Стівена Гарлінга у Берліні власний кінотеатр німих фільмів з музичним супроводом. Програми користуються популярністю у глядачів. С. Гарлінг пропагує свої проекти в країнах Європи, у США – і небезус¬пішно. Це і справді цікаво – те, що він пропонує. Схоже, у німого кіно є майбутнє.
