Сказ – гостре вірусне захворювання, що передається при укусі або обслиненні рани хворою на сказ твариною і характеризується ураженням центральної нервової системи (водобоязнь, судоми, галюцинації, паралічі) і закінчується смертельним результатом.
На сказ хворіють дикі й свійські тварини. «Дикий» сказ розвивається в диких тварин (вовки, лисиці, песці). У дрібних гризунів (миші полівки, кажани) захворювання проявляється тривалим безсимптомним носінням.
Епізоотії сказу міського типу виникають у собак (бездомних і домашніх), кішок, корів, коней, свиней – 90%.
Інкубаційний період у середньому 1 – 3 міс., може скоротитися до 7-8 днів або збільшуватися до 1 року. Відзначаються три стадії захворювання: провісників (депресія); збудження (буйна); паралічів зі смертельним результатом.
У стадії провісників відзначаються неприємні відчуття, м’язові посмикування в області рани, порушення сну, відсутність апетиту, мучать думки про смерть. Ця стадія триває 1 – 4 дні.
Стадія збудження проявляється в занепокоєнні: виділенні слини; обличчя перелякане, очі блищать, неможливо проковтнути воду, судорожне скорочення м’язів обличчя, частішає пульс до 160 ударів на хв., тремтять руки й температура тіла піднімається до 400С.
Виникають приступи сказу – хворий розбиває в друзки стіл, відриває від стін батареї, судоми безперервні, застрашливі галюцинації. Під час судом може настати смерть від зупинки дихання. Тривалість періоду 1-2 дні.
У стадії паралічів настає заспокоєння, афонія, парези нижніх кінцівок, температура тіла 40 – 420С. Смерть настає від зупинки серця й дихання на 2-3 добу.
Сказ собак проявляється у занепокоєнні, відмові від їжі, ковтання утруднене, гавкіт хрипкий, глухий. Через 1 – 3 дні настає період агресії, озлоблення, кидається на людей, тікає з дому, з рота тече слина, зіниці розширені, зуби вискалені. Смерть настає на 2-3 день захворювання.
У кішок настає занепокоєння, постійно нявкають, ховаються в темні кутки, агресивні, нападають на людей, кусаються, дряпаються. У вовків і лисиць клініка, як у собак. Дикі тварини втрачають почуття страху перед людиною, накидаються на всіх, хто потрапляє на шляху, й завдають численних укусів.
Хворих тварин необхідно знищувати, домашні підлягають обов’язковій вакцинації проти сказу. Постконтактна профілактика проти сказу – рану необхідно промити водою з милом. Потім негайно звернутися до травмопункту поліклініки за місцем проживання для імунізації проти сказу.
Якщо тварина відома, то ветеринарним лікарем провадиться медичне спостереження протягом 10 днів. Якщо тварина невідома, то обов’язково провадиться безумовний курс лікування антирабічними вакцинами.
