КРАЩІ ДНІ
Смак літа вже встигли відчути навіть ті, для кого канікули розпочалися не з першого червневого дня. У бабусі або в родичів у селі, на дачі або в таборі, у рідному дворі, – канікули є канікули! До речі, а що це за слово таке? Заглянемо до словників! «Виникнення слова «канікули» пов'язано із міфом стародавніх греків про появу на небі зірки Сиріус. За легендою, у сузір'я Великого Пса було перетворено собаку пастуха Ікарія. Головну зірку сузір'я стали називати Сиріус («пес»). У римлян Сиріусу було дано назву Канікула (латинською canіcula – «собака»). З появою на небі Канікули (Сиріуса), наставав період найспекотніших днів у році, і згодом дні з кінця липня до середини жовтня почали називатися канікулами (собачими днями). У Стародавньому Римі ці дні були часом відпочинку від занять». Невелике доповнення: наші канікули довші за римські і вже ніяк не «собачі дні»!
ЛІТГУРТОК
МОЄ РІДНЕ СЕЛО
Для кожної людини найсвятішим та найдорожчим є той край, де вона почула перші звуки рідної материнської мови, колискової пісні, де милувалася мальовничою природою. Особисто для мене – це невеличке село Агафіївка, яке розташоване на межі Одеської та Миколаївської областей.
Село розкинулося між зеленими пагорбами. У центрі красується моя школа, а поряд бовваніє церква. Нашу святиню збудовано на кошти самих мешканців. За селом є фруктовий сад та невеличкий ставок. А колись через наше село протікала славнозвісна річка Чичиклія.
Я дуже люблю своє село, бо це моя маленька батьківщина, це земля моїх батьків. Для мене воно найкраще.
Марина ГРИЦИК, учениця 4-го класу, Любашівський район
ЛИСТУВАННЯ
Нещодавно завершився черговий конкурс дитячого малюнка, організований нашою газетою разом із Одеською організацією Національної спілки художників. Однією з його учасниць стала дівчинка з Роздільної, її роботи надійшли до редакції поштою. А до них додавався лист.
"Привіт, я – Бабенко Настасія, мені 11 років. Дуже люблю малювати, малюю із самого дитинства. Я не займаюся в гуртку, а просто малюю заради задоволення. Ходжу до музичної школи і на вокал, граю на домрі та акордеоні. Мені дуже хотілося показати, як я малюю, ось і вирішила написати вам. Спасибі за те, що ви провадите такі конкурси. Дуже сподіваюся на перемогу".
Люба Настю! Дякуємо за те, що ти надіслала нам листа та малюнки. На жаль, вони не перемогли на нашому конкурсі, але ти не засмучуйся! По-перше, у тебе ще будуть перемоги (адже усе попереду!), а по-друге, твої роботи з'являться у "Дитячому куточку". Бажаємо тобі успіхів та цікавих канікул!
РІДНА КРАЇНА
КРИМСЬКИМИ ДОРОГАМИ
Крим – цей дивовижний півострів – справжній скарб для аматорів подорожей, мисливців за новими враженнями. У Криму можна відвідати природний мінералогічний музей! Це державний заповідник, розташований на масиві Карадаг. Карадаг – не просто гора: це погаслий вулкан юрського періоду висотою понад 500 метрів. Він багатий на мінерали – там "водяться" гірський кришталь, аметист, сердолік, агат, яшма, опал, численні різновиди кварцу. Там дивовижно гарні місця – гори, море... На одній із вершин Карадагського масиву – могила поета Максиміліана Волошина, а неподалік, у Коктебелі, – будинок, де він мешкав.
НЕБЕСНІ НОВИНИ
23 липня Сонце переходить із сузір'я Рака до Сузір'я Лева. Видно планети: Меркурій у першій половині місяця вранці, Марс – увечері.
Підготувала Клавдія Олександрівна Кудінова, наш постійний кореспондент із смт Лиманського Роздільнянського району
ЧИТАЛЬНА ЗАЛА
У видавництві «Друк» нещодавно вийшла книжка віршів Ігоря Потоцького «Азбука маленького одесита». Із великим задоволенням будемо друкувати вірші з цієї незвичайної «Азбуки...»!
Екатерининская площадь
Шумит порою, словно роща,
И переходит эту площадь
Порой загадочная лошадь.
На ней особенное платье,
Повязанное кушаком.
А взгляд ее невероятен,
Как вся Одесса целиком.
Одесских улиц повороты,
Как будто книжный разворот,
Где птиц веселых перелеты
И море по утрам поет.
Волшебник получил заданье,
Над ним он долго не мудрил –
Возвышенную легкость зданий
В одно мгновенье сотворил.
Приморским бульваром,
как всплеском волны,
всегда восхищаться
мы обречены.
Его фонарями,
поющей листвой
И моря полоской
Всегда голубой.
СУБОТНІ УРОКИ
ЛЕГЕНДОЗНАВСТВО
ПОНТ АКСИНСЬКИЙ І ПОНТ ЕВКСИНСЬКИЙ
Давно це було. Так давно, що навіть відлік часу йшов у зворотному порядку. Мешкало у Тавриді горде та миролюбне плем'я горян. Мешкали тихо й мирно, ані на кого не нападали й на них ніхто не нападав. Обробляли землю і виховували дітей. Селище горян багатіло з кожним роком.
Прочули про Тавриду у далекій Елладі, й замислили греки підкорити цю багату землю. Біля берегів Тавриди з'явилося безліч кораблів з озброєними еллінами. Вони хотіли під покровом ночі підійти до берега й напасти на горян. Але море раптово засвітилося блакитнуватим світлом, і горяни побачили чужоземців. Жінки та діти сховалися у печерах, а чоловіки приготувалися відбити напад. Але раптом немов хмари затягли небо. Це величезні орли злетіли зі скель і попрямували до моря. Розпластавши величезні крила, вони почали кружляти над кораблями, а потім кинулися на еллінів. Зраділи горяни, побачивши підтримку з неба. Завирувало море, здійнялися величезні хвилі. Страх охопив еллінів, і повернули вони свої кораблі назад, але мало хто доплив до рідних берегів.
З того часу й стали греки називати це море Понтом Аксинським – Негостинним морем. І наказали дітям своїм ніколи не вирушати у плавання по його негостинних хвилях. І лише через тривалий час вирушили до берегів Тавриди не озброєні воїни, а миролюбні посланці із багатими дарунками для горян. І домовилися горяни та греки, що ніколи не піднімуть зброї один проти другого. З того часу щасливо зажили елліни вдалині від рідних берегів, а тепле й ласкаве море назвали Евксинським – Гостинним.
Домашнє завдання. Купатися досхочу у нашому чудовому морі!
ДОМАШНЄ ЧИТАННЯ
Юлій КІМ
Утро на море
А поутру на море
Такая тишина,
Что песенка прибоя –
И та едва слышна.
А в лодках рыболовы
Не вздрогнут, не вздохнут.
Давай, бычок,
Хватай крючок,
А то они уснут.
Смотрите, рыболовы,
Смотрите на восток:
На море показался
Чудесный поплавок,
А следом выплывает,
Сверкает и шумит
Отличный день,
Прекрасный день,
Большой, как рыба-кит!
О море голубое!
Привет тебе, привет!
А где же рыболовы?
А их пропал и след.
Поплыли теплоходы,
Помчались катера,
И блеск и звон
Со всех сторон,
И кончился рассвет.
