Минулого вівторка відбулося чергове засідання колегії, яке провів перший заступник голови обласної держадміністрації Б.Г. Звягінцев. На порядку денному було шість питань, але основна увага була приділена проблемам села.
Настали гарячі дні весняних польових робіт: розпочався другий етап сівби ярих культур – цукрових буряків та соняшнику, готується грунт під кукурудзу, овочі, кормові культури. Вживаються всі заходи, щоб завершити повністю цю відповідальну кампанію у перших числах травня.
Серйозний екзамен витримують не у всіх районах. Вже на етапі сівби ранніх ярих роботу затягли на тривалі терміни у Комінтернівському, Роздільнянському та Котовському районах. А у Великомихайлівському “недобрали” до прогнозованого показника 1200 гектарів ярого ячменю.
Особливу тривогу викликає стан озимого поля. Відсутність вологи вимагає більш грунтовно займатися підживленням посівів, провадити боротьбу з бур’янами і хворобами. Для агротехнічних заходів є всі можливості, у тому числі і фінансові. Тільки потрібно ними по-господарському розпорядитися. А то виходить так, що кричимо про брак грошей, а в той же час понад сім мільйонів гривень з держбюджету залишаються невикористаними.
Вже сьогодні потрібно думати і про майбутнє збирання хлібів. Потрібно буде додатково залучити 1200 комбайнів, а поки що укладено договори на третю частину від потреб.
На колегії також обговорювалася дуже актуальна проблема медичного обслуговування. І виявилося, що не все тут благополучно, як хотів переконати присутніх начальник управління охорони здоров’я і медицини катастроф облдержадміністрації В.С. Лапай. На селі ще слабко розвинута система сімейної медицини. Особливе незадоволення учасників колегії викликав той факт, що у деяких селах досі відсутні фельдшерсько-акушерські пункти. Хоча вже другий рік на всіх рівнях запевняємо, що вони є скрізь. Багато з тих ФАПів, що функціонують, не мають дуже необхідних холодильників, туляться у пристосованих приміщеннях.
Що стосується забезпечення хворих ліками, продуктами харчування, то в деяких районах з цією метою виділяються мізерні суми. Витрати на ліки за один ліжко-день у Кодимському районі становить 2,2 грн, в Ізмаїльському – 2,1, у Балтському – всього 1,5 гривні. Хворі просто голодують або змушені запасатися продуктами самі, адже, скажімо, у Білгород-Дністровському, Миколаївському, Кілійському районах на харчування в день виділяється 30 – 90 копійок.
Список таких «ілюстрацій», на жаль, можна продовжувати і продовжувати. І тут одні посилання на недостатнє фінансування не знімають провини з багатьох керівників медичних установ.
Викликав невдоволення і той факт, що управління досить формально підійшло до складання плану заходів щодо медичного обслуговування сільського населення на 2007 – 2012 роки. Багато пунктів цього документа мають декларативний характер, не містять конкретних завдань і термінів їхньої реалізації. Крім того, виконання цієї програми покладено, в основному, на райдержадміністрації. Тому всі документи було повернуто на доробку. Хочеться вірити, що поліпшуватимуться не лише «папери», але і саме медичне обслуговування на селі.
Сільські «мотиви» прозвучали і під час обговорення інших питань. Багато аграріїв не одержують вчасно заробітну плату, гроші за здані в оренду земельні паї і майнові сертифікати.
Селяни постійно скаржаться на поганий стан доріг, на повільне розв’язання питань щодо газифікації і водопостачання, слабко іде будівництво житла для молоді, фахівців, розвалюються без догляду пам'ятки архітектури, історичні і ландшафтні об'єкти.
Про все це було сказано на колегії досить відверто і самокритично. І це обнадіює.
