Ця команда, як магічне заклинання з глибокої давнини, знову гарячить кров. Перегони! Одна за другою яхти відходять від причалів Чорноморського яхтклубу і займають позиції біля лінії старту. Вітру мало, слабкий його подих навіть не роздмухує хвилі. І вітрила ліниво віддзеркалюються в сонячній воді. І все ж таки човни повільно віддаляються від берега, а яхтсмени, яких човни забирають із собою, немов звільняються від чіпкого вантажу земних проблем і віддаються іншим турботам. Попереду 30 миль «трикутного» маршруту - першого із семи майбутніх. Для участі в боротьбі за Кубок на регаті, яка провадиться компанією «Трансбункер», прибуло 35 яхт.
Хоча ці змагання, які відкрилися на початку нинішнього серпня, організовано вперше, вони привернули увагу багатьох майстрів. Про своє бажання "ганятися" у фінальному етапі заявили призери чемпіонатів Європи й світу, переможці Олімпійських ігор. Серед них такі відомі в яхтових колах імена, як спортсмени міжнародного рівня: володар Кубка світу в класі "Солінг" Сергій Пугачов, чемпіон світу в класі "49" Родіон Лука, майстер спорту міжнародного класу, призер багатьох престижних перегонів Європи Ігор Пєтухов. Як зауважив директор яхтклубу Сергій Котов, регати такого резонансу старожили не пам'ятають з часів Радянського Союзу.
Цьому заходу яхтклуб зобов'язаний також поповненням свого арсеналу новими яхтами класу "Laser SB3". Це невеличкі маневрені човни, відточені форми яких створено для максимальної реалізації швидкісних якостей. Принаймні, такому придбанню дивувалися не тільки спортсмени України, але й їхні конкуренти із Росії, Естонії, Білорусі, Молдови, оскільки таких яхт ще не бачили в морських клубах пострадянського простору. Заради можливості змагатися на "лазерах" екіпажі випробували свою удачу на жеребкуванні.
Однак помітно відрізняє дану регату від усіх інших те, що її влаштовувальники на перше місце поставили не стільки клопоти про лаври й призи (до слова, вони мають такі величини в грошовому вираженні, що залишаються комерційною таємницею переможців), скільки яскраво виражену турботу про дітей. Насамперед, про таких, до яких доля поставилася суворо. Так, яхтклуб прийняв новобранців у вигляді десяти хлопчиків та двох дівчаток із Благодійного фонду "Дорога до дому". Діти вулиці одержали невеличкий вітрильний лікбез, після чого деяких з них було визначено на двощоглову яхту "Фортуна" під командуванням капітана Володимира Спектора.
Для 17-річного підлітка Н. Вершиніна звичайна екскурсійна прогулянка під вітрилами перетворилася в добір на придатність до занять яхтовим спортом. Хлопцеві дали зрозуміти, що, крім краси, він на 99% складається з роботи. А для початку, щоб стати юнгою, потрібно хоча б не заколихуватися. Народжений у Ташкенті, він нічого не знав про море. Після приїзду до наших країв його мати померла. Злигодні привели його до інтернату... Зараз він налаштований піти на 50-мильні перегону: "Цікаво, як відчуваєш себе, коли навколо тільки вода," – сказав він. Подібним чином починалися спортивні біографії багатьох сьогоднішніх корифеїв вітрила, які приходили "тільки подивитися". А через десяток років ставали прикладом і предметом обожнювання одеських хлопчаків.
– З надією виростити нову плеяду досвідчених мореплавців керівництво "Transbunker sailing team" приділило велику увагу розвитку дитячої яхтової школи. Це теж факт, що струснув багаторічну інертність у підготовці молодої зміни, говорить І. Пєтухов. – За радянських часів у нас тут не було відбою від бажаючих записатися "у моряки". На тренувальних яхточках ходили в три зміни. Найтяжчим покаранням було позбавлення права на вихід у море. Тепер гострота сюжетів на перегонах та інтерес до них почали згасати. Дитячих човнів практично немає, а майбутні капітани розбрелися по комп'ютерних залах. Але з появою нових яхт, здається, почнеться пожвавлення. А у вигляді авансу програму регати складено з тією умовою, що два дні присвячено змаганням юних спортсменів на маленьких човнах класу "Оптиміст" і "Лазер-4,7".
Складнощі були й у дорослих. Вони опинилися між вимогами двох прикордонних систем – морської і берегової, як між двох вогнів. Спортсмени, які виходять у тренувальні мікрорейси, стали причиною своєрідного змагання між двома службами, які полягають у тому, хто виявить більшу кількість порушень. Морські військовики вимагали від членів екіпажів пред'являти їм у морі паспорти, хоча за межі державних територіальних вод вітрильники не виходили. При цьому "береговики" запевняли, що паспорти із собою в рейси брати не обов'язково й давали дозвіл на відхід без наявності на руках документів. Подібна неузгодженість правил призвела до накладання декількох штрафів на екіпажі, що створило зайве напружені обставини на регаті й без того сповненої емоційного напруження.
Кубок розкрив ще багато проблем. "Трансбункер" забезпечив приїзд фахівця з Італії для обмірювання човнів за сучасною методикою ORC Club, щоб вони були розподілені по групах, у яких учасники мають рівні можливості. У нас таких професіоналів немає. Відчувається й відсутність достатньої кількості професійних тренерів і особливо суддів, – прогалина, яку ніким заповнити. Мало добре знати правила перегонів, розуміти психологію яхтсменів, вміння кваліфіковано вирішувати з ними суперечки, часто гранично амбіційні.
Михайло Пєтухов, який очолює суддівську колегію регати, стає вже беззмінною особою, якій довіряють цю відповідальну справу. Дивлячись на нього, розумієш, що потрібно мати особливе чуття й, мабуть, особливу любов до цього роду діяльності, що дається великою працею, до якої не кожен охочий. Але, напевно, перш ніж стати майстрами подібного профілю, ними потрібно народитися.
