«...Один раз на рік, за народним повір’ям, в ніч під Івана Купала, папороть квітне маленькими, ніби на кропиві, квіточками, що горять, як вогонь. Кому вдасться роздобути загадкову квітку, той знатиме, де є скарби в землі, йому відмикатимуться всі замки без ключа, він може закохати в себе будь-яку дівчину... Роздобути квітку папороті дуже важко, бо вона квітне всього лиш одну мить і пильно охороняється від людей чортами...»
На сьоме липня припадає всенародне свято Івана Купала, яке святкували ще наші пращури-язичники, вшановуючи Дажбога – бога Сонця. У наші часи воно перегукується з святом народження Іоанна Хрестителя (Різдво святого пророка Предтечі й Хрестителя Господнього). Проте симбіоз язичництва і Православ’я не викоренив елементів обрядового дійства, що символізує свято сонця і утвердження життя.
Казковість та загадковість купальської ночі заворожує яскравими вогнями, стилізованими образами Купала та Марени, дівочими хороводами, пусканням на воду віночків, стрибанням через очисне багаття та пошуками квітки папороті.
Особливість нинішніх купальських святкувань була ознаменована тим, що вони припадали на магічні шість сімок (їх можна було побачити вранці на годиннику), й завдяки цьому значно посилився ефект таємничих обрядів та побажань. Такий збіг трапляється не часто, а приблизно раз на сто років. І якщо ваші побажання були спрямовані на благо, то небесні сили семикратно підтримають всі ваші наміри, мрії та сподівання.
На Любашівщині купальська феєрія розпочалася на багатьох берегах річок та ставків, де високі багаття освітили мальовниче довкілля. Досить видовищне купальське дійство влаштували шостого липня на річці Кодимі працівники Зеленогірського та Гвоздавського будинків культури. Численні сільчани та гості могли взяти найактивнішу участь в святі Івана Купала, де грали неперевершені «Троїсті музики», танцювали миловиді дівчата, веселив усіх колоритний Водяний з русалками, які припливли на човні з річкових нетрів, топили у глибокій воді опудало Марени, а дівчата, гадаючи на судженого, пускали в кодимські води обрядові віночки, сплетені з дванадцяти квіток та рослин...
Сьомого липня на одному з любашівських ставків місцеві самодіяльні артисти своїм святковим концертно-театралізованим дійством захопили декілька тисяч глядачів. І традиційно купальська ніч була веселою та запальною і поступово перейшла у масові гуляння.
