23 травня минув рік від початку роботи Одеської обласної ради поточного, п’ятого скликання. Чого вдалося досягти за цей період часу і які завдання стоятимуть перед депутатами у найближчі чотири роки? На ці та інші теми ми розмовляємо із заступником голови Одеської обласної ради Миколою Тіндюком.
– Миколо Андрійовичу, яку оцінку за перший рік роботи обласної ради Ви б поставили депутатському корпусу?
– Мабуть, мені було б не зовсім правильно і коректно оцінювати роботу депутатського корпусу. Адже свою оцінку насамперед повинні дати виборці. Ця оцінка повинна перебувати в площині виконання депутатами своїх повноважень, якими вони наділені Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», і головне – в площині виконання тих доручень, які депутати отримали від виборців в період виборчої кампанії. Питання щодо звітів обласної ради в цілому і її голови за цей рік розглядатиметься на черговій сесії обласної ради. Ми також плануємо подати такий звіт в засобах масової інформації, на сторінках газети «Одеські вісті», а також на сайті обласної ради. Я вважаю, це буде правильно – виборці мають повне право ознайомитися з результатами роботи депутатського корпусу.
Щодо підбиття підсумків, я можу дати лише попередню оцінку роботи апарату обласної ради. Ми дещо змінили його структуру. Створили відповідні управління за напрямами діяльності, підібравши, на мій погляд, достатньо кваліфікованих фахівців. Вони працюють із постійними комісіями облради та безпосередньо з депутатами, забезпечують їх діяльність та виконання ними депутатських повноважень. І сьогодні я задоволений роботою апарату облради.
– Крім партійності депутатів, в чому, на Ваш погляд, полягає відмінність між нинішньою обласною радою і обласною радою попередніх скликань?
– Перш за все змінився кількісний склад обласної ради. У нас сьогодні 120 депутатів проти 99, які були в обласній раді ІV скликання. Вдвічі зросла кількість постійних комісій. І це добре, оскільки така кількість дозволяє не переобтяжувати одну постійну комісію абсолютно різноплановими питаннями, а визначити конкретне поле діяльності для кожної з них.
Стосовно пріоритетів роботи обласної ради – у нас вони визначаються відповідними документами, насамперед тими, які є головними в нашій діяльності на поточний рік. Це – Програма соціально-економічного і культурного розвитку Одещини на 2007 рік, рішення обласної ради про обласний бюджет на 2007 рік, які кореспондують Стратегію розвитку Одещини на період до 2015 року. Дані документи мають на меті подальший розвиток економічного потенціалу Одеської області, вирішення питань розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей. Адже на цій основі забезпечується відповідне надходження коштів до державного бюджету, звідки, в свою чергу, ці кошти повертаються у вигляді субвенцій для області і формування обласного бюджету та інших місцевих бюджетів, а також на виконання різних інвестиційних проектів. Ці надходження є основою сталого розвитку і соціальної сфери та, звичайно, заробітної плати, вирішення багатьох соціальних питань, підтримки найбільш вразливих категорій населення.
– Необхідність збільшення постійних комісій викликана виключно тим, щоб не навантажувати певні комісії, чи ще чимось?
– В попередньому складі обласної ради були комісії, які займалися абсолютно не пов’язаними між собою питаннями Це викликало певні труднощі. Тобто акцент робився на одну проблему, а інша залишалася неврахованою. Зараз повноваження комісій чітко визначені, їх діяльність спрямована більш конкретно. Наприклад, якщо це комісія економічного розвитку, то вона охоплює питання, пов’язані з використанням промислового потенціалу, розвитком малого і середнього бізнесу (тобто коло тем, які лежать в площині регіональної політики). Якщо це постійна комісія з питань морегосподарського комплексу, то вона займається портами, річковим і морським транспортом. Тут немає нагромадження інших, менш цікавих для депутатів питань. Враховуючи кількість депутатів – 120 осіб, кожен з них дійсно знайшов своє місце в тій комісії, де він найбільш потрібний і може проявити свої знання та вміння, досвід роботи у відповідних галузях народногосподарського комплексу чи в управлінській сфері.
– Чи були у нині діючої обласної ради якісь труднощі з прийняттям бюджету?
