СИТУАЦІЯ
За словами заступника голови облдержадміністрації М.Г. Кісеолара, в Одеській області від посухи загинуло близько 30% зернових. Найгірший стан справ у південних районах – Болградському, Ренійському, Ізмаїльському і Кілійському. Тут втрати злакових культур складають до 80%.
Посуха вдарила не тільки по рослинництву. Тваринники стурбовані майбутнім і без того скромного стада ВРХ. Де взяти соковиті корми для корови? Як заготовити на зиму сіно, якщо люцерна теж «горить»?
Далі. Якщо не буде зерна, чим годувати свиней? Частину стада пустити під ніж? Але якщо скоротиться поголів'я, відразу злетять ціни на м'ясо.
Серйозні проблеми у вівчарстві. Пастухи збилися з ніг, ганяючи отари по лісосмугах і невдобах у пошуках зеленіючої травички – все вигоріло. Виникли проблеми навіть у бджолярів: розквітлі акація й еспарцет через відсутність вологи практично не виділяють нектар – бджола повертається у вулик без взятку...
Це тільки на перший погляд здається, що нинішня посуха – лихо винятково селянина. Вона вдарить по переробних підприємствах харчової промисловості. А в остаточному підсумку – по гаманцях всіх споживачів.
Втім, не треба панікувати. Ще надія на те, що все ж таки підуть дощі, і вродить кукурудза – буде чим годувати свиней. Ще є можливість зорати поля, на яких посохла пшениця і ячмінь, і посіяти додаткові площі «цариці полів» – як на зерно, так і на силос, який можна буде закласти на зиму для великої рогатої худоби. Стебла від кукурудзи, якщо акуратно й ретельно зібрати, згодяться на корм вівцям. Саме так вийшли із ситуації селяни в посушливому 2003 році.
ДІЇ ВЛАДИ
З 22 по 24 травня в області проходив семінар за участю першого заступника міністра сільського господарства Бориса Миколайовича Супіханова, під час якого розглядалося питання про стан озимих, ярових і просапних культур. Аналогічні заходи відбулися в Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Кіровоградській, Дніпропетровській областях і Автономній Республіці Крим, де також лютує посуха.
– Ми провадимо інвентаризацію, дивимося стан справ на полях, щоб з'ясувати ситуацію, а потім прийняти відповідні рішення, – говорить голова облдержадміністрації І.В. Плачков.
– Почнемо з того, що виробництво пшениці в Україні значно більше, ніж ми можемо спожити, тому про дефіцит і, як наслідок, подорожчання хліба говорити передчасно, – підкреслив заступник міністра сільського господарства Б.М. Супіханов. – Перше завдання, що ми ставимо перед собою – забезпечити продовольчу безпеку. Я гадаю, держава повинна виступити оператором на ринку зерна. Мова йде про державні закупівлі в регіональні ресурси для того, щоб забезпечити населення хлібом.
За інформацією начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолія Григоровича Новаковського, Одещині на рік необхідно близько 324 тисячі тонн продовольчого зерна. За даними хлібінспекції, на складах виробників і переробних підприємств на сьогоднішній день є в цілому 325 тисяч тонн зерна, придатного для випікання хліба (всього разом з фуражним – понад 700 тисяч тонн). Тому стоїть завдання вжити всіх заходів для того, щоб продовольче зерно було використано за призначенням.
Друге завдання, відзначили учасники семінару, – забезпечити проведення посівної кампанії. Завідувач відділу селекції пшениці селекційно-генетичного інституту, доктор наук, академік УАН Микола Антонович Литвиненко запевнив, що до 10 – 15 червня цілком можна сіяти кукурудзу: якщо дощі підуть, то врожай буде.
– Що стосується насіннєвого матеріалу під врожай 2008 року, то, по-перше, у багатьох областях України зріє непоганий врожай. По-друге, є запаси в страховому державному насіннєвому фонді, а також у селекціонерів. Я вважаю, що ми вийдемо з цієї ситуації, – запевнив Б.М. Супіханов.
І, нарешті, третє завдання – зм'якшити ситуацію, у яку потрапили сільгоспвиробники.
– Ми розуміємо, що має місце дефіцит фінансових ресурсів, – сказав представник Міністерства. – Треба думати про те, щоб кредити пролонгувати, причому на два-три роки. Наприклад, АТ «Баннівка» Болградського району, де ми побували, взяло кредитів на 1,8 мільйона гривень. Ми будемо працювати над тим, щоб продумати систему й алгоритм рішення щодо державної підтримки частини компенсації кредитних ставок. Ця програма в нас працює. У якій кількості і якості надійде ця допомога, залежить від результатів обстеження полів. У найближчі дні ми будемо мати аналітичні дані і приймати рішення.
Незважаючи на те, що семінар виявив жалюгідну картину, усе-таки були відзначені і позитивні моменти:
– Незважаючи на те, що така посуха, і всі ми, звичайно, нервуємо, мабуть, що посіви цього року були прекрасними, поля чисті, у них вкладена душа. Рівень культури землеробства значно підвищився, – відзначив Б.М. Супіханов.
Віце-президент Академії аграрних наук Микола Дмитрович Безуглов, виступаючи на семінарі, відзначив:
– Допомога від держави буде, але є загальноприйняті механізми виходу із подібних ситуацій – це страхування. Цього року держава заклала 56 млн грн на забезпечення 50% страхових ставок (у 2006 році було 10 млн грн). У нас є потужні страхові компанії, і сільгоспвиробнику треба вчитися користуватися їхніми послугами.
