Пам’ятаєте бородатий радянський анекдот про єдине отримане колгоспом порося і приписаний у статистичному звіті нуль, який у десять разів збільшив приплід свиней? І як після приїзду авторитетної комісії, яка вилучила зазначене порося, голова залишився при піковому інтересі? Актуальність цього анекдотично перебільшеного випадку невгасима й досі.
На прес-конференціях різних рівнів часто звучить інформація про приписки, які мають місце в аграрному секторі економіки. Наприклад, висловлювання, обґрунтовані статистичними даними, про те, що площі, засіяні озимими або яровими культурами, не відповідають дійсності, згодом знаходять реальне підтвердження. І тоді звітна інформація з уст чиновників контролюючих органів неприємно ріже слух тих, хто має стосунок до конфузу. І особливо буває некомфортно, якщо повідомлення стосуються нецільового використання державних субвенцій, спрямованих із кращих спонукань на підтримку потерпілих від форс-мажору сільгоспвиробників.
У липні минулого року на прес-конференції першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Одеській області Василя Приймака йшлося, зокрема, про використання у другому кварталі 2006 року держсубвенцій, виділених у вигляді компенсації аграріям Одеського регіону за пересівання ярових культур. За словами фахівця, у більшості випадків, виявлених у процесі інвентаризації, деякі агрогосподарства області оформляли пакети документів на пересівання площ, які не підпадали під постанову Кабміну, або насправді не існували.
Першість зі знаком мінус в озвученому списку належить Саратському району. Там цифри запобігання незаконним витратам на ярові культури досягли 557 тис. грн. У Тарутинському вони виявилися трохи «скромніші» – понад 400 тисяч. У Біляївському, Білгород-Дністровському районах приблизно по 350 тисяч гривень «на брата».
У 2006 році, згідно з постановами Кабміну, бюджетні кошти виділялися шляхом дотування у розрахунку на один гектар посіву озимих і ярових культур, а також сільськогосподарських культур, що вирощувалися на зрошуваних землях. А саме, на озимі – по 100 гривень на 1 гектар посівів, на ярові культури – 65 гривень, на інші сільгоспкультури, що вирощувалися на зрошуваних землях, – 53 гривні за гектар. І по 380 гривень за га виділялися дотації сільгосптоваровиробникам, які посіяли льон-довгунець і коноплі.
Постанова про порядок використання коштів державного бюджету на підтримку виробництва продукції рослинництва одержала схвалення уряду України після форс-мажорних кліматичних умов торішньої зими, що на противагу нинішній була лютою.
У Білгород-Дністровському районі на одержання дотацій з бюджету претендувало близько 70 господарств різноманітних форм власності. Всього для одержання компенсації було заявлено 3073 гектара 60 соток. Проте шукане одержали не всі.
Начальник відділу з питань економіки і бухобліку управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської РДА Іван Блажиєвич Мазур розповідає про те, як розпорядилися держкомпенсацією для сільгосппідприємств та фермерських господарств:
– За минулий рік район одержав компенсацію з держбюджету за посів озимих культур в обсязі 3 млн 16 тисяч 100 гривень, за ярові – 1 млн 867 тисяч 308 гривень. Компенсація за вирощування озимих культур на зрошуваних землях становила 43 тисячі 142 гривні. З обласного бюджету отримано 275 тисяч 244 гривні. Ніяких приписок у документах, на підставі яких ми оплачували компенсаційні гроші, не було. Всі папери складалися на підставі результатів спільної роботи комісії, яку очолили начальник управління агропромислового розвитку РДА і начальник КРВ.
Цей оптимістичний рапорт охоче підтверджує начальник Білгород-Дністровського КРВ Станіслав Іванович Котелевський:
– Справді, законності одержання бюджетних коштів сільгосптовавиробниками Білгород-Дністровського району у 2006 році повністю дотримано. Оскільки нашим відділом попереджено незаконну витрату державних бюджетних коштів щодо озимих культур на суму 91,1 тисячі гривень і по ярових – 349 тисяч гривень.
