Жнива-2008

ДОЛЯ, ЩО ДАРУЄ РАДІСТЬ

У СВК «Рассвет» на загальній площі у 1277 га, завершується збирання зернових – зібрано вже 90% усієї площі. Середня врожайність становить 36,7 центнера з гектара, ріпаку – 22,3. Цього року в господарстві планують зібрати 4,5 тис. тонн зерна.

Хліборобів СВК "Рассвет" та керівника господарства М.М. Супрягу нинішні жнива радують. Виправдали себе своєчасна підготовка ґрунту під сівбу, підживлення мінеральними добривами, обробка фунгіцидами озимих проти хвороб, боротьба із сільгоспшкідниками, використання елітного насіння при сівбі. Тепер, у гарячу пору, хліборобам довелося працювати по 16-18 годин у дві зміни, використовуючи груповий метод, який дозволяє оперативно вирішувати і питання протипожежної безпеки, і ремонту, якщо буде потреба. Завдяки вмілій організації технічного обслуговування жнивних машин, на полях господарства працює своя техніка. Лише під час збирання ріпаку та озимого ячменю залучалися два комбайни із Тернопільської області. СВК "Рассвет" забезпечений у повному обсязі пально-мастильними матеріалами, необхідними запчастинами. У важку хвилину приходять на допомогу і сусідні господарства: цими днями адміністрація СВК "Родина" допомогла, поділившись скатом для комбайна, не давши простоювати йому у відповідальну мить жнив.

– Герої сьогоднішнього дня, – говорить М.М. Супряга, – це екіпаж А.І. Прокоф'єва та В.С. Новгородова, який намолотив понад 1000 тонн зерна. На другому місці – екіпаж В.С. Костенка та В.І. Бернадського. З водіїв найбільше зерна перевезли Д.П. Прокоф'єв та І.А. Йожица. Не можу не згадати завідувача зернотоку В.А. Петровського. Завдяки його зусиллям наші складські приміщення, усі майданчики гарману, зерноочисні машини перебувають у задовільному стані, перепровірені відповідною службою перед жнивами. Здійснюється також підвезення води та обідів.

Така самовіддача, із якою працюють учасники жнив, починаючи із охоронців, кухарів, учнів школи, які працюють на гармані, і закінчуючи комбайнерами та водіями, гідна заохочення. Тому за якісні жнива ми плануємо оплату комбайнерам по 5-7 тисяч гривень. Хочемо розрахуватися із пайовиками відповідно до договору й частково компенсувати недодане зерно за минулий неврожайний рік.

Нинішній урожай, як Божа нагорода за працю для усіх, тому й радість має бути спільною, вважає керівник "Рассвета".

– Це вже мої двадцять п'яті жнива, і я знаю, яка важка праця хлібороба і як треба її цінувати, – сказав він, проводжаючи поглядом комбайни, які, немов кораблі, пливли по пшеничному полю, заглушаючи рокотом моторів спів жайворонків.

Дивлячись на них, я думала про те, що воістину прекрасна доля хлібороба, що дарує радість життя.

Вікторія ІОЖИЦА, Саратський район

ЖНИВА В РОЗПАЛІ

На пшеничних ланах Любашівського району працюють 124 комбайнові екіпажі. Ними скошено понад десять тисяч гектарів і намолочено понад тридцять тисяч тонн збіжжя.

Як поінформувала в. о. начальника районного управління агропромислового розвитку Людмила Гончарук, середня врожайність зернових становить 29,7 центнера з кожного гектара. Щоправда, в окремих господарствах хлібороби виростили рекордні врожаї. Так, працівники ТОВ “Агро-Ритм” (керівник Віктор Стоцький) намолотили озимого ячменю по 65 ц/га. Таких вагомих успіхів “агроритмівці” досягли завдяки вирощуванню елітних сортів зернових та високій агрокультурі.

По 45 центнерів з гектара дають озимі у фермерських господарствах “Обрій”, “Ритм”, “Мечта”, а у товариствах “Савранський завод продтоварів” і “Зеленогірське” – близько сорока.

