Настала літня пора. Все актуальнішим стає питання харчових отруєнь.
Харчові отруєння – захворювання, які протікають гостро або хронічно, що викликані вживанням їжі, масово засіяної деякими видами мікроорганізмів, або такої, що містить токсичні речовини мікробного чи хімічного походження.
З дітьми необхідно провадити роз’яснювальну роботу про небезпеку навіть опробування невідомих дикоростучих ягід, рослин чи коренеплодів, вживання в їжу великої кількості зерен гіркого мигдалю, ядер абрикосів, персиків та вишень.
З грибів отруєння викликають бліда поганка, мухомори, строчки, отруйна та пурпурна сироїжка, сатанинський гриб, несправжні опеньки та деякі інші. Не збирайте гриби, якщо не можете чітко розрізнити їх. Для приготування умовно придатних грибів необхідно знати правила їхнього оброблення.
Отруєння може викликати і поросла картопля. Таку картоплю необхідно ретельно очищати від паростків та лушпиння разом із позеленілим перифе¬рійним шаром, відвар картоплі необхідно зливати. У білій квасолі міститься токсична речовина фазин, що руйнується при варінні. Отруєння можуть викликати також домішки в зернових продуктах насіння бу¬р’янів.
Харчові отруєння бактеріальної групи виникають внаслідок вживання в їжу інфікованого м’яса, риби, молочних та овочевих продуктів. Отруєн¬ня продуктами харчування (переважно м’ясом, рибою), зараженими бактеріями тифозно-ентеритної групи, пов’язані з порушеннями технологічних процесів щодо оброблення, виготовлення та зберігання харчової сировини та готової продукції. Стафілококові харчові отруєння розвиваються, якщо такі продукти, як молоко, бринза, різноманітні креми, м’ясні вироби (ковбаса, шинка, паштет та ін.) зберігаються у несприятливих умовах (зокрема при кімнатній температурі). Захворювання на ботулізм зазвичай пов’язані із вживанням в їжу різних консервів, ковбасних виробів, сирої та солоної риби, переважно червоної, заражених ботулінусом. Зараження продуктів харчування ботулінусом відбувається внаслідок неправильного оброблення сировини та недостатнього теплового оброблення та стерилізації готової продукції.
Не купуйте харчові продукти з рук за територією, що офі¬ційно відведена для цієї мети (базарів, продуктових магазинів). До обов’язків працівників цих закладів входить контроль за якіс¬тю продукції, що реалізується.
Велике значення має також, яким посудом ви користуєтеся для приготування та зберігання їжі. Мідь може потрапити до харчового продукту з давно луженого посуду, казанів; свинець – внаслідок низької якості олова, який використовується для посуду; цинк – при вживанні та зберіганні кислих страв в оцинкованому посуді.
Не зберігайте отруйні речовини там, де готуєте їжу. Фосфор, вуглекислий барій та ми¬ш’якові сполуки, які використовуються при приготуванні отруйних приманок для дератизації (знищення щурів та мишей), при недогляді можуть потрапити в їжу і викликати харчове отруєння.
Основні клінічні прояви – біль в області живота, нудота, блювота, до яких долучаються розлад шлунку, загальна слабкість, порушення діяльності серцево-судинної системи. Харчові отруєння бактеріального походження протікають інколи із підвищенням температури до 38?С, але частіше лихоманка відсутня. Інколи до вищеперерахованих долучаються більш грізні симптоми: судоми, синюшність шкіряних покривів тощо.
Основні характерні ознаки харчових отруєнь:
1. Раптовість виникнення – через декілька хвилин, годин після вживання інфікованої їжі.
2. Масовість ураження – одночасно захворюють цілі групи населення, які харчуються на одному й тому ж харчовому об’єкті (їдальня, кафе, буфет, харчовий магазин, вдома на кухні тощо).
3. Спільність причини запалення – усі випадки пов’язані із вживанням одних і тих же певних продуктів (риби, м’яса, молочних продуктів, грибів тощо).
4. Обмеженість розповсюдження запалення – отруєння територіально та в часі пов’язано з певним харчовим об’єктом.
При підозрі харчового отруєння необхідно негайно викликати лікаря, вжити заходів щодо надання першої допомоги потерпілим і повідомити до місцевої санітарно-епідеміологічної станції щодо появи харчового отруєння. До прибуття швидкої допомоги необхідно спробувати визначити, що є причиною отруєння і до з’ясування обставин справи вилучити із вживання (але в жодному разі не знищувати до взяття проб лабораторією) підозрілі продукти харчування.
Перша допомога полягає у застосуванні блювотних засобів та вжиття термінових заходів до очищення шлунку шляхом його промивання. Рекомендуються також клізми, сольові проносні. При різкій слабкості – серцеві засоби (кофеїн, камфора), чай, кава. Кислі напої, лимони, оцет та ін.. при вказаних отруєннях захворілим давати не дозволяється.
