Бліц-опитування СТУДЕНТ У ПОЛІКЛІНІЦІ
Про стан, якість та проблеми медобслуговування розповідають студенти одеських вузів:
Альона С., студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова:
– Я – студентка І курсу, й для мене було «відкриттям», коли з нас під час проходження медогляду у студполіклініці № 12 (з кожного) зажадали оплату в розмірі 15 грн до так званого благодійного фонду. Без цієї квитанції жоден з лікарів не приймав... І ніхто не став нам пояснювати, що ж це за «благодійний фонд», а незадоволених, повірте, було дуже багато. Вважаю, що подібне не повинно бути присутнім у студентських медзакладах, адже їх прямий обов'язок – зробити безкоштовний медичний огляд і допомогти студентам.
Олексій В., Одеський економічний університет:
– Особисто мене дивує ажіотаж навколо студентських поліклінік. Ніяких претензій у мене немає, та й бути не може: медогляд проходить за один день, кожен із лікарів цікавиться не лише станом здоров'я, але й розпорядком дня, окрім того, дають деякі корисні поради із власного досвіду... А коли приходиш на прийом, тебе не лише обстежать, випишуть необхідні ліки, але й обов'язково попросять з'явитися після видужання для повторного огляду!
Олена К., Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського:
– Для мене завжди українська медицина була найкращим показником розвитку України; вірила, що для наших лікарів найголовнішим та найважливішим у житті є їхні пацієнти (судила за родичами – лікарями). Але подія, яка відбулася нещодавно, кардинально змінила мій світогляд: під час навчального дня я вивихнула ногу й, не роздумуючи, пошкутильгала до нашої поліклініки, де на мене очікувала величезна черга до хірурга. Через годину я зайшла до кабінету, де мені заявили, що моєї медкартки тут немає, а отже, й допомогти мені не можна. Минула ще година, й коли я вже із карткою прийшла до свого «рятувальника і білому халаті», мені пояснили, що зараз час обідньої перерви: «Доведеться трохи зачекати», – пояснила жінка, яка поруч сиділа. Дикий біль у нозі змусив мене, не розмірковуючи ані хвилини, звернутися до найближчої лікарні, де мені швидко поставили діагноз, виписали рецепт (увесь цей час я не знала, вивих у мене чи злам)... Дивно, звичайно, що заклад, який мав мені допомогти, просто проігнорував мене...
Богдан К., ОНУ ім. І.І. Мечникова:
– Рівень медобслуговування у нас, звичайно ж, на порядок нижчий за європейський, тому я дивуюся: куди ми поспішаємо, демонструючи готовність жити по-європейському... Звичайно, коли мова заходить про безкоштовну медицину в Україні, у багатьох людей з'являється посмішка на вустах. Адже навіть у студполіклініках нас, студентів, часто сприймають як небажаний тягар. Так, наприклад, мій знайомий студент звернувся нещодавно до студполіклініки. Лікар не зміг поставити йому правильний діагноз і просто «відфутболив» його, порадивши звернутися до лікарні. Тоді виникає запитання: навіщо існують студполіклініки, якщо треба звертатися по допомогу студентові до будь-якої іншої лікарні, де тебе вилікують за гроші, нікуди не «відправляючи»...
Катерина Т., Одеський медуніверситет:
– Як майбутній лікар, можу сказати, що медперсонал студентської поліклініки – це професіонали своєї справи. Я дивуюся невдоволенням деяких студентів, які говорять про неякісне та несумлінне обслуговування в даних медзакладах. Єдиний мінус у роботі студполіклініки для мене, – це величезні черги (під час проходження щорічного медогляду), але ж це, вибачите, добродії студенти, не від лікарів залежить...
Ольга РАДОВА, студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова
ЗНАХОДЖУ ЧАС ДЛЯ КНИЖКИ
Ця мила дівчинка – Катя Янішевська, тендітна й струнка, із ніжними та тонкими рисами обличчя має твердий характер і задатки лідера. Ось уже багато років, беручи участь в обласних та всеукраїнських конкурсах та олімпіадах з англійської мови, вона посідає перші місця, показуючи глибокі знання, впевненість у перемозі, любов до наукових досліджень.
– Катрусю, у якому віці з'явився в тебе інтерес до англійської мови?
