«Минулого року в повітряний простір Одеси потрапило 69215 тонн забруднюючих речовин, що значно менше валових викидів у таких містах, як Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Київ, Кривий Ріг, Харків...», – заспокоював журналістів на черговому брифінгу, який відбувся 11 червня, начальник управління екологічної безпеки Одеської міськради Ігор Дербоглав. Це добре, але хотілося б, щоб курортну Одесу надалі ніхто навіть не наважувався порівнювати з такими промисловими містами, як Запоріжжя, Дніпропетровськ чи Кривий Ріг.
Про те, яким уявляється міським екологам сучасний стан міста, і розповідає наш спеціальний кореспондент.
Оця заява щодо того, що, за даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, валових шкідливих викидів в Одесі значно менше, ніж у столиці та в низці промислових міст, пролунала з вуст головного еколога Одеси невипадково. Річ у тім, що в деяких засобах масової інформації з’явилися твердження, що Одеса перетворилася на найзабрудненіше місто України. А такі заяви, та ще й напередодні курортного сезону, болюче вражають батьків міста і відпочивальників.
Втім, реакція на це повідомлення І. Дербоглава теж була неоднозначною. З одного боку, добре, що в нас не найгірша ситуація в країні. З другого, хіба ж можна допускати, щоб ми, в нашому приморському курортному місті, тішилися, що в нас ситуація краща, ніж у наскрізь промисловому Кривому Розі чи в Запоріжжі.
Та й цифри занадто вже вражаючі. З тих шкідливих викидів, які надійшли в повітряний простір міста впродовж минулого року, бачимо понад 2 тисячі твердих викидів, понад 1,5 тонн діоксиду сірки, понад 36 тисяч тонн оксиду вуглецю і тому подібне. Назвав нам Ігор Дербоглав і ті джерела, які на сьогодні є найбільшими забруднювачами міста. Серед них виокремлюються Одеський нафтопереробний завод, Припортовий завод м. Южного, Одеський морський порт, «Одесацемент» і ТЕЦ-1. Але, якщо до цих та інших конкретних підприємств ще можна пред’явити якісь претензії і розраховувати, що їх керівництво – шляхом зміни технології, введення податкових заходів очищення тощо – якось змінить ситуацію, то проблема, пов’язана з автотранспортом, видається безнадійною. Як показує аналіз, понад 69 відсотків усіх шкідливих викидів дає нам автотранспорт, причому ніхто не береться прогнозувати, що кількість машин у нас зменшиться, або що вони перестануть забруднювати повітря так, як це робили впродовж минулих років.
До речі, читачам, мабуть, цікаво буде знати, що на червень 2007 року в Одесі було зареєстровано 155841 одиниця автотранспортних засобів, з яких майже 128,5 тисячі становлять легкові автомобілі, понад 11 тис. вантажівок та 3281 – автобуси. Причому понад 80 відсотків цих засобів перебуває в приватній власності, що значно ускладнює будь-які заходи щодо поліпшення якості викидів. Що ж стосується міських маршрутних мереж, то зараз існує 24 підприємства, в експлуатації яких перебуває понад 1700 одиниць автотранспорту.
Оскільки в Одесі в розпалі курортний сезон, то зрозуміло, що нас, газетярів, цікавив стан пляжів та зон масового відпочинку. Відтак приємно було дізнатися, що зараз в Одесі все ще налічується понад 20 кілометрів пляжних зон. Погодьтеся, що такому “пляжеві” може позаздрити будь-яке європейське місто. Інша річ, що поводитися на цих пляжах ми з вами так і не навчилися. Пляжі і пляжні зони у нас брудні, а точніше буде сказати, дуже брудні.
Розуміючи, що самими лише закликами тут не обійтися, міська влада придбала кілька спеціальних піскоочищувальних машин, за допомогою яких пісок пересіюється, повертаючись після кожного пляжного дня до свого первісного стану. Та це не єдиний захід. Як повідомив І. Дербоглав, “зараз повністю завершено будівництво зливового колектора пляжу “Аркадія”, збудовано і введено в дію систему водовідведення пляжів “Отрада”, “Ланжерон”, “Лузанівка”.
До речі, що стосується “Лузанівки”, то, цитую: “провадиться активна робота по ліквідації основних забруднювачів повітря, грунту та підземних вод мікрорайону Лузанівка – ставків-накопичувачів промивно-пропарочної станції, що дозволить в найближчому майбутньому повернути Лузанівці славу одного з найпрестижніших районів міста, придатних для повноцінного відпочинку та оздоровлення одеситів і гостей міста”. Що ж, будемо сподіватися. Тим паче, що у міськради вже існує спеціальний проект визначення розмірів та кордонів водоохоронних зон моря і лиманів у межах міста, визначено зовнішні кордони водоохоронної зони моря. Після відповідного затвердження, цей проект повинен стати складовою частиною “Генерального плану розвитку міста”. На думку І. Дербоглава, всі ці заходи сприятимуть розвиткові наших пляжів, розбудові на них культурно-розважальних, оздоровчих та готельних комплексів.
Зараз у місті діють вісім стаціонарних постів, які контролюють стан атмосферного повітря міста. Причому сім з них розташовані в промислових зонах та поблизу транспортних розв’язок, а один – на Французькому бульварі. До речі, як з’ясувалося, найзабрудненіше повітря в Одесі відстежується на Пересипу, і, зокрема, поблизу Пересипського мосту. Щоб покращити контроль за екологічним станом міста, а головне, зробити його об’єктивнішим, міська влада закуповує зараз найсучаснішу за своїм обладнанням пересувну мобільну лабораторію, яка дозволить оперативно аналізувати дані, отримані в різних частинах міста, при тому, що екологи матимуть змогу оперативно виїжджати на місця екологічних подій.
Жодна розмова про екологічний стан міста не обходиться без з’ясування стану його “зеленої зони”. На сьогоднішній день в Одесі налічується чотирнадцять парків, шість з яких є пам’ятками садово-паркового мистецтва; а загальна площа насаджень в місті сягає 5,4 тисячі гектарів. Якщо враховувати, що місто стоїть у степовій посушливій зоні, то така кількість насаджень свідчить про те, що в Одесі ціну дерева знають. Хоча, звичайно ж, треба дбати про озеленення всіх дворів та про створення парків і скверів у нових районах міста. Саме цьому й сприятиме спеціальна “Програма збереження та розвитку зеленої зони Одеси”, обговорення якої незабаром планується винести на засідання міськради.
А загалом, ми завжди повинні пам’ятати просту істину: чим дихає місто – тим дихаємо й ми. І від здоров’я міста залежить наше з вами власне здоров’я.
