Нотатки з конференції «Весь мир стал суетно-поспешным, все меньше лирики в стихах…»

Автор цих рядків – юна жителька Ізмаїла Юлія Корнієнко. Свою доповідь на регіональну конференцію ця талановита дівчина написала... у віршах. І її виступ став світлою крапкою у тривалій розмові молодих людей і педагогів на тему «Культура, освіта, духовність суспільства сьогодні і завтра».

Конференція була організована відділом у справах сім’ї та молоді Болградської райдержадміністрації. Її актуальність зазначила у своєму виступі заступник директора з навчально-виховної роботи Болградської гімназії Сніжана Іллівна Скорич.

– Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину, – говорила учениця 10 класу Болградської гімназії Інна Хаджиогло. – Навіть спілкуючись з ветеранами Великої Вітчизняної війни, які неодноразово бували у нашому класі, я довідалася, що вік захисників Батьківщини становив 20-30 років. У п’ятдесяті роки мій молодий дідусь піднімав цілину... А новобудови? Скільки їх було споруджено руками молодих! Зараз моєму поколінню необхідно старанно навчатися, тому що саме ми повинні будувати майбутнє України. Правильну життєву позицію обрати дуже важко. Чимало байдужих людей з’явилося і серед молоді. Той, хто сьогодні прислухається тільки до дзенькоту монет, чи почує завтра голос того, хто просить про допомогу? Безперечно, ідеальних людей немає. Але, я вважаю, за всіх часів не можна втрачати людське обличчя.

– У нас у школі вже дев’ять років діє клуб «Джерельце», куди входить драматичний гурток, – поділилася досвідом роботи керівник клубу «Джерельце» Болградської ЗОШ № 3 Надія Миколаївна Карагуц. – У підготовці вистав учні старших класів відчувають принадність спільного творчого пошуку, одержують задоволення від подолання труднощів. Ми поставили дев’ять вистав – «Наталку-Полтавку» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка, В. Тендрякова «Сказка на новый лад», «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, гуморески П. Глазового, С. Олійника та інших авторів. Багато років підряд наш театральний гурток є лауреатом районних і обласних конкурсів «Таланти твої, Україно!». У нашої самодіяльної трупи мрія – показати свою творчість якнайбільшій кількості глядачів.

Що ж, творче поривання шкільного клубу неодмінно знайде свого глядача. Тим більше, що…

– Світ стурбований падінням моральності і духовною деградацією молодого покоління. Сучасні психологи вважають, що сьогодні досить чітко вимальовуються нові, не властиві нашій культурі моделі поведінки людей. Сформовані за західними зразками, вони не відповідають світогляду мого співвітчизника, – говорить учениця 11 класу Болградського ліцею Тетяна Константинова. – За всіх часів питання «батьків і дітей» було нерозв’язне. Завжди «батьки» хвилювалися за збереження культурного шару, який вони залишають нам, дітям. Про падіння моралі писав Екзюпері: «Досить почути хоча б одну пісню 15 століття, щоб зрозуміти, як низько ми впали». Давайте подивимося на сьогоднішній світ і спробуємо зрозуміти, хто у ньому успішний? Виявляється, не фахівці у традиційному значенні слова, не вчені, не інженери-практики. Процвітають люди зовсім іншого складу – ті, хто вміє чітко поставити завдання, знайти для нього оптимальне розв’язання. Якщо раніше люди намагалися зрозуміти світ, щоб змінити його, то сьогодні досить приймати правила гри, у якій береш участь. Навички гравця стають суттєво важливішими для успіху у житті, ніж багаж знань. Нескінченні юридичні, економічні, політичні шоу на телебаченні доводять, що і економіка, і політика, і юриспруденція в цілому – це найсправжнісінькі захоплюючі, азартні ігри. Так, наше століття – століття прагматиків, логіків. Можливо, ми незрозумілі для багатьох дорослих. Як свого часу була незрозуміла музика Скрябіна, вірші Хлєбнікова і математичні дослідження Лобачевського. Але все-таки ми любимо мистецтво, літературу, захоплені музикою.