– Я розпочала займатися з 4 років із приватним вчителем. Тоді лише розглядала яскраві картинки в англійських книжках, розучувала нескладні англійські пісеньки. А ось у п’ятому класі серйозно захопилася мовою. Я амбіційна. Відчувши, що зможу домогтися серйозних результатів, почала завзято займатися, не шкодуючи ані сил, ані часу. Мабуть тому вже третій рік на обласних олімпіадах і другий рік в обласних конкурсах-захистах науково-дослідних робіт старшокласників – членів Малої академії наук з англійської мови, брала участь у Всеукраїнському конкурсі МАН у Києві, але не добрала одного бала й була другою. Пишаюся, що стала президентським стипендіатом і одержую стипендію у розмірі 300 гривень. У нашому приватному Чорноморському ліцеї, де я навчаюся в 11 класі, багато викладачів з Туреччини, ми вивчаємо й турецьку мову, яка може стати у пригоді в нашому житті. Мені вона вже стала у пригоді, адже в нагороду за призове місце у всеукраїнських заходах учні ліцею, як правило, нагороджуються безкоштовною поїздкою до Туреччини. Я теж побувала в цій дивовижній країні. Хочу сказати, що для переможців обласних конкурсів та олімпіад у нас в ліцеї плата за навчання здійснюється зі знижкою, а призери всеукраїнських заходів навчаються взагалі безкоштовно. То ж знання англійської мови допомагає мені оплачувати навчання.
– Яка тема твоєї останньої роботи, репрезентованої на конкурс МАН?
– Її назва «Синтаксична класифікація найпростіших пропозицій та їхня кореляція з елементарними судженнями в художніх діалогах (на підставі сучасної англійської та американської літератур)». Працювала я над цією дуже цікавою науково-дослідною роботою понад півроку.
– Як ти навчаєшся в ліцеї, які успіхи, які улюблені предмети?
– Навчаюся я в Чорноморському ліцеї із 7 класу, відмінниця, гадаю, що закінчу ліцей із золотою медаллю. Мої улюблені предмети – це англійська мова та українська література. Взагалі ж, я дуже люблю художню літературу, із задоволенням читаю і прозу, й поезію. Книжки люблю до безтями. Зі мною небезпечно заходити до книгарні, я буквально хочу купити все, що виставлено на полицях. А навчаюся я у фізико-математичному класі, тому що в ньому більше годин приділяється точним дисциплінам, та й діти в цьому класі дуже підготовлені, що змушує мене бути на висоті. Крім того, у моєму класі математика, інформатика, фізика, хімія й біологія читаються англійською мовою.
– Чи береш участь в заходах, які організовує ліцей?
– Зазвичай я пишу сценарії для провадження вечорів, часто у віршованій формі. Це, наприклад, звертання до майбутніх ліцеїстів, до випускників ліцею. Люблю й сама на вечорі декламувати поезію, особливо Володимира Маяковського. Я й сама пишу вірші, але ще ніде не публікувалася.
– Чи є в тебе час на спорт, читання книжок, телевізор?
– Заняття в ліцеї, як звичайно, тривають у нас до 16.00. Але ж необхідно ще увечері готуватися до завтрашніх занять. Але час на читання улюбленої книжки все ж таки знаходжу. Телевізор не дивлюся, його мені замінює інтернет. Протягом навчального року в мене немає можливості ходити до якихось спортивних секцій, а ось влітку займаюся комплексними тренуваннями.
– Чи допомагаєш ти вдома по господарству?
– Я дуже завантажена навчанням. Але можу все ж таки помити посуд, попрасувати або прибрати. У мене матері немає. Виховує мене лише тато, який дуже оберігає мене, підтримує у всіх моїх починаннях, звільняє від господарських турбот. Завдяки йому я не почуваю відсутності матері. Окрім того, у мене є улюблені бабуся й дідусь, яким влітку я із задоволенням допомагаю збирати врожай ягід та фруктів, годувати курей.
– Катрусю, ти у випускному класі. Куди будеш вступати цього року?
– Хочу додати, що у квітні цього року я, як призер обласного конкурсу, поїду із делегацією від Одеської області, яку формує Обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання, до Києва для участі в роботі секції англійської мови Всеукраїнського конкурсу Малої академії наук, на який покладаю великі надії. А вступати я буду на денне відділення економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова й на заочне відділення факультету романо-германської філології, де буду вдосконалювати свою англійську та вивчати нову мову, наприклад, французьку.
