Людина та її справа скільки ж на добу спить гроза злочинців?

У селі Приморському досі говорять про минулорічний аврал в одному з найпопулярніших курортних барів Катранки, який вміщує у своїй залі до 700 відвідувачів. І коли у розпалі нічних веселощів всю цю численну публіку було покладено на підлогу, зіваки подумали: ідуть зйомки захоплюючого детективу…

Вони помилилися. Під час блискуче проведеної операції вилучили тоді маріхуани на солідну суму. І тоді ж злочинці переконалися на власні очі: з новим начальником райвідділу міліції жарти погані. При своїй чарівній посмішці він безкомпромісний у боротьбі з будь-яким злом, що отруює людям життя. Це підтверджує і заступник начальника кадрової служби, підполковник міліції у відставці Віталій Беспалько. Анатолія Олександровича Токаря він знає ще учнем Нерушайської школи, директором якої він на той час працював.

– Дуже жвавий хлопець, – говорить, – добрий організатор.

Ці якості, уміння сконцентрувати увагу на головному, працьовитість і професіоналізм допомогли А.О. Токарю зробити Татарбунарський райвідділ одним з найкращих райвідділів міліції в області.

Його колеги упевнені – такий ривок вперед райвідділу пояснюється розстановкою сил. Сам Токар – пройшов велику міліцейську школу, все вище піднімаючись по службі. Він і строкову службу проходив у внутрішніх військах в Одеському батальйоні міліції. Повернувся додому – пішов працювати до Татарбунарського райвідділу міліції. Дві зірки підполковника одержав уже у Березівському райвідділі. Отож, особливості складної, часто поєднуваної з ризиком для життя міліцейської служби йому відомі достеменно.

У минулому він дільничний інспектор, начальник служби дільничних інспекторів, Токар зумів і тут зробити цю службу високорезультативною. Проте, ще недавно некомплект інспекторів у райвідділі перевищував половину. Сьогодні – повний штат, при цьому 40 відсотків – з вищою освітою. Надійні ділові взаємини з районною владою та сільськими радами допомогли розв’язати давні проблеми, і нині дільничні мають житло, робочі кабінети, телефонний зв’язок. Добре було б кожному – службовий автомобіль, що Анатолій Олександрович вважає у недалекій перспективі цілком реальним. До речі, цими днями службову машину було урочисто передано старшому дільничному інспекторові молодшому лейтенантові міліції В’ячеславу Гудимі. Колеги щиро пораділи разом з ним, вірячи і у свою зоряну годину. Підстави для цього у них є: за короткий час служби у Татарбунарах А.О. Токаря райвідділ одержав п’ять автомобілів. За що Анатолій Олександрович, весь особовий склад підрозділу вдячні обласному управлінню міліції.

Мобільність допомогла розкрити цілу низку злочинів, зокрема скоєний ще у 2004 році – розбійний напад. Вже у першому півріччі минулого року було розкрито майже 150 злочинів. А сьогодні досягнуто 100-відсоткове їхнє розкриття – дуже вагомий показник! Досягнуто це завдяки наполегливій копіткій роботі всього особового складу, особливе місце у якій його керівник відводить профілактиці. А вже у цьому надійними помічниками завжди були й залишаються добровільні громадські формування. У районі вони є, працюють і відчутно дають про себе знати. Станіслав Чмига зі своїм «бойовим» загоном відчутно допоміг міліції навести лад у місті. Тепер люди почуваються спокійно.

– Все може людина, – пояснює Токар, – коли бачить, що про неї турбуються, – маючи на увазі у даному конкретному випадку створення умов для продуктивної роботи. І тут дуже до речі виявилися виділені з районного бюджету на допомогу відділу 70 тисяч гривень. Придбали (допомогли також і місцеві підприємці) сучасну оргтехніку, новий формений одяг, який до цього мали не всі. Якісно відремонтовано всі кабінети, і тепер їх просто не впізнати. У кожному – стильні робочі меблі і багато світла завдяки недавно встановленим пластиковим вікнам.

Все це показує мені Анатолій Олександрович не без задоволення. У черговій частині саме встановлювали ті самі євровікна і замінювали на нові меблі.

– Перше враження, – говорить Токар, – дуже важливе. Відвідувачі повинні бачити, що у гідних умовах працюють гідні люди.

От і я у всьому, що того дня побачила, – оновлена зала засідань, ізолятор тимчасового утримування заарештованих, ідеально чистий двір, – відчула старання справжнього господаря. Тому, на мій погляд, так багато бажаючих працювати у Татарбунарському районному відділі міліції. Але сьогодні – і навіть за обов’язкової умови мати вищу освіту – вільних вакансій немає...

Цікаво, а скільки ж годин на добу Анатолій Олександрович – гроза злочинців – спить? Про це і запитала наостанок. У відповідь почула:

– Стільки, скільки треба, щоб спокійно спали люди...

А нещодавно за сумлінну роботу Анатолія Олександровича Токаря нагороджено Почесним знаком МВС України.

Выпуск: 

Схожі статті