При кожній новій поїздці до Іллічівська себе запитуєш: а чим цього разу може здивувати місто? Скажемо відразу, журналісти, що супроводжували в робочій поїздці голову облради М.Л. Скорика, були знову вражені побаченим і почутим.
Насамперед – школи
Рішення голови облради М.Л. Скорика відвідати місто Іллічівськ переслідувало багато цілей. Зокрема, обговорити питання взаємодії двох органів місцевого самоврядування і відновити об'єд-нання їхніх зусиль на вирішення назрілих соціальних проблем.
Раніше, і це було дуже помітно, мер міста Іллічівська В.Я. Хмельнюк рідко брав участь в обласних заходах, направляючи до Одеси своїх заступників. Можна було просто не помічати такої ситуації і зробити вигляд, що нічого особливого не відбувається. Як буде сприйнято робочий візит голови обласної ради, перший за багато років?..
Звичайно, і раніше до Іллі-чівська багато хто приїжджав. Але переважно з гістьми з Києва чи представниками якогось загальнодержавного заходу. Нинішня поїздка мала зовсім інший характер. М.Л. Скорик взяв участь в роботі сесії міської ради, на якій виступив перед депутатами, відвідав багато об'єктів виробничого і соціального призначення, мав особисту бесіду з мером Іллічівська В.Я. Хмельнюком.
Вже на самій сесії Валерій Якович відверто зізнався, що раніше взаємини з обласними керівниками якось не складалися. І відбувалося це не на ґрунті якихось антипатій. Просто колишні керівники області розглядали Іллічівськ тільки як донора, у якого можна лише брати великі гроші, і абсолютно нічим не допомагати йому. Мовляв, заможні й самі з усіма проблемами впораються.
Але й у самодостатньої міської громади є свої вузькі місця. Та й образливо, коли направляєш у бюджети всіх рівнів десятки мільйонів гривень, а назад не можеш одержати хоча б один мільйон на ті ж об'єкти соціального призначення. Місто Іллічівськ ніколи не мало свого рядка в обласному бюджеті розвитку.
І от тактика керівництва облради стрімко змінилася. Під час своєї поїздки М.Л. Скорик відвідав дві сільські школи – Малодолинську і Олександрівську – і на місці ознайомився з їхніми проблемами. На першому об'єкті роботи майже довершено. Обійшлися вони майже в 11 млн гривень. З цієї суми можна зрозуміти, що це за сільська школа. Тут є окремий двоповерховий корпус, де навчаються діти початкових класів, і триповерховий – для всіх інших. Є ще адміністративний корпус. Доробки залишилися в спецкабінетах і величезній спортивній залі, розрахованій на розміщення баскетбольного майданчика. Для завершення робіт потрібен 1 млн гривень і 500 тисяч – на устаткування.
Голова облради відразу вийшов із зустрічною пропозицією: використовувати в майбутньому створену унікальну спортивну базу для підготовки особливо обдарованих дітей з усієї області. Таку ідею було підтримано.
В Олександрівській школі все треба починати з нуля. Старий будинок вже давно відслужив свій вік і жодний ремонт не допоможе. Крім того, і тут, за задумом міської ради, повинна бути така ж школа, як і в Малій Долині.
– Тут живе 5300 чоловік, і їхні діти не повинні зазнавати якихось незручностей, – говорить мер міста, – крім того, ми не ділимо школи на сільські і міські. Вони повинні бути однаково забезпечені і приміщеннями, і першокласним устаткуванням.
Відвідавши згодом один із класів вже в Іллічівській міській школі № 6, гості побували на унікальному уроці, де заняття з математики провадилися з використанням інтерактивної дошки.
Прочитають ці рядки педагоги з інших шкіл і від заздрості зітхнуть: “Таке тільки в Іллічівську можливо”. Їм ми порадимо обов'язково відвідати цю школу. Щоб і на незвичайну класну дошку подивитися, але головне – побачити, як тут вміють творчо працювати. Нас, журналістів, принаймні здивували дві речі: замуровані в сходинках парадних сходів записки учнів кожного випуску і “меморіальні дошки” із прізвищами тих випускників, які закінчили школу з золотою медаллю. Дуже вражає і допомагає вихованню гідної зміни.
Де роблять гроші
Але основний час робочого візиту зайняло відвідування виробничих об'єктів. Відразу скажемо, що міська рада твердо дотримується наміченого курсу щодо подальшого нарощування промислового виробництва. Досить сказати, що незабаром увійдуть у експлуатацію ще 12 нових підприємств. Але вже в поточному році обсяг промислового виробництва досягне 2,7 млрд гривень.
