В міру наближення 30 вересня у пресі періодично порушується тема участі у передвиборній кампанії перших посадових осіб регіону і можливості використання ними адміністративного ресурсу. Тому розмову з головою Одеської обласної ради Миколою Скориком ми почали з прямого запитання.
– Миколо Леонідовичу, останнім часом Ви часто виїжджаєте в райони. Чи не пов'язано це з виборами, що наближаються? Адже Вам, мабуть, доводиться відповідати і на політичні запитання?
– Мені здається, що я недостатньо багато їжджу в райони, оскільки є ще багато справ в обласному центрі. Але я хотів би бувати там частіше, тому що ці поїздки дуже багато дають для детального вивчення стану справ в області. Звичайно, мешканці регіону ставлять мені і політичні запитання. Особисто про себе можу сказати, що я не є кандидатом у народні депутати і не беру активної участі у роботі виборчого штабу. З другого боку, я є делегованим повноважним представником Партії регіонів в обласній раді. І з моїми діями багато в чому пов'язується імідж Партії регіонів у нашій області. Причому не тільки зі мною, але і з моїми колегами, які, взагалі-то, складають основу більшості в обласній раді. Наша активна робота на місцях, під час сесій, у постійних комісіях і у своїх округах – це найкраща агітація за ПР, яку я для себе бачу. Відповідно до законів «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про статус депутатів місцевих рад», голова облради має право і повинен звітувати як перед депутатами, так і безпосередньо перед своїми виборцями. І я це роблю. Звичайно, на таких зустрічах я говорю про своє бачення політичної ситуації в країні. Адже в наш час не можна бути цілком аполітичним. Як один з керівників області, вважаю, що маю право про це говорити і висловлювати свою точку зору виборцям. Зрозуміло, що при цьому виникають суперечки, дискусії. Але з мого боку жодних адміністративних дій не проявляється. Є нормальна робота як голови ради, як депутата, як члена Партії регіонів. І я дуже сподіваюся, що вона йде на користь партії і регіонові в цілому. Тому не бачу причин, з яких я повинен іти у відпустку. На сьогоднішній день у голови обласної ради досить багато роботи.
– Оскільки ми торкнулися політичної теми, на Ваш погляд, як може змінитися політичний розклад у нашій країні після 30 вересня?
– Дані соціологічних опитувань, які на сьогоднішній день не є великим секретом, говорять про те, що фактично політичний розклад у нашій країні не зміниться. Різниця у цифрах може становити всього плюс-мінус 1-2%. Я б запропонував своїм колегам запитати у виборців: що для них важливіше? Щоб політична сила, за яку вони голосували, одержала на 1-2 відсотки більше від свого попереднього результату саме зараз, а не через чотири роки, чи розв’язання важливих соціально-економічних питань у своєму регіоні і в країні в цілому? Гадаю, відповідь була б однозначною.
На мій погляд, і на превеликий мій жаль, ці вибори не покладуть край політичному протистоянню, від якого вже всі стомилися. Якщо Ви помітили, на сьогоднішній день тільки Партія регіонів та її лідер Віктор Янукович сказали про те, що ми готові подати руку всім політичним силам. Є чітко сформований електорат у Партії регіонів, є чітко сформований електорат у «Нашої України – Народної самооборони», у БЮТ, у Соціалістичної партії та Комуністичної партії. Люди, які голосували за НСНУ, навряд чи будуть голосувати за ПР і навпаки. Потрібно, нарешті, зрозуміти – для того, щоб країна була єдиною і розвивалася, ці політичні сили повинні об'єднатися і працювати разом на благо України. Звичайно, зберігаючи при цьому свої політичні принципи і гасла, інакше це буде зрадою інтересів виборців. Але не будирувати збиті теми (як це робиться досі), коли, наприклад, знову виноситься гасло про міфічний бандитизм. Зазначу, що у 2005 році, коли на руках у представників жовтогарячої влади були абсолютно всі важелі і вони займалися форменим беззаконням, у них все одно не знайшлося достатніх підстав для того, щоб засудити хоч одну особу з числа своїх політичних опонентів.