– Прийняття бюджету завжди є і болісним, і складним, тому що при цьому потрібно враховувати різні аспекти розвитку відповідних територій і районів. Затверджуючи обласний бюджет, ми визначаємо і обсяг міжбюджетних трансфертів, тобто фінансової допомоги відповідним районам для врегулювання чи зняття напруги в бюджетних диспропорціях. Це знову ж таки питання, пов’язані з будівництвом об’єктів соціальної сфери. До речі, на мій погляд, цього року ми досить серйозно підійшли до питання формування бюджету розвитку. Коли воно розглядалося на сесії як з боку депутатського корпусу, так і з боку запрошених голів районних рад і районних державних адміністрацій, майже не було ніяких зауважень. А це означає, що ми максимально врахували думку керівників органів місцевої влади, і всі ці питання пройшли узгодження на засіданнях постійних комісій.
– Можливо, за цей рік були якісь несподіванки. Чи відкрив депутатський корпус для себе щось нове?
– Знову ж таки, не хочу відповідати за всіх депутатів загалом. Особисто для мене була справжньою несподіванкою, так би мовити, значна активність депутатів. Я з повагою ставлюсь до депутатів попередніх скликань. Але сьогодні склад депутатського корпусу такий, що навіть інколи дещо бентежить мене. До мене постійно приходять і окремі депутати, і керівники депутатських фракцій та голови постійних комісій, ставлять ті чи інші запитання, пропонують теми для включення до порядку денного сесії і проекти відповідних рішень, просять розглянути питання в робочому порядку не тільки на засіданнях окремих комісій, а й вносять пропозиції щодо розгляду цих питань на спільних засіданнях декількох, наприклад двох-трьох, постійних комісій. І справді, не можна сказати, що якась галузь є повністю автономною. Вона завжди переплітається з іншими сферами. Розглядаючи питання, пов’язані з процесом будівництва, виникає необхідність розгляду і участі в цих питаннях представників комісій, скажімо, з науки чи освіти (мова ж іде і про підтримку цих об’єктів). Потрібно запрошувати і фахівців постійної комісії з питань бюджету. Бо справді потрібно приймати рішення про раціональне і ефективне використання коштів та їх спрямування на ті заходи, які повинні дати найбільший ефект. Причому не стільки економічний, скільки соціальний, адже у нас розподіл коштів іде в основному на соціальні об’єкти.
– Чи можна сказати, що між депутатами всіх фракцій, які представлені в обласній раді, існує порозуміння?
– Є різні аспекти діяльності депутатського корпусу. Я дуже обережно ставлюся до цього питання, враховуючи те, що нинішній склад обласної ради сформований на основі пропорційної системи виборів. Сьогодні обласна рада складається з представників різних політичних сил: членів фракцій Партії регіонів, Соціалістичної партії, Партії пенсіонерів, блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція», Народного блоку Литвина, Блоку Юлії Тимошенко, «Народного союзу «Наша Україна», фракції «Наша Одеса». Є й представники партії «Відродження», хоча вони не мають власної фракції, тобто, позафракційні.
Я б розділив питання, які розглядаються в обласній раді, на дві частини: перша – це питання соціально-економічної спрямованості, які у повсякденному житті турбують кожного виборця Одещини. Друга – питання політичного характеру. Відносно першої частини у нас практично немає непорозуміння з представниками різних політичних фракцій, оскільки кожен депутат чи кожна політична сила, яка йшла на вибори, декларувала забезпечення подальшого добробуту населення, сталого економічного розвитку, використання фінансових ресурсів на користь громадян. Тобто, ніяких, скажімо, антигуманних настроїв і підходів не було. Тож ці питання вирішуються, ми знаходимо порозуміння. Інша справа, що є дебати з приводу того, на яку галузь краще спрямувати бюджетні кошти, який буде від цього зиск, який соціальний ефект, як це виглядатиме в територіальному розрізі? Чи слід підтримувати слабкі райони? Чи може краще надати фінансову допомогу найбільш потужним районам і отримати найбільший ефект? Але при цьому потрібно розуміти, як подивляться на це люди. Адже вони скрізь однакові. Це – мешканці нашої області. І не їхня вина, а скоріше їхня біда, що у кожному районі різна структура народногосподарського комплексу. Адже не секрет, що у нас більш розвинуті приміські райони і менш розвинуті райони центру та півночі області. Десь переважає переробна галузь, а десь