Слід зазначити, що за цими двома звітними цифрами стоїть справді колосальна людська праця. Служба КРВ долучилася до роботи з попередження можливих незаконних витрат бюджетних грошей з повною самовіддачею. На тиждень колективові ревізорів Білгород-Дністровського КРВ довелося згорнути планові перевірки і у повному складі спрямувати зусилля на відпрацьовування кабмінівської постанови. А відповідальність за вірогідність даних про засіяні площі озимими, а трохи пізніше – і яровими культурами по Білгород-Дністровському району було покладено на начальника КРВ Станіслава Івановича Котелевського.
У перші два дні перевірки вивчалися звітні документи бухобліку господарств, які претендують на дотацію, а також наявність насіннєвого матеріалу і проведених робіт з оранки, посіву. Коли всіх перевірили, дружно вирушили на інвентаризацію посівів з метою підтвердження фактично отриманих сходів озимих культур. Однозначно, у багатьох господарствах не очікували такого активного ентузіазму працівників КРВ. Справа відбувалася в лютому і березні, а за вікном був то дощ, то сніг, але прудкі ревізори, завдяки чудовій організації перевірки, встигали скрізь. У підсумку інвентаризації було встановлено неприємні факти невідповідності даних бухобліку і статистики щодо фактично засіяних озимих площ.
На 669 гектарах (у 7 господарствах району) не підтверджено факти сходів озимих, отже, попереджено незаконні витрати на суму 66 тисяч 900 гривень. На дотацію засіяних 35 гектарів претендували підприємства, які не мають на те права. Серед них Білгород-Дністровський аграрний технікум, який не одержав 3,5 тисячі гривень через невідповідність видів діяльності навчального закладу, визначених довідкою облстатуправління. Ще одне виявлене порушення – це невідповідність даних звітності суб’єктів господарювання первинним бухгалтерським документам, а подекуди і повна їхня відсутність! У цьому зв’язку «відзначилися» КРАП «Зоря» – 3,6 тисячі гривень, СФГ «Сербезова С.С.» – 6 тисяч гривень, СВК «Удобное» – 6,1 тисячі гривень, ТОВ АФ «Еврика» – 5 тисяч гривень.
Але це справи річної давнини, а сьогодні уряд зберігає мовчання з приводу дотування сільгоспвиробників. Чи буде Кабміном цього року розроблено дотаційний механізм і який принцип покладуть у його основу: посів без мінеральних добрив або щось інше, поки що невідомо.
Проте, як вважають працівники Білгород-Дністровського КРВ, у будь-якому випадку до непростої ситуації з оцінкою засіяних площ не варто примірятися з колишнім аршином. За підсумками роботи минулого року вони спрямували свої пропозиції до обласного КРУ для подальшого інформування ГоловКРУ, а потім і виходу на уряд для зміни існуючої технології. Суть рекомендацій, підкреслює начальник Білгород-Дністровського КРВ, така: оскільки компенсація передбачається на отримані сходи під зернові культури, то й оплачувати її слід за отриману тонну або центнер зерна.
Такий висновок аж ніяк не висмоктаний з пальця. Крім умільців, які заявляють для дотацій незасіяні площі, у яких за даними первинного бухобліку немає ні зерна на складі, ні документів на придбання посівного матеріалу, є й інші ловкачі. Компетентна комісія дивувалася заповзятливості деяких керівників, коли інвентаризація залишків зерна на складі доводила, що поля засіяли нездатним прорости у повноцінне стебло «сміттям», яке нашкребли по засіках, та підмели по кутках!
На противагу «цікавим» господарствам, які одержують навесні ріденькі сходи, є й інші, із справжнім, господарським ставленням до землі. Наприклад, в СФГ «Колос», де дотримуються необхідної агротехнології, вносять весь комплекс міндобрив, купують елітне насіння, провадять своєчасну підготовку ґрунту, оранку. Такі, як правило, не претендують на державну допомогу і говорять про неї хіба що у самому крайньому, критичному випадку. Та й звітні нулі, як у старому анекдоті, не дописують.
