Як ми вже повідомляли, нещодавно в Одеському будинку вчених відбулось засідання Колегії Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. З доповіддю «Про підсумки роботи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у 2006 році та головні завдання на 2007 рік» виступив начальник Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря М.В. Яцков, а роботу власне Інспекції підсумував заступник її начальника Сергій Лихачов. З доповідями про діяльність відділів Інспекції виступили керівники цих підрозділів. Відтак, відбулася досить принципова розмова про набутки і прорахунки в діяльності Інспекції, про стан довкілля на берегах Чорного моря та провідних водойм Одещини. Сьогодні ми подаємо нотатки нашого спеціального кореспондента за матеріалами засідання цієї Колегії.
Так вже одвіку повелося, що людина, якій випало жити на березі моря, озера чи річки, виявляється пов’язаною з ними безліччю очевидних і незримих ниток. Причому зв’язок цей настільки міцний і взаємовідповідальний, що врешті-решт ми постаємо перед тим незаперечним фактом, що здоров’я, а подеколи й саме існування цієї водойми залежить від людини; а здоров’я й саме існування людини – залежить від водойми. Ось чому інспекція з такою ретельністю стежить, наприклад, за дотриманням законодавства, пов’язаного з рибним промислом.
Так, в Україні діє і досить добре витканий “Закон про рибне господарство і рибну промисловість”, і так званий підзаконний акт “Правила рибальства в басейні Чорного моря”. Але питання в тому, хто і як дотримується приписів цього закону та дотримується визначених правил. А дотримуються, на жаль, не всі і не завжди; дехто взагалі намагається ігнорувати їх. Саме тому заступник начальника Інспекції Сергій Лихачов змушений був констатувати на Колегії, що співробітникам Інспекції довелося провести впродовж минулого року 366 перевірок! Чи не кожна з них перетворювалася на своєрідний детектив.
Про ефективність цих рейдів свідчить вже хоча б той факт, що за їх підсумками було складено 80 протоколів, у яких засвідчено десятки правопорушень, які стосувалися і ліцензування цієї дільності, і норми та засобів вилову. Зрештою, за цими протоколами на рибалок було накладено 55 штрафів на суму майже 8 тис. гривень, крім того, 16 протоколів передано в суди, а 9 протоколів у правоохоронні органи для порушення кримінальної справи.
Доповнюючи цю сумну картину, начальник відділу охорони, використання та відтворення тваринного світу Інспекції Павло Кириченко повідомив високе зібрання, що впродовж минулого року відділ “брав неодноразову участь в розробці та реалізації державних і регіональних програм, націлених на поліпшення підходів та методів у справі розвитку рибного господарства. У відповідності з напрацьованими матеріалами було внесено ряд пропозицій по вдосконаленню законодавчих актів по охороні тваринного світу, зокрема, в такі закони, як “Закон про тваринний світ”, “Закон про рибне господарство і рибну промисловість”, “Лісовий кодекс”, а також у підзаконні акти: “Режим промислу в Чорному морі”, “Правила рибальства в басейні Чорного моря”, “Ліміти”, “Методичний розрахунок збитків”.
Представники Інспекції 54 рази виходили в море, щоб перевірити стан окремих його ділянок або перевірити рибальські та інші кораблі, і вже відомо, що загалом було здійснено огляд 165 суден та 108 підприємств рибної промисловості, проведено 188 оперативних рейдів. А закінчилися ці рейди тим, що було виявлено 80 серйозних правопорушень, причому 71 особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, а в 9 випадках матеріали передано в слідчі органи для порушення кримінальних справ. Співробітниками Інспекції було видано 53 подання, якими порушників зобов’язували усунути виявлені недоліки.
А чому б не згадати зараз і про те, що інспекторами цієї служби було вилучено 64 незаконні засоби риболовлі та 1 плавзасіб браконьєрів; крім того, вилучено майже 14 тонн незаконно виловленої риби, з них понад 300 кг камбали-калкана. Павло Кириченко цілком справедливо зауважував, що такого ж “рибного” захисту потребує не лише Чорне море, але й наші лимани, озера, ставки, особливо це стосується промислово значних водойм, таких як Тилігульський лиман, ряд придунайських лиманів та озер: Китай, Кагул, Ялпуг, Сасик, гирло Дунаю.
Те, що екологічна ситуація в басейні Чорного моря, в басейнах лимана та озер складна – річ очевидна, про це говорили всі виступаючі на Колегії. Але чи існують шляхи її покращення? Так, існують. Вони бачаться за трьома напрямами. По-перше, як уже мовилося, слід поліпшувати і вдосконалювати законодавчу базу, домагаючись, щоб кожен із законів та підзаконних актів повноцінно діяв. По-друге, слід займатися конкретно роз’яснювальною роботою серед населення, і по-третє, посилювати співпрацю різних служб, в тому числі і правоохоронних та громадських, у справі контролю за ситуацією на кожній з водойм і в прилежних територіях.
Зокрема, на думку співробітників відділу охорони, використання та відтворення тваринного світу, слід уникати “необґрунтованого збільшення вилову риби”, або, точніше кажучи, “промислового навантаження на кожен засіб лову та їх кількісне навантаження на водойму”. Тобто, якщо не вдарятися у терміни, то рибалок на наших лиманах та озерах має ставати менше; засоби риболовлі мають відповідати належним стандартам, а кількість їх не повинна перевищувати ліцензійну. Слід також ретельніше дбати про зариблення внутрішніх водойм якісним поголів’ям; дотримуватися лімітів на вилов дунайського оселедця та лімітів при вилові піленгаса сітками з ячейками обсягом 70 мм і вище.
У зв’язку з цим уже зараз потребує певних доповнень «Інструкція про порядок спеціального вилову риби та інших водних живих ресурсів».
Звичайно ж, будь-який закон, особливо той, що стосується охорони довкілля, потребує відповідної інформаційної підтримки, як потребує її і сама діяльність Інспекції. Ось чому з такою цікавістю під час Колегії було заслухано доповідь головного спеціаліста по інформації і зв’язках з громадськістю Ніни Лошкарьової. Але це вже тема іншої розмови, до якої ми звернемося в наступних випусках нашої газети.