виробництво майже зовсім відсутнє. Тому потрібно все це враховувати, знаходити золоту середину. До речі, можливо, я дещо випереджаю події, але скажу, що ухвалено рішення, згідно з яким обласна рада ініціює розробку програми розвитку продуктивних сил Одеської області на 2008 – 2011 роки. Тобто йдеться про визначення аспектів розвитку як регіону в цілому, так і окремих його територій, районів і міст. Зокрема, планується залучення інвестиційного потенціалу не тільки іноземного інвестора, а й коштів внутрішніх інвесторів на будівництво об’єктів виробничої сфери. Мається на увазі переробна галузь, транспортна мережа, енергетична система… І все для того, щоб підняти рівень розвитку так званих депресивних районів до середньообласного показника. Такий підхід дещо відрізняється від тих, що застосовувалися раніше. Скажімо, якщо раніше ми формували програму залучення інвестицій, то, як правило, задовольнялися тими проектами, які нам пропонували. Зараз ми ініціюємо такий підхід, щоб самим визначити, що нам потрібно. Наприклад, нам потрібно розвивати переробну галузь на півдні Одещини, де є відповідні умови для вирощування сільськогосподарської продукції, котру потрібно переробляти. Або візьмімо енергетичну галузь… Відомо, що південь області страждає від перебоїв в електрозабезпеченні і залежності від сусідньої держави. Тому ми будемо визначати ці пріоритети, залучати до розробки даної програми фахівців, управлінців і тих, хто безпосередньо має досвід роботи з іноземними інвесторами і взагалі з інвестиційними проектами. Вважаю, що ми на правильному шляху, і в цьому питанні ми маємо розуміння спільних проблем та підтримку з боку обласної державної адміністрації.
– Миколо Андрійовичу, в депутатів обласної ради досить різносторонні політичні погляди. І це нормально. А як чітко сформована опозиція і яким чином вона діє?
– Перш за все зазначу, що в Україні немає закону про опозицію. Якщо порівнювати наявність опозиції у Верховній Раді як найвищому законодавчому органі держави, то, на мою думку, такої опозиції, в класичному розумінні в обласній раді немає. Дійсно, у нас є фракції «Народного союзу «Наша Україна» та Блоку Юлії Тимошенко. Але знову повернусь до питань соціально-економічного блоку, які найчастіше розглядаються на сесіях. Ми їх конструктивно опрацьовуємо в постійних комісіях, і за великим рахунком проблем з цих питань у нас немає. Є інша позиція, інше ставлення представників «Нашої України» чи БЮТу, та й взагалі депутатів з різних партій до розгляду питань політичного характеру. Це, наприклад, питання щодо позиції чи ставлення до вступу України до НАТО, визначення статусу російської мови в Одеській області, чи проведення навчань Сі-Бриз. Тут позиції можуть різнитися, і вони справді відрізняються. І причини цілком зрозумілі. На мою думку, позиція наших депутатів, які належать до так званих опозиційних партій, виходять з тих установок, які даються з центру. Але з урахуванням тієї обставини, що в обласній раді є чітко сформована більшість, і ці питання розглядаються конструктивно. Ми вислуховуємо, як то кажуть, всі «за» та «проти» і приймаємо відповідні рішення. Дуже важливим при цьому є те, що в Одеській обласній раді створена Погоджувальна рада, до якої входять голова, заступники голови обласної ради і керівники всіх політичних фракцій, представлених в обласній раді. Цей орган, перш за все, має на меті попередній розгляд питань політичного характеру, які та чи інша сила пропонує винести на сесію. Не виключено, що обласна рада може не погодитись із схваленим Погоджувальною радою проектом рішення. І свідчення цього – ухвалення на останній сесії Звернення до керівництва нашої держави щодо стабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні. Більше години обговорювалося це питання. І фактично документ, який був поданий на розгляд сесії у вигляді проекту, зазнав дуже серйозних змін.
– Тобто, Погоджувальна рада створена для того, щоб політичні погляди не впливали на вирішення соціальних і економічних питань, які стоять перед обласною радою?..
– І, власне, з метою знаходити компроміс при ухваленні політичних рішень. Взагалі, я вважаю, що мистецтво політика якраз і полягає у вмінні знаходити компроміси, чого, на мій погляд, не вистачає нашим політикам в центральних органах влади.
– Безпосереднім кураторством яких питань займаєтеся Ви як заступник голови обласної ради? Ваші спостереження за цей рік.
