Імідж податкової служби останнім часом зазнав чималих змін. Свідчення цьому – і результати численних опитувань і та готовність, з якою прості, не обтяжені зайвими доходами, громадяни звертаються до податківців по допомогу. Багато проблем – і повернення переплачених податків, і відшкодування податкового кредиту стали вирішуватися без багатоденних черг, хвилювань – що називається, у робочому порядку.
Зрозуміло, що такі разючі зміни самі по собі не відбуваються, за ними стоять конкретні люди. Як і за тим, що в податковій працює усе більше молоді, а словосполучення «податковий інспектор» навіть у підприємців усе частіше асоціюється з порадником, ніж з невблаганним переслідувачем. До того ж, і платити податки стає престижніше.
Невже за такий короткий час так разюче змогла змінитися і робота податкової, і її імідж в очах громадськості? Притому, як свідчать ті ж безсторонні дані соціологічних опитувань, найбільш кардинальні зміни відбулися в нашому регіоні – в Одесі і Одеській області.
Сьогодні, напередодні Дня працівника державної податкової служби, керівник Державної податкової адміністрації в Одеській області Анатолій КОСОЛАПОВ – гість нашої редакції. І перше запитання до нього – про причини настільки стрімких змін у податковій, що відбуваються буквально на очах.
– ДПА в Одеській області перебуває в постійному процесі реформування, оновлення, створення нових форм адміністрування податків, побудови нових форм відносин із платниками податків, кадрового оновлення, яке я називаю кадровою селекцією, – говорить Анатолій Григорович.
– Одеський регіон – дуже своєрідний: він і курортний, і морське вікно для України. Тут представлено найширший спектр економічних відносин: не тільки виробництво і тор¬гівля, але і сфера обслуговування, експортно-імпортні операції і багато чого іншого. Зрозуміло, податківець у такому регіоні повинен не тільки добре знати законодавство, економіку, але і відповідати рівню клієнтів податкової, котрі домоглися фінансових успіхів у жорсткій конкурентній боротьбі. Якщо сказати інакше, то наш співробітник має бути готовий щохвилини і щогодини доводити свій професіоналізм і вміння працювати з людьми.
– Тобто словосполучення «селекція кадрів» виникло в нашій розмові абсолютно не випадково? А що воно означає у Вашому розумінні?
– Це оновлення кадрового потенціалу, яке провадиться, виходячи з декількох чинників. Перший – природний: старіння кадрів, відхід їх на пенсію. Багатьох співробітників у нас переманюють на підприємства з привабливішими умовами праці, високим рівнем оплати. Це і комерційні структури, і держпідприємства, і порти.
Ще один чинник – це те, що було виявлено велику кількість людей, які потрапили до нашої структури незрозу¬мілими для мене шляхами. Випадкові люди в системі, вони не відповідали її вимогам ані за професійним рівнем, ані за освітою. Зрозумійте, у нас специфічна робота. Ми перевіряємо бухгалтера: вірно чи не вірно він веде бухоблік, а на основі цього уже визначається правильність або неправильність сплати податків у тому чи іншому випадку. Після проведених нами атестацій ми визначили те, що багато співробітників не мають елементарного уявлення, що таке податковий і бухгалтерський облік, і ми були змушені зорієнтувати їх на пошук іншої роботи.
Не приховаю і вкрай неприємних фактів корупції. На жаль, у нашому регіоні дуже багато податківців, які перебували на утриманні комерційних структур, виконуючи обов'язки їх адвокатів. Інші “працювали” інформаторами, надаючи інформацію про дати виходу на перевірки, наміри податкової в плані одержання тих або інших даних про ухиляння від сплати податків. У податковій міліції чимало було тих, хто відкрито займався рекетом, вимагаючи гроші від підприємців, керівників виробничих структур.
Такі випадки були виявлені не тільки нашими контролюючими структурами, але і правоохоронними органами, і працівниками МВС, СБУ. Деякі наші співробітники, приходячи на перевірку, ставили запитання керівникам підприємств, що перевіряються, винятково виходячи з власних матеріальних інтересів, чітко позначаючи необхідні їм послуги або необхідну суму грошей.
– Вам багатьох співробітників довелося звільнити?
– Близько 60 відсотків за півтора року.
– Тобто, у Вас зараз близько 60 відсотків нових співробітників, і є можливість будувати роботу по-новому. Якщо говорити про кодекс честі податківця, який у нашому регіоні Ви завзято впроваджуєте, що в цьому кодексі на першому місці?
– Те, що кожен держслужбовець повинен стояти на позиції державника і виконувати тільки властиві йому, виписані в його особистій інструкції функції. Про інше і мови бути не може...
– Але в душу кожному не заглянеш...
– Так, на превеликий жаль. Ми невіддільні від суспільства, у якому живемо. І не завжди можна довідатися, чим живе і про що думає той чи інший співробітник, виконуючи ті чи інші функції, за що, до речі, одержує від держави дуже непогану заробітну плату.
– Зараз час поверження авторитетів. До вас на роботу приходять молоді люди, які виросли в період відсутності страху. Яким чином Вам вдається пояснити їм, що держслужбовець – це звучить гордо?
