На думку населення, судова система України є корумпованою і потребує негайного реформування. Заходи з протидії корупції в судовій сфері, які застосовує держава, не користуються довірою населення. Громадяни не довіряють діяльності суддів, прокурорів та адвокатів й впевнені, що корупція поширена на всіх етапах судової процедури.
Таких висновків дійшли експерти Проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна», який у жовтні 2007 року здійснив опитування громадської думки щодо рівня корумпованості судової системи в Україні та поширеності корупції серед тих осіб, які залучені до процесу судочинства в Україні.
У березні 2007 року комісія «Держави проти корупції» при Раді Європи у доповіді про ситуацію в Україні на предмет боротьби із корупцією дійшла до невтішного висновку: довіра народу до системи юстиції та суддів перебуває на критично низькому рівні, не в останню чергу, через корупційні явища. Від корупції у судовій системі України страждають не лише прості громадяни, але й самі судді. Корупція становить усе більшу загрозу незалежності більшості чесних та професійних суддів. Антикорупційна доповідь «Транспаренсі Інтернешнл» як ілюстрацію цитує українського суддю, який побажав зберегти анонімність: «Розгляд справ, предметом яких є незначні грошові суми, зазвичай відбувається без втручання; але як тільки-но ціна позову досягає значної суми, я не можу пригадати жодного випадку, щоб кожна зі сторін у справі не намагалася чинити на мене тиск у якійсь формі; до цього вдаються і ті сторони, чия правова позиція виграшна».
Таким чином, корупція та протизаконний тиск на суд стають свого роду «антисоціальною нормою», живлять одне одного, зливаючись у замкнутий цикл. Головний висновок із усього цього – про неефективність традиційних, реактивних методів протидії корупції, практичне застосування яких зводиться до гучних та лицемірних гасел й обіцянок, під прикриттям яких нерідко здійснюється переслідування принципових суддів. Очевидна необхідність переходу до системних форм протидії корупції – у вигляді конкретних заходів, розрахованих на справжній довготерміновий ефект, які під силу здійснити найближчим часом.
Оскільки більшість населення не має власного досвіду стикання з судовими процедурами та точних знань про роботу судової системи, експерти оцінювали сприйняття корупції в судовій системі: 71% опитаних уважають, що корупція дуже або скоріше поширена при виконанні судових рішень; 67% – при призначенні/виборі суддів; 65% – в адміністративній системі суду; 63% – при розподілі справ між суддями.
Реальний досвід взаємодії із судовою гілкою влади в 2006 році мало досить незначна кількість населення України – близько 5% за даними загальнонаціонального опитування «Стан корупції в Україні», яке проект проводив навесні 2007 року. Проте серед тих, хто мав справу із посадовими особами у судах, 31,8% заявили, що ставали жертвою здирництва і сплачували хабарі на вимогу, 13,7% платили добровільно.
Якщо врахувати, що судова система знаходиться в центрі уваги більшості українських ЗМІ, а про недоліки судочинства написано багато аналітичних матеріалів та інформаційних повідомлень, не є дивними відповіді респондентів, які вважають корумпованими всіх учасників судового процесу – і суддів, і прокурорів, і адвокатів: 82% респондентів сказали, що корупція дуже або скоріше поширена серед суддів; 80% – серед прокурорів; 77% – серед адвокатів і співробітників судових установ.
Відзначимо, що найбільш корумпованою судова система видається жителям південних областей, дещо менш корумпованою – жителям західних областей України.
Заходом, здатним вилікувати корупцію, має стати поповнення суддівського корпусу здоровими кадрами. Для цього потрібно відчинити двері в судову владу новому поколінню українських юристів. Багато хто не помітив, що за останні 16 років в Україні воно підросло. Здобувши вищу юридичну освіту в незалежній Україні, володіючи державною мовою, вони виховані на європейських ідеалах і стандартах прав людини, знайомі із закордонною юридичною практикою, і головне – мислять по-новому. Ще 10 років тому можна було сказати, що їм бракує досвіду для роботи суддею. Сьогодні у них є цей досвід: застосування права в умовах ринкової економіки, свободи слова, демократизації влади, цей досвід особливо цінний.
Абсолютна більшість опитаних (81% з 87% тих, хто дав відповідь на запитання) вважають тієї чи іншою мірою неефективними ті заходи, які здійснює уряд для зниження рівня корупції в судовій системі.
Відповіддю на таке соціальне замовлення може бути посилення організаційно-правової системи дисциплінарної відповідальності працівників судів, що опирається на норми Конституції та буде втілена в діяльність Вищої ради юстиції й системи кваліфікованих комісій суддів. Усі зазначені вище необхідні заходи знайшли вдале втілення в тексті консолідованого законопроекту «Про судоустрій і статус суддів», підготовленого до другого читання Комітетом з питань правосуддя. Підготовлено й кілька альтернативних законопроектів, чиї положення з цих питань співзвучні із базовим законопроектом. Необхідно, щоб відповідний закон було ухвалено вже у найближчому майбутньому.
Судова реформа має тривати й зберігати послідовність поза залежністю від політичних катаклізмів. Її хід має визначатися не перипетіями політичного життя, а об'єктивними потребами, які існують у самій судовій системі і у тих, для кого ця система створена й діє: громадян України. Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя створювався і діє як один із центрів цієї реформи, покликаний сприяти широкій та ефективній співпраці усіх органів влади, науково-експертних та суспільних кіл у її здійсненні.
Аналогічну позицію висловив і Президент України, який звернувся у листопаді минулого року до Вищої ради юстиції із приводу притягнення до відповідальності понад 40 служителів Феміди, стосовно яких є дані, що свідчать про порушення присяги. Особливу увагу неприпустимості порушення суддями професійних вимог, дотримання Конституції та служіння закону приділяє Вища кваліфікаційна комісія суддів України у рамках процесу призначення суддів на посади тимчасово. Тієї ж думки і громадяни України, від яких за 2007 рік лише до центральних органів влади надійшло понад 15000 звертань зі скаргами на правопорушення з боку працівників судів, 3000 з них – до Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.
