Футбол. Чемпіонат України І ВСЕ-ТАКИ ШАНСИ ПОТРАПИТИ НА ЄВРОАРЕНУ ЗАЛИШАЮТЬСЯ
Минулої неділі завершилася перша частина 16-го чемпіонату України з футболу серед команд вищої ліги. «Чорноморець» на своєму полі приймав київське «Динамо» і поступився 2:3. Таким чином, одесити пішли на зимову перерву далеко не в найкращому настрої. 20 набраних очок і 9-те місце в таблиці явно не ті показники, на які міг розраховувати чинний бронзовий призер.
Зазначимо, що завдання, поставлене перед командою, залишається попереднім – потрапляння до єврокубків. І шанси на здобуття заповітної путівки, як і раніше, є. Розрив від третього місця складає 9 очок, а від четвертого лише 4 (на жаль, наша команда на ранній стадії вибула з Кубка України і може потрапити до «Європи» тільки через чемпіонат, посівши третю або четверту позицію). Якщо дуже постаратися, то конкурентів, які втекли уперед, можна наздогнати і перегнати. Сподіваємося, що в другому колі «Чорноморець» ще побореться за потрапляння до Кубка УЄФА
Придбання, зроблені перед початком сезону, повинні були значно підсилити атакуючий потенціал «Чорноморця». До команди прийшли досвідчені нападники Сергій Шищенко і Олег Венглинський. На жаль, вони поки що не змогли цілком розкрити своїх бомбардирських якостей. А в минулому грізний форвард «Дніпра» і грецького «АЄКа» Венглинський взагалі забив лише один м'яч донецькому «Металургу» (справедливості заради відзначимо, що Олег іще став автором гола в єврокубковому матчі з ізраїльським «Хапоелем», помилково не зарахованого суддями). Будемо сподіватися, що у другому колі форварди значно підсилять свій наступальний потенціал.
24 вересня одесити вийшли на матч із маріупольським «Іллічівцем» без свого головного тренера Семена Альтмана, якого звалив напад панкреатиту. З цього дня і до кінця сезону командою керував старший тренер Віктор Догадайло. Звичайно, відсутність дуже досвідченого наставника не могла не позначитися на грі його підопічних. У першому колі одесити втратили забагато очок. Стартовий двобій з київськими динамівцями не приніс успіху – 1:4. Потім пішли три нічиї, і лише 27 серпня одесити здобули першу перемогу вдома над луганською «Зорею». «Чорноморець» двічі втрачав очки, першим відкриваючи рахунок у двобоях з «Таврією» (1:1) і алчевською “Сталлю” (1:2). Холодним душем став несподіваний розгром харківським «Металістом» (0:4). У наступному матчі наші земляки цілком себе реабілітували, перемігши сильний донецький «Металург» (2:0). Потім пішла образлива домашня поразка від «Дніпра» (0:1). Трохи підвищили настрій перемоги над «Харковом» (4:2) і «Карпатами» (1:0), між якими була «чергова» поразка від «Шахтаря» (0:2). Не міг «Чорноморець», як це бувало раніше, відібрати жодного очка у лідерів чемпіонату «Шахтаря» і «Динамо». Загалом, команда здобула всього 5 перемог, зазнавши 6 поразок. Підсумки невтішні, але й впадати у розпач не варто – уся боротьба ще попереду.
Наступний матч в межах 17-го туру «Чорноморець» проведе на своєму полі 4 березня 2007 року з київським «Арсеналом».
Євген НИЗОВ
НАШІ КРАЇНИ – ЦЕ НОВІ МОЖЛИВОСТІ
У Києві відбувся семінар-нарада УЄФА з питань безпеки та правопорядку у рамках участі України та Польщі у тендері на право провадження Євро-2012.
У готелі “Національний” зібралися керівники української та польської виконавчих дирекцій, члени урядів обох країн, гості із УЄФА. На прес-конференції, проведеній під час семінару-наради президентом Федерації футболу України Григорієм Суркісом та керівником польської футбольної Асоціації Михайлом Листкевичем, обидва висловили надію, що саме тандем наших країн виявиться переможцем у відборі претендентів.