М.Л. Скорик побував на одному з перспективних підприємств – ЗАТ “ЗАЗ”, яке очолює депутат міськради Б.В. Насадюк. Пам'ятається, як свого часу скептики посміювалися: “Буде в Іллічівську другий ВАЗ”. А сьогодні де вони? Нехай приїдуть і подивляться, як струнким конвеєром триває складання автомашин усіляких марок і опановується виробництво автобусів. Підготовлено тільки в поточному році понад 35 тисяч автомобілів і 65 перших автобусів. Тут же під час зустрічі народилася ідея про підготовку таких автобусів для шкіл області. М.Л. Скорик доручив супровідним його помічникам вивчити всі сторони цього питання і розробити конкретні пропозиції. Директор заводу з інтересом поставився до даної пропозиції, що дає надію побачити конкретні результати вже найближчим часом.
І ще одна цікава деталь. Завод має намір значно розширити виробничу діяльність і вже порушив питання перед міськрадою про виділення додаткової земельної ділянки під нові цехи.
Друге підприємство – ЗАТ “Іллічівський олієжировий комбінат” тільки робить свої перші, але упевнені кроки. Минулого року тут було перероблено 160 тисяч тонн тропічних олій. Цього року буде не менше. Після пуску другої черги комбінату, який відбудеться наприкінці майбутнього року, обсяги виробництва зростуть до 600 тисяч тонн.
Істотний внесок у промислове виробництво міста вкладають нові підприємства з виробництва крабових паличок; ТОВ “Аквафудс”, ТОВ “Аквафрост” і ВАТ “Аквавіт”, які випустили за 9 місяців 14,5 тисячі тонн висококалорійної харчової продукції, що усім полюбилася.
Не відстають і підприємства малого бізнесу, які теж випустили продукції на 30,8 млн гривень. Розширили своє виробництво компанія “Південь-поліграф”, ТОВ “Діамант”; ТОВ “Гефест” та інші.
Усе це дуже вражає на тлі збанкрутілих промислових під-приємств Одеси та інших міст області. Отже, успіхи криються в політиці місцевих керівників.
Згодом, на брифінгу для журналістів, М.Л. Скорик відзначить цю ситуацію.
– В Одесі земельні ділянки продають під житло, і на цьому доходи від них закінчуються. В Іллічівську землю виділяють тим, хто хоче будувати нові підприємства, нарощувати виробництво і стати постійним наповнювачем бюджету, а також створювати нові робочі місця.
До цього додамо, що керівники міста не просто раді кожному новому інвестору, але й шукають таких людей, як кажуть, по всьому білому світу. І знаходять. Навіть у далекій Африці і неблизькій Кореї.
І ось деякі результати такої роботи. На 1 жовтня обсяг прямих іноземних інвестицій склав 145 млн доларів США – понад одна п'ята частини по області. Це дало можливість провадити будівництво відразу трьох олієжирових комбінатів, нових виробництв крабових паличок і контейнерного термінала порту.
На останньому об'єкті побував і голова облради М.Л. Скорик. Новий директор Г.П. Скворцов (вже третій за три роки), дуже докладно, у деталях, змалював ситуацію. Порт нарощує свої показники, надолужує допущене раніше відставання. Вантажообіг порту вже перевищив 10 тисяч тонн усіляких вантажів.
Але й у цього підприємства є свої проблеми. Головна з них – довго вирішуються питання щодо відведення земельних ділянок для будівництва нових причалів, де значно буде збільшено глибину, що дасть можливість приймати судна з великим осіданням.
А друга проблема – понтонний міст. Той самий, котрий вже понад тридцять років служить тим, хто перетинає Сухий лиман. Але усе старіє, відпрацювавши належний термін. Міст може експлуатуватися максимум ще два роки. Отже, вже сьогодні треба порушувати питання перед Кабінетом Міністрів України про відновлення переправи через лиман. Причому з урахуванням нових вимог, що висуваються до об'єктів, які входять до європейських транспортних коридорів.
Від чого залежить результат?
А тепер знову повернемося на пленарне засідання міської ради. Проходило воно організовано, продемонструвавши єдність поглядів більшості депутатів, які представляють вісім партій і блоків. Справа не в мовчазній згоді з думкою голови міськради, про що свідчили і результати голосування, і виступи у суперечках депутатів С.О. Білюка, Б.В. Насадюка і деяких інших. Між депутатами і мером міста досягнуто взаєморозуміння у вирішенні багатьох питань, розглянутих на засіданнях постійних комісій і пленарних засідань.
Цю особливість підкреслив М.Л. Скорик і у своєму виступі з трибуни сесії, і у своєму наступному інтерв'ю журналістам.
Саме в цьому закладено, насамперед, практичні результати роботи депутатського корпусу, його вміння дуже плідно трудитися над нарощуванням економічного потенціалу міста, успішно вирішувати багато соціальних питань.