– Що таке справжні цінності? – запитує учениця 9 класу Виноградівської загальноосвітньої школи Світлана Мокан. – Один багатий підприємець з Лондона надрукував у газеті оголошення, пообіцявши винагороду у 4000 фунтів тому, хто назве чотири найбажаніші речі, які не можна купити за гроші. Читач, який одержав винагороду, запропонував такий список: дитяча посмішка, молодість, що минула, любов доброї людини, вічне життя... Жоден мудрець не віддавав пальму першості одному матеріальному. Духовність потрібна як повітря. Всі великі твори мистецтва створені співчуттям і любов’ю до людей. Згадаймо слова Ф. Достоєвського: «Сострадание есть высочайшая форма человеческого существования».

Ірина Зубрицька, учениця 11 класу Болградського ліцею у своїй великій і проникливій доповіді на тему «Культура нашої молоді» розповіла про дуже цікаві результати опитування, яке провела серед своїх однолітків. Ірина з’ясувала, що 78% молоді віддають перевагу так званій сучасній музиці, лише 5% старшокласників подобається народна музика, 3% – класична, замикає список молодіжних переваг органна музика. Серед товаришів Ірини – небагато шанувальників опери, балету. І, мабуть, не тому, що молоді люди не цінують мистецтво – у них просто не було можливості стикнутися з ним. Багато юнаків і дівчат ніколи не були в театрі. І це вже безпосередній докір нам, дорослим. Які часом так полюбляють покритикувати молодь за обмеженість інтересів.

Цю тему продовжила Ірина Іванова з Ізмаїла:

– Якщо у ХVІІІ-ХІХ століттях кожен дворянин обов’язково навчав своїх дітей грі на музичних інструментах, образотворчому мистецтву, то зараз порівняно мало батьків віддають своїх дітей до музичних і художніх шкіл (у Болградській ДМШ навчаються 302 дитини, – прим. авт.) Так, буває таке, що людина готова присвятити мистецтву все своє життя, а можливості показати себе немає. Хоча є ті, хто не має ні слуху, ні голосу, але виходять на велику сцену. Яскравим прикладом тому є багато естрадних співаків, які постійно миготять на екранах телевізорів. Їхні пісні найчастіше безглузді. На жаль, більшість молодих людей вважає за краще слухати саме таку музику... Так, сприйняття світу у нових поколінь кардинально змінилося. Якщо раніше для людей були життєво важливі такі якості, як честь, гідність, гордість, щедрість, то зараз моральні цінності змінилися. На свята державного значення молодь йде, як на каторгу... Більшість дівчат вважає в’язання чи вишивання абсолютно марною справою...

– Оживити культурний підтекст епохи може лише культурний суб’єкт, людина як творець, посередник і споживач культурних цінностей. Становлення такої людини – головна мета культури і освіти, – сказала у своїй доповіді, аспірант кафедри педагогіки Ізмаїльського гуманітарного університету, викладач Болградської ДМШ Олена Анатоліївна Бухнієва.

На конференції виступили Вікторія Гуштюк, Микита Сахаров, Ліля Долгова, Яна Колесник (Болград), Тетяна Недбай, Яна Тимченко, Каріна Колєва, Костянтин Богатирьов (Ізмаїл).

Доповіді учасників конференції, а серед них були і роботи дітей з Кілійського району, опубліковані у спеціальному збірнику, що вийшов у світ за допомогою відділу молоді, спорту і туризму Болградської райдержадміністрації, який очолює Р.О. Дмитрієва. Учасники конференції тепло подякували ініціатору цієї зустрічі О.А. Бухнієвій. Окрасою конференції став концерт класичної музики, який дали викладачі і вихованці Болградської ДМШ.

Выпуск: 

Схожі статті