Для бабусі Ганни з Орджонікідзе найпершим рятівником і найавторитетнішим медиком є фельдшер Інна Петрівна Павловська. А для тітки Марії з Ганно-Покровки такою сестрою-жалібницею є Тетяна Шит. У далеких степових селах Крижанівці та Новоукраїнці всі мешканці з нетерпінням чекають на Валентину Олексіївну Шит, бо вона для них уособлює всю медицину…
Тож розуміючи, що ФАПи для більшості сільчан найближчі і найнеобхідніші медичні заклади, вирішила побувати там. Років чотири тому чимало з них мали проблеми. Зокрема, щодо опалення, телефонізації, наявності необхідного обладнання, транспорту.
Як же живе сільська медицина району сьогодні? На це запитання прошу відповісти головного лікаря ЦРЛ Ольгу Миколаївну Волкову:
– Звичайно, за останні чотири роки ситуація значно поліпшилась, хоч деякі проблеми ще є й сьогодні. Всього в районі діє 28 ФАПів. Всі вони перебувають на балансі сільських рад. У місцевих бюджетах сільрад закладено кошти на придбання препаратів для надання невідкладної медичної допомоги. Для цього сільради щомісячно виділяють по 50 гривень.
Торік за рахунок бюджетних коштів ФАПи Преображенки, Вікторівки, Орджонікідзе, Мар’янівки, Новоєлизаветівки одержали нове обладнання. Це й апаратура для фізіотерапевтичних процедур, ваги для новонароджених і для дорослих, оглядове ліжко, медичний інструментарій, система контролю рівня глюкози в крові, стерилізатор повітряний, стіл пеленальний, термоконтейнер для транспортування вакцини і сироваток тощо.
Кілька років тому у нас була проблема з опаленням. Нині всі ФАПи опалюються, де грубками, де газом. Деякі ще користуються електронагрівачами. До речі, вже є в плані газифікація Ганно-Покровського ФАПу. Слід зазначити, що роль адміністрації лікарні стосовно сільських медичних закладів консультативно-методична. Раз на місяць в райлікарні провадиться День фельдшера. Цей захід сприяє підвищенню професійної майстерності працівників фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій. Ще не до кінця вдалось нам розв’язати проблему кадрів. На сьогоднішній день у нас немає фельдшерів у Старих Маяках, Бранковановому, Новоандріївці. Населення Старих Маяків та Новоандріївки обслуговується спеціалістами сусідніх населених пунктів. Так, наприклад, новоандріївців обслуговує медик із Червонокутської амбулаторії сімейної медицини. До Старих Маяків приїздить спеціаліст із Нових Маяків. А в Бранкованове при потребі виїжджає бригада швидкої допомоги. Крім того, в нашому районі є виїзна щеплювальна бригада, яка буває в селах раз на місяць.
За останні роки дві із трьох сільських амбулаторій перекваліфіковано на амбулаторії сімейного типу. На жаль, одна з них, Саханська, не укомплектована лікарем. Спеціаліст на цю посаду вже проходить інтернатуру і в серпні приступить до роботи.
Що стосується Червонокутської амбулаторії сімейного типу, то тут все гаразд. В ній є головний лікар, він же й педіатр, є стоматолог, три середні медпрацівники. Тут теж за рахунок держбюджету одержали розширений перелік обладнання. Обидві амбулаторії та дільнична лікарня забезпечені спеціалізованим транспортом (санітарні машини). Рік тому організовано ще одну бригаду швидкої допомоги. Це полегшило роботу фельдшерам. Тепер у них немає проблем із довезенням важкохворих. В умовах нашого району це дуже важливо. Адже територія району розтягнута. Наприклад, до Маркевичевого аж 80 кілометрів. Добре те, що минулого літа в усіх сільських медичних закладах зроблено ремонти. Тепер на всіх ФАПах є необхідні умови для прийому пацієнтів. Досі болючою й невирішеною проблемою залишається телефонізація (із 28 ФАПів тільки 6 телефонізовано).
– Чи з розумінням ставляться до розв’язання медичних проблем сільради?
– Безперечно. Щоб не бути голослівною, наведу такий приклад. На першому засіданні виконкому Катерино-Платонівської сільради було заслухано питання медичного обслуговування населення. І це не дивно, адже ця сільрада має чотири населені пункти, причому всі вони знаходяться далеченько одне від одного, а від райцентру взагалі десятки кілометрів. Тож для жителів цієї сільради головними медичними закладами є місцеві ФАПи. А їх тут аж чотири. На фінансування закладів охорони здоров’я цього року заплановано понад 67 тисяч гривень. А це майже третина досить скромного місцевого бюджету. Не всі питання вирішуються тільки грішми. Наприклад, впродовж багатьох років ФАП села Катерино-Платонівки розташовувався у приміщенні, яке «на ладан дихало». Як не підлампічувала його фельдшер І.М. Прутиян, умови кращими не ставали. Порадившись з депутатами, сільський голова Олександр Обухін прийняв рішення – переселити фельдшерсько-акушерський пункт у приміщення школи. Тим паче, що вільні кімнати були та ще й з окремим входом. Тепер відпало питання опалення, так як школу у 2000 році газифіковано. Отже, опалення ФАПу провадиться централізовано. Газифіковано також Ганно-Покровський ФАП.
Не поскупилися на кошти для ремонту Орджонікідзевського фельдшерсько-акушерського пункту.
Розуміючи, що ФАПи – це найближчі для сільчан заклади охорони здоров’я, а часто і єдина надія на порятунок, сільські голови не економлять на коштах для них. В межах своїх фінансових можливостей роблять все для поліпшення умов роботи цих медичних закладів. Хоча, звичайно, ще багато чого треба зробити, щоб усі вони відповідали сучасним вимогам та рівню розвитку медицини. Але у нас є надія.