– Як ви знаєте, Виконком УЄФА ухвалив рішення відстрочити дату визначення майбутніх господарів Євро-2012, – сказав Григорій Суркіс. – Я впевнений, що це дасть Україні та Польщі додаткові шанси у боротьбі із іншими федераціями. Наші країни – це нові ринки, нові можливості, це велика територія із загальним населенням приблизно 85 мільйонів чоловік. Впевнений, що спільні зусилля усіх гілок влади, починаючи з Президента, спікера й Прем’єр-міністра, підтримані усіма керівниками міст та областей і помножені на бажання найголовніших діючих осіб – уболівальників, дають нам усі підстави для того, щоб здобути третій у світі за значимістю спортивний турнір (першим, нагадаємо, вважається чемпіонат світу з футболу, другим – літня Олімпіада. – Ред.).
– Ми приїхали із Польщі добре підготовленими, щоб плідно провадити дискусію на тему безпеки, – заявив Михайло Листкевич. – На нас чекає нелегка робота разом з українською делегацією, однак я сподіваюсь, що це ще більше наблизить нас до Євро-2012. Хотів би відзначити, що нас цілком підтримує польський уряд, і я гадаю, що 17 – 18 квітня разом з українськими колегами ми будемо святкувати перемогу у тендері. 99 відсотків наших медіа впевнені, що саме так воно й буде.
ЙОМУ ЗАЗДРИТЬ САМ ПЕЛЕ!
Такої честі удостоєний не хто інший, як півзахисник англійського “Ліверпуля” Хаві Алонсо. Адже скільки не намагався Король футболу за свою зоряну кар’єру забити гол зі своєї половини поля, зробити йому це так і не вдалося. А ось гравець “мерседсайців” і збірної Іспанії створив подібне “диво” вже двічі. Чергового разу – у перенесеному матчі чемпіонату Англії із досить сильним суперником, яким є “Ньюкасл”. Побачивши, що голкіпер необачно вийшов вперед, Алонсо завдав прицільного удару (але ж до воріт було понад 50 (!) метрів). Раніше подібний “трюк” вдався Хаві у матчі на Кубок Англії, коли він подібним же ударом і з аналогічної відстані відправив м’яч у ворота “Лутона”.
НАШ УВЕ!
У Німеччині, де вміють шанувати своїх героїв, відзначено 70-річний ювілей чудового у минулому форварда, патріота своєї країни, свого міста та клубу, – Уве Зеєлера. За скромність, доступність, душевну доброту та порядність вся країна називає його не інакше, як “Uns Uwe”, що в перекладі означає “Наш Уве”.
Нині легенду німецького футболу удостоєно звання почесного громадянина міста Гамбурга. Причому він – всього лише третя людина, удостоєна такого високого визнання “Великого Гамбурга” – колоритного, своєрідного мегаполісу із стародавніми портовими традиціями – за життя. Зеєлер постав в один ряд із колишнім канцлером ФРН Гельмутом Шмідтом та письменником Зігфридом Ленцем. Він був вкрай збентежений присвоєнням йому почесного звання, повторюючи на відповідній церемонії слова: “Я всього лише футболіст...”
Першу серйозну сторінку його футбольної біографії було перегорнуто 1952 року, коли Уве Зеєлер закінчив школу. Вже тоді було зрозуміло, що його фахом буде футбол, для якого він, за великим рахунком, був занадто маленьким і товстуватим. Але при цьому боровся, чіплявся за кожний м’яч, бив по ньому... й забивав! Його праву ногу порівнювали зі складним ножем, а удари головою, незважаючи на невисокий зріст, були, немов постріли снайпера, спрямовані в потрібну точку. Саме Зеєлер у Німеччині став першовідкривачем точного удару через себе у падінні, названого “ножицями”. Для того, щоб у 17 років він зміг зіграти свій перший матч за “Гамбург”, Уве виписали спеціальний дозвіл. А незабаром він вже виступив як дебютант за збірну країни. Згодом він проведе понад 70 ігор у футболці бундестима і візьме участь в 4 чемпіонатах світу!