Я дуже поважаю «Нашу Україну – Народну самооборону» як опонентів. Але коли ролик цієї політичної сили побудований на тому, що потрібно зняти депутатську недоторканність, і тоді в нас буде процвітання, хочеться сказати, що це, по суті, – постановка речей з ніг на голову. Дорогі друзі, згадайте 2004 рік, коли Президентом України був Л.Д. Кучма, і ви були в опозиції. Якби відомі народні депутати, у яких були проблеми із законом, не мали на той час депутатської недоторканності, ні про жодну опозиційну діяльність мови не було б.
Сьогодні виходить, що ми хочемо повернути повноваження Президентові, зняти депутатську недоторканність і цілком знищити опозицію. Тоді ми повинні людям так чесно і сказати. Партія регіонів довела: ми готові зняти всю недоторканність. Але її повинні зняти не лише депутати, а також Президент, уряд, судді. Ми повинні відмовитися від усіх пільг (а це дуже великі гроші, що витрачаються на утримання і Президента, і уряду, і народних депутатів тощо). Відмовтеся від цього всього, а не кажіть про те, що вигідно лише вам! Тому я звертаюся до колег з пропозицією не пересмикувати ситуацію, а спільно займатися розв’язанням державних проблем, не намагатися працювати на знищення.
– Миколо Леонідовичу, обласна рада працює вже понад рік. Які головні підсумки її роботи Ви відзначили б насамперед?
– До кінця нашої каденції досить багато часу. Підбивати основні підсумки ще зарано, але виборці мають право знати, чим живе рада. Зрозуміло, судити про нашу роботу повинні виборці. За цей час ми постаралися дати лад у фінансовій сфері, у сфері майна. Тільки одна з цифр: за період нашої роботи надходження від оренди майна спільної власності територіальних громад області зросла удвічі – з 800 тис. грн до понад 1,5 мільйона. Досить багато приділялося уваги і наведенню порядку у земельній сфері. Ми говоримо про те, що земля в нашій області (особливо комерційно вигідна) повинна надаватися не за якимись сумнівними схемами, а на прозорих аукціонах. Для того, щоб кошти від реалізації землі ішли не у приватні кишені, а поверталися до того ж бюджету області, щоб цей процес був максимально прозорий і для депутатського корпусу, і для наших виборців, ми створили комунальне підприємство «Облспецземсервіс», яке займатиметься організацією таких аукціонів.
Не можна сказати, що ми прийшли на порожнє місце, і за минулі 16 років незалежності обласна рада нічого не робила. Є серйозні напрацювання наших попередників, з'явилися вже серйозні традиції, тобто старт у нашого скликання був досить непоганий. Є питання, які ми для себе переосмислюємо, упорядковуємо. Але головне, – що всі ці починання потребують продовження і подальшого руху вперед. У нас закінчився період, коли можна посилатися за якісь недоліки на своїх попередників. Хоча ми цього ніколи не допускали. Тепер наші виборці зможуть справедливо судити про те, що було до нас, і що ми робимо. І ми будемо нести за цю роботу повну відповідальність.
– Які Ви ставите перед собою завдання на наступний період?
– Перше, що потрібно зробити у найближчий рік – це серйозно активізувати міжнародну, міжрегіональну і транскордонну співпрацю. Одеська область ще на зорі незалежності нашої країни увійшла до багатьох вагомих європейських міжнародних організацій. На жаль, за останні два роки зовнішні контакти області були істотно обмежені з різних об'єктивних і суб'єктивних причин. Безперечно, ми працюємо в межах зовнішньої політики країни. Але розвиток транскордонної співпраці вважаємо однією з важливих тем подальшої роботи. Тим більше, що Одеській області за ротацією перейшло головування у дуже вагомій європейській організації – єврорегіоні «Нижній Дунай», яку я зараз очолюю. І ми сподіваємося, що надання єврорегіону статусу юридичної особи, створення постійно діючого секретаріату дозволить зробити цю структуру реальною, дійовою формою залучення до України грошей, які виділяються Європейським співтовариством на активізацію транскордонної і прикордонної співпраці між Румунією, Україною та Молдовою.
