Посол Південно-Африканський Республіки в Україні Андрис Фентер вперше відвідав Одеський регіон. Головною темою його зустрічі із заступником голови обласної ради Миколою Тіндюком були перспективи міжнародної та міжрегіональної співпраці між Україною та ПАР.
Інформуючи високого гостя про соціально-економічний розвиток та міжнародні взаємини нашого регіону, Микола Тіндюк акцентував увагу на тому, що Одеська область є активним членом шести найбільших європейських асоціацій та співдружностей. Зокрема, Одещина першою серед областей України стала членом Асамблеї європейських регіонів. На сьогодні ми також є членами асоціацій прикордонних, виноробних та морських регіонів Європи. Окрім того, область провадить значну роботу щодо встановлення міжрегіональних відносин із окремими регіонами як Європи, Росії так і далекого зарубіжжя. Наприклад, на сьогоднішній день налагоджено досить плідні контакти із провінцією Камагава (Японія) та провінцією Фудзянь (КНР), регіону Венето (Італія). У зв'язку із цим Микола Андрійович згадав про переговори, які велися у жовтні минулого року між головою облради Миколою Скориком та Тимчасовим Повіреним Посольства ПАР в Україні Франсуа Хентшелом щодо встановлення співпраці між Одеською областю та південно-африканською провінцією Вест-Кейп.
– Я гадаю, що налагодження таких взаємин послужить добрим прикладом і дозволить нам динамічніше вирішувати питання та проблеми у таких галузях як розвиток туризму і використання комунікаційних можливостей, розвивати торговельно-економічну співпрацю шляхом провадження відповідних форумів, виставок та зустрічей, забезпечити нормальні зв'язки бізнес-структур для практичної роботи. Глибоко переконаний, що угода про співпрацю допоможе знайти точки дотикання, які поєднують людей і зблизять наші народи. Необхідні документи ми вже передали вашій стороні, – відзначив Микола Тіндюк, висловивши при цьому надію на підтримку даних ініціатив та їхню реалізацію з боку пана Посла.
Андрис Фентер пообіцяв своє сприяння у цьому питанні. За короткий час свого перебування пан Посол переконався, що між Одеським регіоном та Південною Африкою існує багато спільного: наявність морських портів, пріоритетні галузі сільського господарства – вирощування зернових, розвиток виноградарства та виноробства. На думку Андриса Фентера, у питаннях можливої співпраці, варто сконцентрувати увагу насамперед на цих галузях.
Сторони згодні із тим, що вступ України до СОТ відкрив певні перспективи для зовнішньоторговельних зв'язків, у тому числі між Україною та ПАР. Однак, між нашими країнами існує досить багато інформаційних прогалин, ми ще мало знаємо один про одного, про потенційні промислові та торговельні можливості наших країн. За словами пана Посла, якби південноафриканські бізнесмени знали, якими можливостями володіє Україна, що це величенний ринок, не кажучи про сусідні країни, вони б проявляли значно більшу увагу до нашого регіону.
– Якщо Південна Африка успішно торгує із країнами Західної Європи, якщо наші товари конкурентноспроможні у цих країнах, то чому б їм не користуватися попитом і на Україні? – ставить риторичні питання Андрис Фентер. – Після того, як ми вийшли у 1994 році із міжнародної ізоляції, для нас фактично відкрився увесь світ. Ми більше звикли до тих країн, із якими мали історичні традиції та контакти. Але, якщо подивитися на графік наших відносин із західними країнами (традиційними нашими партнерами), то можна помітити, що практично за всіма видами відносин та співпраці він доходить до певної точки насичення. Я вважаю, що для південноафриканців настає нагальна потреба розширюватися, вивчати нові ринки, нові регіони. То ж чому б нам не звернути увагу на Східну Європу, зокрема на Україну? Якщо наш турист їде до Західної Європи за 10 тисяч км, то чому б йому не додати ще трохи грошей і не подивитися країни, які лежать трохи на схід? З нашого боку ми будемо також рекламувати Південну Африку, для того, щоб залучати до нас більше українських туристів, – сказав дипломат.
При цьому він зауважив, що для успішної співпраці слід налагодити логістику, тобто транспортне сполучення. На жаль, між нашими країнами немає прямого повітряного сполучення, перельоти можна здійснити лише із пересадкою, переважно у Парижі або Лондоні. Якщо говорити про морські перевезення, то між Україною та ПАР не існує достатнього обсягу товарів, який міг би доставлятися морськими шляхами напряму. Тому тут виникають свої складнощі, пов'язані із тривалим перевалюванням вантажів і додаткових витрат. Наприклад, на доставляння звичайного товару, який не псується, із Кейптауна або іншого порту ПАР до Одеси йде чотири місяці.
– Гадаю, пан Посол абсолютно правий. Цю систему потрібно розвинути, зокрема шляхом інформування про потенційні можливості країн і взаємообміну між різними бізнес-структурами. Але, мені здається, що для цього політики, представники влади повинні, насамперед, домовитися про принципи та механізми співпраці. Тобто, за великим рахунком, ухвалити політичне рішення, зокрема знайти взаємний інтерес з найпріоритетніших напрямів співпраці. Далі, на другому етапі, повинні включитися підприємницькі структури, які, запевняю, вже без втручання політиків знайдуть вірне вирішення усіх проблем, включаючи логістичні. І якщо ці бізнес-структури будуть працювати у тих напрямах, про які домовилися політики, то, зрозуміло, політики обох країн повинні забезпечити відповідну преференцію та пріоритети у діяльності підприємців, – вважає Микола Тіндюк.
Під час спілкування із журналістами згадувалася ще одна "схожість" між нашими країнами. У 2010 році в ПАР має відбутися чемпіонат Світу з футболу, а Україна готується до Євро-2012. На запитання про те, чи згодна ПАР поділитися напрацюваннями та технологіями підготовки до футбольного чемпіонату, Андрис Фентер відповів:
– У нас вже є досвід прийому таких змагань. Кілька років тому у Південній Африці проходив чемпіонат світу з регбі. У нас є чудова інфраструктура стадіонів, які відповідають міжнародним стандартам. Ми підтримуємо постійний контакт із керівництвом ФІФА, яка провадить постійний моніторинг. Звичайно, потрібно ще розвивати інфраструктуру доріг та готелів. Але в нас є великий досвід, і ми готові поділитися ним з українцями.