– Знаєте, те, що в роботі податкової служби Одеської області є визначені, помітні навіть зі столиці, позитивні зміни – багато в чому результат тієї виховної роботи, яку ми провадимо в сфері патріотизму, привабливості самої професії держслужбовця. А економічний результат цієї роботи – те, що на сьогоднішній день за приростом, за мобілізацією, удосконаленням адміністрування податків усіх рівнів бюджету ми посідаємо одне з провідних місць в Україні. У період із січня по травень 1 мільярд 515,3 мільйона гривень ми мобілізували до зведеного бюджету і 938,6 мільйонів – до держбюджету. В країні ми посідаємо почесне друге місце після Волинської області, яка не є донором держбюджету. Тому якщо виходити із цього, то ми можемо розцінюватися сьогодні як безумовні лідери в Україні.
– Чим зі зробленого під час роботи в Одесі Ви найбільше пишаєтеся?
– Не знаю, чи великий це недолік, але пишатися зробленим я не навчуся ніколи. Я щодня критикую себе за недоліки, за те, що не встиг зробити те або інше. Тому, я вважаю, пишатися поки що ще немає чим...
– А радієте чому?
– Тому, що я направлений працювати до дуже цікавого регіону. Тому, що мені вдалося зміцнити й професійно, й у моральному плані колектив, підвищити його кадровий потенціал, зберігши порядних, розумних людей, які прийшли сюди працювати, а не займатися незаконними справами. Радію й тому, що в столиці розуміють: у ДПА Одеської області колектив, який можна поважати, і його сьогодні вже поважають.
– На одному з нагороджень ваших працівників, де я була присутньою, серед багатьох жінок був єдиний чоловік. Не хоче сильна стать працювати в податковій...
– Де б я не працював на керівних постах, постійно спостерігав, що найбільш відповідальні, порядні працівники – жінки. То ж що більше в нас жінок, то вищий ступінь відповідальності. Але сьогодні до нас приходить на роботу все більше й більше чоловіків. Престижність професії податківця зростає не щодня, а щогодини. Я цим пишаюся...
– Навесні Ви взяли шефство над санаторієм «Люстдорф» і почали активно обстоювати інтереси дітей-інвалідів – маленьких пацієнтів цього санаторію. Не всім це сподобалося. Не боїтеся піти слідами головного міліціонера області Михайла Вершняка, якого за занадто ревне обстоювання інтересів дітей, які відпочивають у літньому таборі «Салют», досить швидко перевели на іншу роботу?
– Ми знайшли структуру, яка і хоче, й має можливість, фінансовий і технічний потенціал для провадження ремонтних робіт щодо прокладення в санаторії мереж життєзабезпечення (вода, каналізація, газ). Сьогодні ппрокладають газову магістраль, для чого є всі необхідні матеріали. Однак є проблеми, пов'язані з бажанням однієї з фірм заволодіти досить привабливими санаторними землями, що межують із морем. Правдами-неправдами через Міністерство охорони здоров’я, через колишнього міністра вони, залякуючи адміністрацію санаторію, уклали договір про відведення цих земель даній структурі. Призначено розгляд у суді цієї справи з метою анулювання договору й надання всіх необхідних преференцій структурі, яка бажає реставрувати санаторій і зробити його відповідним усім сучасним вимогам. Якщо це вдасться, то, гадаю, за два місяці заплановані обсяги ремонтних робіт будуть виконані. Що ж стосується остраху... Я вже давно нікого й нічого не боюся. Мене неодноразово намагалися лякати: і тоді, коли я не пускав зараженого м'яса до України, і в низці інших ситуацій.
Так склалася доля, що я посивів у 22 роки, маю поранення, отримані на війні. Відповідно, гасло «Честь понад усе» для мене – не порожні слова. Нехай це пам'ятають ті, хто хоче мене залякати.
– Що напередодні свята податківців Ви хочете побажати своїм підлеглим?
– Зазвичай бажають здоров'я, але в нашій системі хворих людей немає, всі здорові, Нехай це здоров'я збережеться у моїх підлеглих до ста років. Бажаю, щоб вони завжди знаходили взаєморозуміння із платниками податків, серед яких має бути якнайбільше сумлінних. Нехай їм легко працюється, а в їхніх сім’ях буде матеріальний добробут. Щоб, приходячи на роботу, не думали, де б ще заробити, а думали тільки про державні справи, будучи впевненими, що держава вчасно й у повному обсязі їх стимулює. Нехай у їхніх сім’ях завжди лунає дитячий сміх, який буде висвітлювати душі й тішити серця наших працівників. Нехай весь колектив буде однією великою сім’єю й працює у нинішньому складі якнайдовше. Якщо ж говорити про подарунки до свята для підлеглих, то це будуть грамоти, подяки й премії у розмірі посадового окладу.
– А який би Ви хотіли одержати подарунок до свята?
– Щасливі погляди моїх працівиків – людей, якими я керую. Щоб не було лукавства (це мені болить найбільше) і було взаєморозуміння в колективі. Це найкращий подарунок.
