У квітні 2005 року, згідно з розпорядженням Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 454, було заборонено ввезення деякої частини імпортних м’ясопродуктів на територію нашої країни. На той час в Одеському порту перебувало приблизно сто контейнерів з вмістом вказаного, в основному китайського виробництва. Минуло два роки, а портовики до цього часу вимушено зберігають 84 із них – на дане майно накладено арешт.
– Сума збитків, яких зазнав порт і наша організація, склала 18 мільйонів гривень, – повідомив на прес-конференції Дірк Баттерманн, генеральний директор ДП “ГПК-Україна”. – Ми не висуваємо правоохоронним органам жодних претензій. Наша мета – привернути увагу до цієї проблеми за допомогою ЗМІ. Адже загроза екологічного лиха значно важливіша за збитки! Якщо постраждає природа, програють всі.
Виявляється, рефрижератори понад півтора року працюють у безперервному режимі. Існує загроза їх поламки і розмороження двох з половиною тонн м’яса з непередбачуваними санітарно-екологічними наслідками. За словами головного диспетчера порту Дмитра Воробйова, із даної ситуації є два виходи: знищити вантаж на території України або вивезти його за межі нашої країни. Перший варіант перебуває у компетенції ветеринарної медицини, і ОМТП не може вирішити це питання. Вивезти ж небезпечний вантаж не можна через арешт, накладений Генеральною прокуратурою.
Далі слово взяв юрист Олександр Кіфак. За його словами, 14 контейнерів із ста були утилізовані, за результатами порушено кримінальну справу. Слідство зацікавилося чиновниками, які дали дозвіл на ввезення злополучного м’яса. Від кого із правоохоронців залежить прискорення процесу, пан Кіфак не знає. У “м’ясної справи” є ще й інша сторона. Контейнери належать відповідним компаніям, які з розумінням ставляться до ситуації, що склалася. Поки що. Але у будь-який час можуть подати до суду на українську владу з вимогою відшкодування збитку за простій обладнання. Сам пан Кіфак поспішив запевнити журналістів, що нікого не звинувачує, лише підтверджує слова головного диспетчера – потрібно щось робити. Доцільно, на думку юриста, вантаж вивезти. І є охочі це зробити, наприклад, компанія “MAERSK”. Зрозуміло, вивезення буде здійснено тільки з дозволу відповідних служб і при повному контролі з їхньої сторони.
Журналісти поцікавилися: а який “добрий дядько” погодиться прийняти досить неприємний вантаж? “Та нам взагалі все одно, куди це вивезуть, – відповів Д. Воробйов. – Запевняю вас: у море не викинуть!” Поки що ж “ГПК-Україна” і порт направили листи до Генпрокуратури, СБУ і Одеської облдержадміністрації. Справа вже набуває міжнародного характеру: компанія, очолювана Д. Баттерманном, є дочірньою фірмою комунального підприємства Гамбурзького порту. І про ситуацію, що склалася, поінформовано посольство Німеччини.
Отже, контейнери виявилися чимось на зразок гоголівської “чортової свитки”, від якої, щоб уникнути неприємностей, потрібно позбавитися. Справді, потрібно. Але тільки за законом.
