До редакції газети «Одеські вісті» звернулися виробники винограду з Болградського району, що вкрай стурбовані масовим ввезенням з Республіки Молдова на територію України винограду сумнівного походження.
Нам повідомили, що це – не виноград, це – почавлені ягоди, так звана мезга. По-перше, у цьому місиві може бути що завгодно, по-друге, воно реалізується за низькими цінами, і на якісний виноград вітчизняного товаровиробника значно впав попит.
Пояснити теорію проблеми ми попросили заступника директора з наукової частини національного наукового центру «Інститут виноградарства та виноробства імені Таїрова», доктора наук Івана Васильовича Шевченка, який по суті питання повідомив ось що:
– Ми, науковці, поділяємо стурбованість виробників. Завезення даної сировини справді є незаконним, і ось чому. Згідно ДЕСТу 2366-94 сировиною для приготування вин є свіжий виноград – і більш нічого. Мезга – це лише сировина внутрішнього заводського призначення, що, відповідно до технологічної інструкції приготування виноматеріалу, може переміщуватися чи перебувати як на мацерації, так і на бродінні в спеціально обладнаних місткостях. Її ж перевозять у машинах, що категорично неприпустимо. Далі. Ввезення до України мезги веде до масової фальсифікації виноматеріалів. Це негативно позначиться на здоров'ї споживачів вина і на іміджі України на світовому ринку винопродукції. І останнє. Порушуються інтереси вітчизняного виробника високоякісного винограду, що призведе у подальшому до загибелі галузі в цілому. На завершення я так скажу: ДЕСТ – це своєрідна конституція для товаровиробника. І доки ми не навчимося свято шанувати й дотримуватися свого законодавства, порядку в країні не буде.
Завідувач відділу виноробства інституту імені Таїрова Анатолій Іванович Григоришин до сказаного додав таке:
– Якість вина, насамперед, залежить від винограду, із якого воно виробляється. Мезга – лазівка для ввезення до України фальсифікату. У цьому місиві може міститися виноград сумнівного походження, наприклад, гібриди, що заборонені для застосування на заводах, оскільки в них містяться канцерогенні сполуки та інші речовини, шкідливі для організму людини. Крім цього, у мезгу можуть бути додані вода або якісь препарати, наприклад, сірчаний ангідрит.
Нещодавно заступник голови Одеської облдержадміністрації Микола Георгійович Кісеолар провів екстрену нараду за участю служб і відомств, що так чи інакше мають стосунок до позначеної проблеми. Після наради в інтерв'ю «Одеським вістям» Микола Георгійович повідомив ось що:
– Проблема справді серйозна, тому стала предметом пильної уваги облдержадміністрації. Насамперед слід зазначити, що є урядова домовленість між Республікою Молдова й Україною про економічну співпрацю. На ввезення до нашої країни молдавського винограду на технічну переробку немає ніяких заборон. Також дозволяється імпорт і експорт виноматеріалів. А мезга, муст та інші проміжні продукти переробки винограду не підлягають перевезенню. Немає такого товару – мезга. Співробітники митниці, що були присутні на нараді в облдержадміністрації, погодилися з такою постановкою питання. Силовим структурам дані відповідні доручення, вони розберуться й дадуть відповідь. Але, ще раз підкреслю: виноград завозити потрібно. У зв'язку з посухою і низькою врожайністю винзаводи, що працюють на території Одеської області, сьогодні завантажені в середньому на 40%. У Болградському районі, наприклад, – на 60%, в Ізмаїльському – на 30%, Саратському – на 25%, і так далі. Розрахунки показують, що нашим підприємствам можна й потрібно закупити близько 50 тисяч тонн винограду з Молдови. З якісного імпортного винограду наші винороби зроблять гарне вино, реалізують його і одержать прибуток. Ми зацікавлені в позитивному економічному ефекті.
Поки що без відповіді залишаються такі запитання. Яким чином митниця пропускала вантаж, найменування якого просто не існує? Як оформляла його? Далі. Чому винзаводи дозволили собі приймати мезгу, свідомо знаючи, що йдуть на грубе порушення технології виробництва вина? І де ті державні контролюючі служби, що повинні пильно стежити за якістю продуктів? Редакція і наші читачі сподіваються одержати відповіді на ці запитання.
