Пенсіонер Микола Миколайович Вобліков дістав з кишені ксерокопію статті, опублікованої в «Одеських вістях», і, помахавши нею, заговорив:

– І що? Ще навесні писали: «ділова нарада, робочий настрій». Що змінилося? Ні-чо-го!

На жаль, літній чоловік правий. Як наша газета, так і ра¬йонні видання не раз і не два розповідали про ті проблеми, які, як сніжна лавина ростуть у Кілії. Але газетними публікаціями стан справ не змінити. Журналісти можуть тільки озвучити проблеми, назвати причини, що їх породили, і шляхи виходу із ситуації.

У зв'язку з тим, що населення Кілії заборгувало теплопостачальній організації велику суму грошей, торік міська рада ухвалила рішення відмовитися від централізованого опалення. Однак людям нічого не запропонували натомість, крім поради обігрівати житло за допомогою електрики. На жаль, «фахівці» органів місцевого самоврядування не подумали про те, що існуючі електромережі не розраховані на такі навантаження. Коли люди включили каміни, то там, то тут стала горіти проводка. Але якби тільки в цьому було лихо. Через відсутність централізованого опалення в багатьох багатоповерхових будинках розморозилися системи опалення і каналізації. А коли потеплішало, підвали багатоповерхівок, громадські двори наповнилися каналізаційними стоками.

Кілійська райдержадміністрація і міська рада не могли самостійно впоратися з проблемами і звернулися по допомогу в область. Як говорять підлітки, не навчайте жити – дайте грошей. Свого часу до Кілії приїжджали колишній голова обласної ради Ф. Влад, потім заступник губернатора М. Сердюк. Під час робочих нарад було намічено план дій і обіцяно допомогу. Зокрема, керівництво «Одесаобленерго» погодилося вкласти в реконструкцію кілій¬ських і вилковських електромереж 1,5 мільйона гривень для того, щоб населення могло опалювати квартири за допомогою електроенергії. Для населення в цьому випадку передбачається допомога держави у вигляді пільгових розцінок – і органи місцевого самоврядування були зобов'язані підготувати всі необхідні документи.

Настав час – і ось чергова нарада до Кілії, куди знову приїхав М. Сердюк. Приїхав, як кажуть, не голіруч: з вищих бюджетів вдалося виклопотати для Кілійського ра¬йону не багато не мало 2 мільйони 87 тисяч гривень. Більш того, ці гроші вже надійшли, їх можна використовувати для вирішення проблем, а в перспективі одержати ще близько 4 мільйонів. Але, на жаль!

Як з'ясувалося, в Кілії не все гаразд з електромережами: близько 9 кілометрів кабельних ліній виявилися безгоспними, у всякому разі, їх немає на балансі Болградського РЕМ. А коли так, енергетики не можуть вкладати гроші в їхню реконструкцію. Проте, зі свого боку, «Одесаобленерго» слово тримає – вкладає кошти. На сьогоднішній день вже встановлено 4 нові трансформаторні підстанції, провадиться тех¬нічний і капітальний ремонт іншого устаткування. Однак міська рада – ось уже липень надворі – так і не змогла розібратися з електромережами. Більш того, райдержад¬міністрація протягом трьох місяців не змогла знайти підрядчика для підготовки проектно-кошторисної документації і укласти з ним відповідний договір. Начальник управління будівництва і реконструкції облдержадміністрації М. Фарік, здавалося б, який звик працювати в екстремальних умовах, сказав, що при такій організації роботи з боку Кілійської міськради і райдержадміністрації є всі шанси втратити уже виділені гроші. Доки в Кілії розберуться з електромережами, доки ін¬ститут розробить проектно-кошторисну документацію, доки буде оголошений і відбудеться тендер, настане зима!

Міський голова В. Бобровський і голова Кілійської райдержадміністрації О. Гречаний намагалися було щось сказати у своє виправдання. Але учасники наради, на якому були присутні і депутати міської і районної рад, їх навіть слухати не хотіли: виправданнями будинки жителів Кілії і Вилкового не опалиш. Було більш ніж досить часу і можливостей, щоб провести всі підготовчі роботи. Так, вирішувати проблеми району – це не прапором розмахувати на мітингу.

Крім опалення, в Кілії є ще одна проблема, не менш гостра – водопостачання. Шість років тому міськвиконком віддав водопровід і систему каналізації в експлуатацію приватному підприємству. На сьогоднішній день господарство занедбане до краю: устаткування вийшло з ладу, вода фактично не очищується. Як сказала нам головлікар Кілійської райсанепідемстанції Т. Виходцева, у мережу надходить вода підвищеної каламутності: при нормі 1,5 міліграма на літр, вона доходить до 7 міліграмів. Було зафіксовано випадок, коли в кожному літрі води містилося майже 60 грамів твердих часток. Аварії на мережах не усуваються, і близько 60% води взагалі іде в землю. Через те, що приватне підприємство не може розрахуватися за електроенергію, насосні періодично відключають – і місто взагалі залишається без води. За оцінками фахівців СЕС, ситуація в Кілії катастрофічна.

– Взимку, під час аварій, зростання кишкових інфекційних захворювань склало 65%, а за перше півріччя в цілому – на 24%, – говорить Т. Виходцева. – І це при тому, що значно підвищено дозу хлорування води.

Але що робиться сьогодні, щоб не годувати хлором населення завтра?

Так, проблеми в житлово-комунальному господарстві з'явилися не сьогодні і не вчора. Тому що протягом останніх п'ятнадцяти років геть-чисто були відсутні капіталовкладення на капітальний ремонт, модернізацію, відновлення фізично і морально застарілого устаткування. Підприємства ЖКГ потребують найпильнішої уваги не тільки в Кілії – в усіх містах і селах України.

– Немає не розв'язуваних проблем, є люди, які не можуть їх розв’язати, – висловив свою точку зору заступник губернатора М. Сердюк, і з ним важко не погодитися.

Не можна не зазначити, що на останній сесії Кілійської ра¬йонної ради більшістю голосів депутати висловили недовіру голові Кілійської райдержадмі¬ністрації О. Гречаному.

Закінчилася чергова нарада за участю фахівців з області. Жителям багатостраждальної Кілії знову залишається тільки чекати і сподіватися.

– Але навіть якщо намічену роботу вдасться зробити, залишається відкритим питання: а в яку суму нам обій¬деться опалення на електри¬ці? – говорить пенсіонер М. Вобліков. – Для підтримки більш-менш прийнятної температури в одних-двох кімнатах необхідно «спалювати» 1500 кіловат-годину електроенергії. Це 300 гривень на місяць! Хіба це більшості населення по кишені? Скажіть, як нам жити?..