– З урахуванням мого досвіду роботи в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування – це вже більше 30-ти років, голова обласної ради мене досить часто навантажує різними питаннями і організаційного, і політичного характеру. Але за розподілом обов’язків між заступниками голови обласної ради безпосередньо я відповідаю за питання економіки і фінансів. В цьому аспекті я є куратором декількох постійних комісій обласної ради. До речі, я відповідав за цей блок на посаді першого заступника голови обласної державної адміністрації, і для мене ця робота не нова. Але, звичайно, є деякі особливості, бо це дещо інший напрям роботи, пов’язаний з діяльністю органів місцевого самоврядування.
І я повинен сказати і заспокоїти жителів нашої області, що стосовно економічного розвитку і наповнення бюджетів у нас, хвалити Бога, ситуація доволі непогана. Звичайно, є багато проблем. Не можна сказати, що абсолютно все йде гаразд, окремі галузі гальмують розвиток. Але в цілому у нас приріст промислового виробництва за останні 4 місяці становить 8,9 відсотка. Якщо говорити щодо бюджетного наповнення, а, власне, для цього і працюють виробничі галузі, то ми ідемо з випередженням виконання завдань, передбачених обласним бюджетом. Коли подивитись за темпами наповнення, то до обласного бюджету вже надійшло коштів у півтора раза більше, ніж за відповідний період минулого року. Це дає нам можливість фінансувати всі заходи, передбачені рішенням обласної ради «Про затвердження обласного бюджету на 2007 рік». Я маю надію, що за підсумками півріччя буде відповідне перевиконання бюджетних призначень, і ми зможемо додаткові кошти направити на фінансування різноманітних галузей, які фінансуються з обласного бюджету.
– Тобто, Ви вже говорите власне про прибуток, який дало використання майна обласної ради за цей період з травня минулого по травень поточного року?
– Прибуток від використання майна обласної ради – лише одна складова наповнення бюджету. У вересні минулого року головою обласної ради було підписано розпорядження про створення комісії з перевірки ефективності використання майна спільної власності територіальних громад. Комісією була проведена значна робота щодо аналізу того, що відбувається, як використовується майно (а такого майна у нас достатньо – понад 800 об’єктів). Багато з цих об’єктів використовується підприємствами чи бюджетними установами, але є й об’єкти, які працюють на госпрозрахунку. Взагалі я можу сказати, що призначення бюджету 2007 року по надходженню прибуткових коштів від функціонування цих об’єктів у нас перевиконані у півтора раза. Одна із статей надходження коштів до обласного бюджету – це плата від оренди комунального майна . Так от, по призначеннях на рік у нас було 1,5 мільйона, фактично за п’ять місяців ми отримали 1,6 мільйона і є надія, що по цій статті надійде удвічі більше коштів, ніж заплановано.
– Який це приблизно відсоток наповнення обласного бюджету?
– Це дуже незначний відсоток, адже з тих 800 об`єктів, про які я говорив, не всі здаються в оренду. Багато з них використовуються школами, поліклініками і установами культури, об’єкти перебувають на балансі цих установ і, звичайно, використовуються безоплатно.
– Відомо що на останніх сесіях депутати ухвалювали низку звернень до вищих ешелонів влади, які стосуються як політичних, так і економічних аспектів. Чи є якась реакція на ці документи?
– Почну з так би мовити прикладних звернень. У нас було два звернення відносно урегулювання ситуації з використання майна колишніх військових містечок. Особливо ця проблема тривожна у Болградському районі. На жаль, військові залишили там все, як кажуть, напризволяще, і йде не тільки знищення, а й розкрадання цього майна. Ми зверталися з питаннями використання та визначення механізму збереження залишків цього майна безпосередньо до Міністерства оборони, Верховної Ради і Президента України. І реакція відповідна є. Ми отримали відповідь від Міністерства оборони (я гадаю, що це реакція позитивна). Гадаю, що позитивною також є реакція на звернення, прийняте на позаминулій сесії обласної ради відносно непроведення на території області військових навчань Сі-Бриз. Керівництво держави, гадаю, прислухалося до позиції депутатського корпусу обласної ради. Хоча і не повністю. Сьогодні про це навчання говорять досить стримано і пропонують навіть перенести терміни проведення навчань або перевести їх у площину штабних навчань. Тобто, без застосування безпосередньо військових. Наші звернення відносно інших питань по НАТО відомі всім. Головне, що про ці звернення знають і виборці Одеської області. Бо обласна рада є представницьким органом територіальної громади Одещини, і вона засвідчує свою позицію, щоб про неї знали і враховували при прийнятті відповідних рішень на рівні Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України. До речі, позицію обласної ради з цього питання розуміє і поділяє більшість депутатів Верховної Ради.
