Через погодні умови приліт Юлії Тимошенко до Одеської області затримався на кілька годин. Проте, незважаючи на брак часу, основні пункти програми перебування Прем’єр-міністра України в Одеській області були відпрацьовані повністю.
Першою відбулася зустріч з трудовим колективом Одеського припортового заводу. Глава уряду повідомила, що її візит пояснюється намірами особисто обговорити з працівниками підприємства умови продажу контрольного пакету акцій ВАТ «Одеський припортовий завод». Відтак Юлія Володимирівна представила його керівництву та профспілці два проекти документів: проекти рішення Кабінету Міністрів України про умови приватизації та угоди купівлі-продажу заводу.
Саму ж необхідність приватизації прибуткового, соціально-орієнтованого підприємства, «флагмана галузі не лише в Україні» (за словами самої пані Тимошенко), Прем’єр-міністр обґрунтовує бажанням і в подальшому бачити ОПЗ потужним, конкурентоспроможним на світовому ринку гігантом.
– Безумовно, сьогодні заводу потрібно залучати інвестора, щоб мати можливість іти крок в крок з усіма ринковими процесами, які відбуваються в світі: це і модернізація, і освоєння ринків, і зміна технологій. Думаю, що ми, як держава, зобов’язані захистити майбутнє заводу в цій угоді і соціальні права людей. Уряд, я гадаю, ні на крок не відійде від контролю за тим, щоб ця угода виконувалась. Думаю, слід звернути увагу на те, що якщо ми будемо залучати потужних європейських інвесторів, то потрібно говорити і про рівень соціального забезпечення на рівні європейських стандартів. Тому ми домовилися прописати в угоді, щоб протягом трьох років працівники виходили так само на середньоєвропейські заробітні плати, які є на аналогічних підприємствах в цих країнах. Після сьогоднішньої зустрічі ми з колективом та керівництвом заводу стали однодумцями, – відзначила під час прес-конференції для всеукраїнських та регіональних ЗМІ Юлія Тимошенко.
– Сьогодні ми з’ясували всі моменти, оглянули завод, краще зрозуміли один одного, – приєднується до цих слів директор ОПЗ Валерій Горбатко. – І впевнені, що рішення про приватизацію правильне. На це треба йти, і саме на базі тих умов, які вже обговорені і які будуть доопрацьовані з врахуванням цієї наради, і які, сподіваюсь, принесуть користь нашій державі, регіону і колективу. Ми зможемо вийти на новий рівень у конкурентній боротьбі. Працювати ми вміємо і будемо добре працювати і надалі.
За умовами інвестиційної угоди крім підвищення заробітної плати працівникам заводу з урахуванням індексу інфляції і збереження кількості робочих місць протягом 10 років, від інвестора вимагається збереження і утримання нині існуючої соціальної сфери. На нового власника покладаються зобов’язання з реконструкції, модернізації та дотримання екологічної безпеки. Також Прем’єр-міністр пообіцяла забезпечити необхідні рішення уряду для того, щоб 2% від загального обсягу коштів від приватизації отримало м. Южне, 1% відсоток надійшов до обласного бюджету. Крім того, Юлія Тимошенко запропонувала внести в текст угоди умову про залишення Валерія Горбатка на посаді директора ОПЗ. Враховуючи його 20-річний стаж роботи і внесок у розвиток підприємства, вона пообіцяла також порушити перед Президентом питання про присвоєння Валерію Степановичу звання Героя України у рамках святкування 30-річчя ОПЗ.
В цілому ж остаточний варіант документів щодо приватизації з урахуванням пропозицій трудового колективу уряд має затвердити на своєму засіданні 13 лютого. Ще через 75 днів планується проведення відкритого конкурсу продажу ВАТ «Одеський припортовий завод».
– Більшість з умов, які були прописані в представлених нам сьогодні проектах – це ті пропозиції, які ми надавили ще у минулому складі комісії з питань приватизації ОПЗ. І ми дуже вдячні, що вони збереглися в цьому варіанті рішення. Якщо вони будуть посилені і зайвий раз акцентовані, думаю, це буде лише на користь працівникам підприємства, – зауважив у своїх коментарях представникам засобів масової інформації голова Одеської обласної ради Микола Скорик.