Він ніколи не грав ні за які команди, окрім рідного “Гамбурга” і збірної ФРН. Хоча той же “Мілан” обіцяв йому вустами всесвітньо відомого Еленіо Еррери золоті гори ще 1961 року.
Зеєлера ж більше влаштовував той факт, що протягом майже двох десятиріч мільйони німецьких хлопців молили своїх матерів вишити на футболці “дев’ятку”, щоб хоча б на короткий час стати “Нашим Уве...”
За матеріалами вітчизняних та закордонних спортивних видань підготував Віктор БЕССАРАБЕЦЬ
КАЛЕЙДОСКОП
КОРІ САНДЕРС ПОВЕРНУВСЯ
Після двох років відсутності на рингу колишній чемпіон-важкоатлет за версіями WBO і WBU Корі Сандерс повернувся до професійного боксу, і на минулому тижні переміг австралійського чемпіона Коліна Уїлсона у другому раунді.
З самого початку поєдинку обидва боксери пішли на обмін ударами з близької відстані. У другому раунді Сандерс почав небезпечно атакувати в корпус, а потім лівою так “дістав” опонента, що той упав, корчачись від болю, а рефері зупинив двобій. Проте було помітно, що Сандерс, незважаючи на перемогу, перебуває далеко не в кращій формі.
Нагадаємо, що ім'я Корі стало широко відоме після його несподіваної перемоги у 2003 році над Володимиром Кличком, який тоді володів титулом чемпіона WBO у суперважкій вазі .
У «ФЕРРАРІ» ВЕЛИКІ ЗМІНИ
Міжсезонні зміни у «Феррарі» – це не лише відхід на спокій Міхаеля Шумахера. Одна з провідних “стаєнь” королівських автоперегонів взялася за кардинальне перекроювання рядів.
З відходом «Червоного Барона» на командному містку сталися перестановки, що почалися через тиждень після фінішу сезону на гран-прі Бразилії. Пішов на підвищення Жан Тодт – колишній генеральний директор і шеф спортивного відділення "формульної" команди. Француз одержав посаду головного керуючого директора "Феррарі". Здавалося б, така реорганізація не повинна позначитися на статусі команди. Проте це лише верхівка айсберга. Адже залишив посаду і пішов у безстрокову відпустку колишній технічний директор Росс Браун. Розпливчасте формулювання "звільнення" натякає, що функціонер не повернеться. Ще на початку осені Браун проговорився, що йому непросто знайти сили для нового виклику після закінчення ери Шумахера. Вакансію заповнив Маріо Алмондо, колишній директор з виробництва. І це найслабша ланка у ланцюгу керівництва. І все-таки головною проблемою "Феррарі" бачиться відсутність гонщика-лідера. Шумахер-старший при всій його суперечливості був рушійною силою, каталізатором всіх технічних новацій.
ШАМІЛЬ ТАРПИЩЕВ РЕПРЕЗЕНТУВАВ НОВУ КНИЖКУ
Відбулася презентація книжки президента Федерації тенісу Росії Шаміля Тарпищева і журналіста Наталі Биканової «Чудова сімка, або Російські зірки світового тенісу».
«Ця книжка присвячена семи нашим дівчатам, які за останні роки потрапляли до десятки найкращих тенісисток світу, – сказав Шаміль Тарпищев. – У книжці сім розділів, які розповідають про Марію Шарапову, Анну Курникову, Анастасію Мискіну, Олену Дементьєву, Віру Звонарьову, Світлану Кузнецову та Надію Петрову. Писали ми книжку досить недовго – всього 7-8 місяців. Кожен із семи розділів докладно розповідає про шлях до еліти кожної російської дівчини, про всі її перемоги і маленькі невдачі. Є ідея написати і продовження книжки. Думатимемо над назвою, тому що, сподіваюся, вже в наступному році кількість російських дівчат у першій десятці рейтингу зросте».