Валентина КИСЕЛЬОВА
КРАСИВІ, ТОМУ ЩО ЗДОРОВІ
В Одесі розпочався районний етап третього обласного фестивалю-конкурсу «Молодь обирає здоров'я», що проходить під патронатом голови обласної державної адміністрації. Метою фестивалю є формування, популяризація і пропаганда здорового способу життя серед дітей і молоді.
Більшість освітніх стратегій, спрямованих тільки на зменшення факторів ризику, виявляються неефективними. Успішні методи повинні спиратися на довіру до молоді і її сильні сторони. На жаль, сумною залишається статистика щодо інфікування ВІЛ (в області в день інфікуються до 10 осіб), у наркологічних закладах на диспансерному обліку перебуває понад 43 тис. чоловік.(!)
На противагу багатьом негативним факторам, молодіжний фестивальний рух за здоровий спосіб життя усе впевненіше набирає популярності в області, залучаючи у свої ряди тисячі молодих людей. На високому організаційному рівні пройшов фестиваль у Київському районі м. Одеси, у якому взяли участь 17 шкіл. Команди, до складу яких входить 7 чоловік, агітували, переконували своїх однолітків у виборі здорового способу життя, звертаючи увагу на розвиток сучасних спортивних напрямів, таких як фітнес, аеробіка, хіп-хоп, завдяки яким хлопці та дівчата демонстрували енергійні танцювальні композиції. Але фестивальний рух «Молодь обирає здоров'я» – це не тільки спорт і фізична культура, це ще дуже важлива інформація про раціональне харчування, ефективне спілкування, права дітей, профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом, про ВІЛ/СНІД.
Тематика виступів була спрямована на роз'яснення серед підлітків, молоді переваги здорового способу життя, на формування безпечного поводження, збереження власного здоров'я, дала уявлення про шкоду паління, вживання наркотичних речовин, неправильного харчування, фізичного режиму. Більшість виступів були позитивно орієнтовані, проблеми відображалися в трагічній, гумористичній, образній, художньо-спортивній та іншій формах.
Також у межах фестивалю відбувся конкурс плакатів на теми: «Головне в іміджі – це здоров'я», «Програма «Рівному-рівний», «Молодь за майбутнє без СНІДу». Переможцями цього етапу фестивалю, що візьмуть участь в обласному конкурсі, стали команди: Київського району – 1-ше місце команда НВК «Гармонія» – гімназії № 6; 2-ге місце – команда гімназії № 9, Малиновського району – 1-ше місце ЗОШ № 103, 2-ге місце – команда ЗОШ № 100.
Павло ГОРІНОВ, провідний спеціаліст управління у справах молоді й спорту обласної державної адміністрації
ПОВЕРНУЛИ ДИТИНУ ДО ЖИТТЯ
Лихо завжди приходить раптово, змінюючи звичне життя, змушує боротися й сподіватися на кращий результат у ситуації, що склалася. Тут важливо не залишитися віч-на-віч зі своїм горем. Так і в моїй маленькій родині трапилося непередбачене нещастя: під час пожежі, що сталася у будинку, де ми мешкаємо у найманій квартирі, дуже сильно постраждала моя донька. Дівчинка надихалася чадним газом, і її дивом удалося врятувати. Стан Лерочки у перші години й дні був критичним: вона перебувала між життям та смертю.
Завдяки неймовірним зусиллям лікарів, доньку вдалося врятувати. Вона тривалий час перебувала в лікарні, і, як з'ясувалося, для відновлення життєвонеобхідних функцій, моїй донечці потрібні були дорогі ліки та інтенсивна терапія.
Спочатку я була на грані розпачу, не знала, що робити далі, як повернути свою дитину до життя. На щастя, я не залишилася одна наодинці зі своїм горем. Щиру підтримку, допомогу і моральну, й матеріальну, я одержала від батьків, вчителів та директорів шкіл Київського району м. Одеси. На моє горе відгукнувся не лише колектив СШ № 78, але й всі школи району.
Слова особливої дяки та людської вдячності я хочу передати завідувачці Київського відділу освіти – Наталі Олексіївні Ярославцевій, яка взяла найактивнішу участь в організації допомоги моїй дитині. Величезну фінансову допомогу виділила моїй доньці й міська влада. Від усієї душі, від материнського серця я дякую мерові нашого міста – Едуарду Йосиповичу Гурвіцу, усім працівникам міськвиконкому за надану допомогу та співчуття!
Для відновлення моєї доньки потрібно ще багато часу, але я сподіваюся на краще. Спасибі вам, добрі люди, за допомогу та підтримку!
Світлана ІЛЮХІНА