Проте під час наради Прем’єр-міністра з адміністративно-господарським активом області, яка проходила на тому ж Одеському припортовому заводі, голова облради все ж висловив певні зауваження:
– Я хотів би подякувати Вам, Юліє Володимирівно, за те відношення до колективу припортового заводу, яке Ви сьогодні продемонстрували, і сказати наступне. Я вже вдруге стаю членом комісії, вирішив особисто брати участь у її роботі при тому, що, чесно кажучи, не є прихильником приватизації ОПЗ. Але я розумію, якщо прийнято політичне рішення з даного питання, його потрібно виконувати. І, як Ви дуже правильно зауважили, максимально ефективно для держави і для колективу підприємства. Мені дуже приємно, що всі ті пропозиції, які ми висловлювали під час минулих засідань комісії, знайшли відображення в проектах документів. Але крім перелічених Вами моментів, є ще дуже важливе питання бюджетної безпеки Одеської області. Ми розуміємо, що одним із основних завдань будь-якого приватного власника буде оптимізація оподаткування. Дуже добре, що планується підвищення заробітних плат, це нам дасть змогу підвищити надходження до місцевих бюджетів від податку для фізичних осіб. Але існують і інші податкові зобов’язання перед державним і місцевими бюджетами для великих підприємств. ОПЗ – одне з бюджетоутворюючих підприємств не тільки міста Южного, а й Одеської області в цілому. Ми не повинні дозволити власнику оптимізувати для себе податки. А мусимо залишити оподаткування цього підприємства на тому рівні, який є на сьогоднішній день. Призупинення або зменшення сплати податків припортовим заводом може мати важкі наслідки як для державного бюджету, так і для бюджету Одеської області.
Нарада Глави Кабміну з керівниками органів державної влади та місцевого самоврядування переважно була пов’язана з підготовкою змін до Державного бюджету. За словами Прем’єра, сьогодні перед кожним міністерством стоїть завдання визначити пріоритети у розвитку кожної галузі економіки та кожного регіону. Вони будуть враховуватись при підготовці змін до Держбюджету і державних програм. Враховуючи дану тематику, голова обласної ради зосередив увагу Юлії Володимирівни на деяких аспектах міжбюджетних стосунків нашого регіону і Києва.
– На жаль, у цьому питанні не вдається уникнути політичної складової. На фоні подій, які відбуваються у Верховній Раді, питання про завершення конституційної реформи відійшло на другий план. Однак мені хотілося б зауважити, що це питання не розподілу повноважень, а значною мірою – питання зміни системи бюджетоутворення: «згори-донизу» на систему «знизу-догори», питання нормального розвитку регіонів. Як приклад, Одеська область за рівнем збору податків до Держбюджету посідає 9 місце, а за видатками з державного бюджету на соціальну сферу – «почесне » 21 місце. Мені здається, що це не досить справедливо.
У обласної ради та облдержадмінистрації є спільні пропозиції щодо визначення пріоритетними питання фінансування розвитку Українського Придунав’я на 2004 – 2008 роки і тих заходів, які закладено в Указі Президента від 15 січня 2008 року «Про вирішення нагальних проблем південної частини Одеської області». Але Одещина – це не тільки південь області. І проблеми структурних перекосів регіональної економіки пов’язані саме з проблемою північних районів. Тому у рамках виконання закону «Про стимулювання розвитку регіонів» обласна рада пропонує якнайшвидше розпочати підписання угоди між Кабінетом Міністрів і Одеською областю щодо комплексного розвитку регіону, де окремо буде порушено питання про визнання наших північних районів депресивними і реального стимулювання життя в цих районах, – відзначив Микола Скорик.
Висловив голова облради і інші конкретні пропозиції до уряду. Зокрема, Одеська обласна рада просить Кабінет Міністрів України при підготовці проекту змін до Державного бюджету України на 2008 рік не встановлювати і не застосовувати на рівні місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування квот щодо розподілу субвенції з Державного бюджету на заходи з енергозбереження, у тому числі оснащення багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання води і теплової енергії, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів. Натомість пропонується надати право розподілу коштів субвенції обласним державним адміністраціям за погодженням з обласними радами, які формують та надають проект переліку об’єктів на затвердження до профільних міністерств. Дане прохання пов’язане з тим, що зазначені проекти переліків формуються з урахуванням потреб та розвитку відповідних територій територіальних одиниць у відповідності до програм їх соціально-економічного та культурного розвитку.
