Як боротися з нею та іншими недугами – про це йшла мова на прес-конференції з представниками Українського інституту залежності й Одеського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді.
Але спочатку керівник центру В.М. Кольцов розповів про те, що робиться для молоді, особливо у віддалених районах – селищах і селах. Тільки в першому кварталі поточного року відбулося 250 виїздів у глибинку. Надана допомога тим, хто особливо її потребує. На жаль, за словами Віталія Михайловича, число хворих (серед дітей і молоді) викликає тривогу. Мова йде, наприклад, про ВІЛ-хворих, про хімічну залежність. Але тепер з'явилося ще одне захворювання, не менш небезпечне – ігроманія. Гадаємо, пояснювати докладно, що це таке, немає необхідності. Ігрові автомати, комп'ютерні клуби і центри досить швидко й безпардонно окупували дитячий простір. Витягти якогось підлітка з такого ігрового притулку не під силу найбільш суворим і вимогливим батькам. Тут вже долучаються психологи, медики, адже мова йде про серйозне захворювання. Сьогодні залежність від азартних ігор, комп'ютерів набирає небувалих обертів і стає соціальним злом.
Ось тут журналісти і поцікавилися головним – як представники влади намагаються вирішити цю проблему, адже, судячи з усього, ігрових точок менше не стало, хоча низка рішень на цей рахунок ухвалювалася. Виявляється, власники подібних розважальних центрів намагаються обійти будь-яку спробу обмежити їхню діяльність. І свої ігрові автомати вже ховають у торговельних залах, магазинах, прибираючи їх із помітних місць.
Звідси і результат – борються вже не з причиною, а з наслідком, тобто, лікують хворих дітей, підлітків, молодих людей. Займається цією проблемою й Український інститут залежності, представники якого взяли участь у прес-конференції. І хоча працює ця організація з 1999 року, досвід надання лікувальної психо-соціальної й реабілітаційної допомоги накопичено чималий. За словами директора інституту Степана Печиненка, центр, відкритий у Києві, успішно функціонує, тому що тісно співпрацює з державними структурами, громадськими організаціями. Сюди звертаються люди, що потрапили в залежність від алкоголю, наркотиків, азартних ігор. Лікують усіх, і бідних, і багатих. Останні частіше спонсують лікування перших. Особлива увага приділяється підбору медперсоналу: медики здають своєрідний тест на виживаність, побувавши в палаті в ролі пацієнта. Взагалі, в усьому відчувається нестандартний підхід, навіть у назві самого інституту залежності.
Чому кияни прибули до Одеси? – прозвучало і таке запитання. Володимир Ярий, керівник проекту, докладно розповів про можливу реалізацію експериментальної програми. Насамперед, мова йде про підготовку соціальних працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді. Вони повинні бути в курсі нових методів щодо лікування хімічної залежності, ігроманії, ВІЛ/СНІДу. Одним словом, почалося відпрацьовування сучасних технологій соціальної роботи. Зрозуміло, що в орбіту цієї діяльності потраплять ті, хто потребує конкретної допомоги й лікування. І це вже добре, якщо хтось з одеситів потрапить до клініки інституту, одержить необхідну допомогу. Інститут має намір запропонувати також свої послуги в Херсонській, Миколаївській областях, Криму. Професійна програма, яка враховує новітні досягнення, повинна працювати.
