Вперше за час існування органів внутрішніх справ керівництво ГУМВС України зініціювало відзначення Дня ветеранів 10 листопада. До речі, саме цього дня відзначали колись своє професійне свято радянські міліціонери. На сьогодні 56 ветеранів внутрішніх справ мешкають у Любашівському районі, а найстаршому з них, колишньому дільничному уповноваженому з села Янишівка Василю Івановичу Павловському, йде дев’яностий рік.
Привітати зі святом «старійшину любашівської міліції» завітали перший заступник начальника – начальник кримінальної міліції Любашівського РВ ГУМВС України в Одеській області майор міліції Валерій Чебанов і заступник начальника – начальник сектору роботи з персоналом, майор міліції Олександр Кушнерик, які вручили Василю Івановичу червоні гвоздики та подарунки. Розчулений ветеран запросив гостей до оселі, де у дбайливо прибраних кімнатах пахло осінніми грушами. А за святковим столом В.І. Павловський зауважив, що будуть частуватися у суто чоловічій компанії, бо торік поховав свою дружину Антоніну Якимівну, з якою прожив у щасливому шлюбі довгих 60 років.
Розповідаючи про своє життя-буття, ветеран зазначив, що сільчани й досі його не забувають і часто звертаються по юридичні поради...
Нелегке життя прожив Василь Іванович Павловський. У 1936 році його було призвано до лав Радянської Армії. Коли розпочалася війна, його зенітно-артилерійський полк базувався у Вірменії, і саме звідти розпочав юнак з Янишівки свій бойовий шлях, який завершив у званні лейтенанта у Відні, де був важко поранений. Після лікування фронтовик повернувся до рідного села і пішов працювати у колгосп. І лише у 1955 році, пройшовши відповідну підготовку у місті Львів, Василь Іванович знайшов своє покликання – став дільничним інспектором. Роботи і тоді вистачало, доводилося без вихідних слідкувати за громадським порядком у тринадцяти навколишніх селах, що розташувалися на площі сорок квадратних кілометрів. А єдиним службовим транспортом був кінь з бричкою. Саме цей дідівський транспортний засіб – бричку – й досі зберігає ветеран, щоб передати до майбутнього музею міліції.
Звичайно, «чортова дюжина» населених пунктів, підпорядкованих дільничному, не позначилася на зростанні злочинності, і за всі п’ятнадцять років плідної праці тут не було зареєстровано жодної крадіжки сільськогосподарської живності. Лише двічі грабували сільські крамниці, та дільничний уповноважений розкрив ці злочини, як кажуть, по гарячих слідах.
За добросовісну службу в органах внутрішніх справ В.І. Павловський був нагороджений знаком «Відмінник міліції» (1960 рік), що додався до його бойових нагород. А через чотири роки лейтенант міліції був визнаний кращим дільничним уповноваженим міліції в області і ділився своїм досвідом роботи на нараді відмінників органів охорони громадського порядку в місті Херсоні.
У часи незалежності ветеран отримав звання капітана, а до його численних нагород додалися ордени «За мужність» і Богдана Хмельницького.
Звичайно, 89 років – це поважний вік, тож здоров’я уже не те. Правда, часто відвідують знаменитого батька і дідуся син Леонід, троє онуків і два правнуки. Не забувають керівництво Любашівського райвідділу та його молоді колеги-дільничні інспектори.