Крім того, Микола Скорик порекомендував міністерствам чітко визначити категорії громадян, які мають право на отримання житла за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам.
Зараз під цю категорію підпадають військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, звільнені у запас або відставку за станом здоров’я, віком, вислугою років та у зв’язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання, члени сімей осіб, які загинули під час виконання ними службових обов’язків, а також учасники бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів. Обласна рада пропонує поширити застосування цієї субвенції на категорію працівників органів внутрішніх справ та прокуратури, яким виконкоми місцевих рад зобов’язані надати в першочерговому порядку житло, а витратна частина місцевих бюджетів (за винятком обласного центру) є недостатньою, що унеможливлює виконання зазначених статей законів.
Також більшість депутатського корпусу обласної ради вважає за доцільне змінити підходи до фінансування об’єктів культурної спадщини та значно збільшити обсяг зазначеної субвенції для місцевих бюджетів. Адже Одеська область посідає 2 місце в Україні (після м. Києва) за кількістю пам’яток культурної спадщини: на державному обліку перебувають 5 254 пам‘ятки. На її території розташовані 9 театрів, 907 установ та закладів культури, діють 144 художні аматорські колективи.
За переконанням Миколи Леонідовича, є декілька варіантів збереження національної спадщини. І потрібно ухвалити рішення на державному рівні: або держава бере на себе повну відповідальність за їх стан та фінансування у повному обсязі, або вносить зміни до законодавства, які б дозволяли знайти інші форми їх збереження і утримання на місцевому рівні (наприклад, здавати в довгострокову оренду, вимагати від орендаря утримувати їх належним чином і мати додаткові надходження до бюджетів).
Завершуючи свій виступ, Микола Леонідович повернувся до одного «політичного» питання. Подальша доля Одеського інституту Сухопутних військ для мешканців нашого регіону є особливо болючою.
– Дійсно, ситуація довкола ОІСВ не може не викликати стурбування у громадськості Одеської області. Ми розуміємо що інститут в тій формі, в якій він існував за радянських часів, державі не потрібен. Але я хочу, щоб Ви, Юліє Володимирівно, знали, що громадськість наполягає на тому в інституті залишилася хоча б його частина. Цьому є декілька причин. По-перше геополітичне розташування нашої області вимагає існування в Одесі військового навчального закладу. На сьогоднішній день, на жаль, практично відсутні військові формування на півдні нашої області, від Рені до Одеси. Свого часу керівництво області надавало уряду свої пропозиції, які відповідали інтересам Міністерства оборони, міста Одеси і області в цілому. Вони полягали в тому, щоб залишити інститут Сухопутних військ у складі політехнічного університету, надати йому статус військового інституту, зберегти матеріальну базу для інших вузів, надати можливість розташування на вивільнених територіях в першу чергу військового ліцею, який сьогодні існує за рахунок міських коштів. Одеська обласна влада готова прийняти ліцей в обласну власність, з тим, щоб в ньому могли навчатись юнаки з усієї області. Крім того, є питання, які потребують остаточного вирішення. Зокрема, це питання розміщення на вивільнених територіях підрозділів адміністративно-окружного і апеляційного судів та обласного архіву, який на сьогоднішній день розташований на території колишньої синагоги Бродського. Ми сподіваємося на розуміння з боку Кабміну в цьому складному питанні.
Проте відповіді на ці зауваження з вуст Юлії Тимошенко представники засобів масової інформації так і не почули. Втім, голова Одеської обласної державної адміністрації Микола Сердюк запевнив журналістів, що є рішення уряду про підтримку Одеського інституту Сухопутних військ, який готуватиме офіцерів запасу з числа студентів вищих навчальних закладів та фінансування військового ліцею, і це рішення буде виконуватись.
За підсумками зустрічі Глава уряду серед першочергових пріоритетів розвитку Одещини визначила підготовку до проведення чемпіонату Євро-2012. У цьому контексті її зацікавила можливість будівництва першої черги автомобільної дороги Одеса – Рені. Іншими пріоритетами розвитку Одещини визначено будівництво залізничної гілки Ізмаїл – Рені, забезпечення систем водопостачання та розбудову суднового ходу Дунай – Чорне море. Також уряд надасть державне фінансування острову Зміїному. При цьому Юлія Тимошенко зауважила, що всі пріоритетні заходи реалізовуватимуться спільно з центральними та місцевими органами влади.