Дуже важливою темою є упорядкування наших театрів. У наступному році плануємо впритул зайнятися театром юного глядача. Крім того, потребують серйозної уваги український, російський театри і філармонія, які також перебувають у нашому віданні, насамперед у частині встановлення нормальної системи кондиціонування. Тому що у літній період навіть невеликий захід провести неможливо – у залах елементарно немає чим дихати.
До постійних планів у нашій роботі можна віднести питання забезпечення шкіл і інтернатів, що перебувають у власності територіальних громад області, розв’язання питань газифікації населених пунктів. На жаль, сьогодні з цією метою (з врахуванням нових пріоритетів державного бюджету, підвищення ціни на газ) виділяються менші суми, ніж це було кілька років тому. Але поки що альтернативи газифікації немає. І ми будемо вишукувати власні резерви для продовження цих робіт. Дуже важливою на півдні області є проблема водопостачання. Розташовуючись у межиріччі Дністра і Дунаю, мешканці Болградського, Арцизького, Кілійського районів фактично позбавлені нормальної питної води. Це питання теж залишається нашим пріоритетом, і у цьому році ми здаватимемо в експлуатацію Кілійський водопровід.
Можна багато говорити про завдання облради. У цілому – це нормалізація, виведення на якісно новий рівень соціально-економічного життя області. За всіх політичних суперечок про те, потрібно чи не потрібно Україні вступати до Євросоюзу, головне, що нам потрібно робити – досягти європейських стандартів життя, можливості для наших громадян вільно пересуватися через кордон, домогтися відкритості європейського ринку для наших товарів. Після цього питання, станемо чи не станемо ми членами ЄС буде другорядним, тому що основні дивіденди, які дає членство у Євросоюзі, ми і так одержимо. Формальне членство у Євросоюзі при всіх плюсах має досить багато мінусів. Це, насамперед, великі складнощі для національного товаровиробника фактично в усіх сферах, обмеження для бізнесу в частині оподатковування, дуже серйозні монетарні обмеження. Тобто у деяких питаннях держава втрачає певну частину своєї самостійності, і це потрібно усвідомлювати. Безумовно, Європейський союз – серйозна організація. Але мені здається, що країна в цілому, і Одеська область зокрема, повинні справді зробити все для того, щоб наші люди відчували себе європейськими громадянами за рівнем свого життя.
– У регіональній пресі останнім часом з'являються суперечливі коментарі з приводу законності чи незаконності рішення облради про делеговані повноваження. Відомо, що це рішення стало предметом судових розглядів. Яка Ваша сьогоднішня позиція з цього питання?
– Я досить багато коментував це питання. Вважаю наше рішення легітимним з тієї причини, що свого часу повноваження, записані в ст. 44 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» Одеська обласна рада делегувала облдержадміністрації окремим голосуванням. Теоретично, облрада могла б цього не зробити, і тоді ці повноваження не були б делегованими. Так, є певні перетинання Закону «Про місцеве самоврядування» із Законом «Про державні адміністрації», низкою інших законодавчих актів. Але ми запропонували досить нормальний вихід із ситуації. Врегулювання цих законодавчих суперечностей повинно відбуватися на нормальному робочому рівні, всі розв’язання щодо питань, які входять до переліку даних повноважень, повинні узгоджуватися з профільними постійними комісіями обласної ради. Враховуючи практично всі сфери нашого соціально-економічного життя, при бажанні, це все можна зробити. Депутати до цього готові. Слово за облдержадміністрацією. Мені здається, що потрібно займатися не судовими розглядами, а нормальною конструктивною роботою на всіх рівнях. Адже сьогодні всі політичні сили сходяться у тому, що в Україні потрібна адміністративно-територіальна реформа. Але це повинно бути не просто переділ меж, а надання цілком іншого статусу органам місцевого самоврядування, наділення їх не декларативними, а реальними повноваженнями, можливостями керувати життям своїх територій. Тоді справді ми рухатимемося до Європи.