На сьогоднішній день любашівські хлібороби майже завершили жнивувати озимий ячмінь, що займав площу у 9831 га. Середня врожайність склала 29,9 ц/га. На два центнери менше видають озима пшениця, ярий ячмінь та горох.

Намолоти озимого ріпаку, який дозрів більш ніж на п’яти з половиною тисячах гектарів, становлять 17 ц/га, і його скошено поки що на одній тисячі гектарів.

З нетерпінням очікують хлібороби підхід комбайнів з півдня, що значно прискорить збирання хлібів. Нарівні з жнивами йде підготовка грунту під посіви озимих культур, які планується висіяти на 28800 га.

Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», Любашівський район

Є 140 ТИСЯЧ ТОНН ХЛІБА!

Голова облдержадміністрації Микола Сердюк привітав хліборобів Ізмаїльського району з намолотом ста тисяч тонн зерна нового врожаю.

Але вже через 4 дні коровай ізмаїльців збільшився до 134 тисяч тонн зерна. До цього дня збирання завершили тринадцять великих господарств, зокрема агрокомпанія "Свобода", сільгоспкооперативи "Вікторія", "Україна", "Наталка", фермерське господарство "Агроеліта", приватне підприємство "Кубанське", ТОВ "Агроресурси», «Перша плодоовочева компанія» та інші. До часу випуску газети на рахунку ізмаїльських хліборобів вже понад 140 тисяч тонн зерна.

Найбільший внесок на сьогоднішній день утконосівських хліборобів, на їхньому рахунку 9 тисяч тонн зерна, понад 5 тисяч тонн хліба зібрали у багатянській "Україні" і Кам’янському АСГП "Прогрес".

Жнива тривають. По 60 центнерів на круг озимої пшениці, 65 – озимого ячменю, 45 – гороху збирають у Першотравневському фермерському господарстві "Дінекс-агро".

Є ймовірність, що і рубіж у 150 тисяч тонн буде перевершено.

Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»

ВРОЖАЙ-ТО ВДАЛИЙ. А ЩО ДАЛІ?..

Фермерські сільськогосподарські підприємства "Кристал" і "Граніт", якими керують відповідно Олександр Шумейко та Сергій Гогулинський, орендують земельні паї у мешканців села Перехрестового. Вирощують на них, як правило, зернові культури. Нині в господарствах триває збір озимого ячменю. Як показали перші підсумки, урожай вдався непоганий, не менше 40 центнерів зерна з гектара.

Це результат копіткої роботи на землі, застосування агротехнічних технологій, добре, що техніки, придбаної за свій рахунок, у господарствах досить.

– З яким настроєм працюється? – запитую Олександра Шумейка.

– Перші результати тішать, урожай, справді, вдався непоганим, – говорить Олександр Григорович. – А ось яка закупівельна ціна зерна ячменю, дотепер не знаємо. І це насторожує, викликає тривогу.

Справа у тому, що фермерам доводиться працювати, як кажуть, з коліс – продавати зібраний урожай і за його рахунок закуповувати пально-мастильні матеріали, а вони, як відомо, день у день стають усе дорожчі. І не відомо ще, до якої позначки підніметься вартість, скажімо, дизельного палива на початок осінньо-польових робіт під урожай майбутнього року. Ось ця непередбачуваність негативно впливає на сільгоспвиробників. Досить сказати, що обидва фермери, які працюють спільно, ще минулого року обробляли близько 1800 гектарів ріллі. У цьому ж році їхній зерновий клин скоротився, як мінімум, на 400 гектарів.

І все ж таки, незважаючи на ці сумні думки, збирання врожаю триває, притому у несприятливих умовах – через ураган значна частина хлібостою полягла. І комбайнерам, серед них Володимиру Волошину, доводитися застосувати усю свою майстерність, щоб збирання зернових проходило із мінімумом втрат. А як жити й далі розвиватися сільському господарству, і хто буде годувати український народ – свої чи чужі сільгоспвиробники, – нехай подумають державні мужі.

Анатолій МИХАЙЛЕНКО, «Одеські вісті», Фрунзівський район

Выпуск: 

Схожі статті