Жнива усе більше прискорюють свої темпи. Кожний день приносить нові радісні вісті про завершення у окремих районах обмолоту озимого ячменю, ріпаку, гороху, про високі намолоти зерна, про вагомі показники, яких досягають комбайнери.
Про хід жнив – наша розмова із заступником голови обласної державної адміністрації М.Г. Кісеоларем.
– Миколо Георгійовичу, за усіма попередніми підрахунками наша область незабаром намолотить другий мільйон тонн зерна. Чи так це?
– Давайте підрахуємо разом. Сьогодні середа, 9 липня. На ранок намолот зерна ранніх зернових та зернобобових культур склав 1 758725 тонн. Щодня до них, у залежності від погоди, додається в середньому 100 – 150 тисяч тонн. То ж, швидше за все, у п’ятницю будемо мати два мільйони тонн зерна. Причому, якщо до першого мільйона механізатори «йшли» два тижні, то на другий потрібно було всього сім днів. А далі темпів слід сподіватися ще вищих. Адже до жнив долучилися буквально усі райони області. А деякі з них у південній частині регіону завершили збирання ріпаку та гороху, де доводилося витрачати дуже багато часу буквально на кожному гектарі.
Як показують наші розрахунки, область до кінця жнив може максимально наблизитися і до показника – три мільйони. А судячи зі стану посівів пізніх зернових і, передусім, кукурудзи, то загальний валовий збір зерна може досягти 3,5 мільйона тонн, про що повідомив губернатор Микола Дмитрович Сердюк.
На нараді із головами райдержадміністрацій губернатор дорікнув деяким представникам засобів масової інформації у тому, що вони не виявляють належної уваги до тих, хто сьогодні жнивує, вдень і вночі стоїть за кермом комбайна, щоб зміцнювати продовольчу безпеку країни, області, району, кожної конкретної сім’ї. А є немало людей, які заслуговують і на шану, і на людську вдячність.
Я назву лише деяких з них. Понад 2200 тонн зерна вже записав на свій рахунок комбайнер Федір Дмитрович Цеков із фермерського господарства «Бургуджи». А керує він комбайном «домінатор 218». Його колега Дмитро Дмитрович Димитров теж відкрив рахунок третій тисячі тонн. А Петро Петрович Каса із СВК «Єнікіой» Кілійського району комбайном «Джон Дір» вже намолотив 1500 тонн зерна.
Гадаю, що незабаром на сторінках багатьох газет, на радіо, у телепередачах з’являться «живі картинки» безпосередньо з полів, щоб люди на власні очі побачили, як нелегко сьогодні дається хліб насущний, і скільки сил, здоров’я треба пожертвувати, щоб потім кожний з нас мав на столі усього вдосталь.
– А які проблеми виникають вже у процесі жнив?
– Одна з них пов’язана із залученням додаткових комбайнів з інших областей. На жаль, у деяких районах не прислухалися до наших рекомендацій, понадіялися на свої спрацьовані, латані-перелатані жнивні машини та на взаємовиручку найближчих сусідів. Але погода змінила усі ці й без того досить ненадійні плани. Хліб скрізь визрів одночасно, причому ярий ячмінь ледве чи не в одні дні із озимим. А це додатково 210 тисяч гектарів. Підоспів одночасно і озимий ріпак, який нинішнього року зайняв 183 тисячі гектарів.
І комбайнів виявилося недостатньо. Пішли дзвінки, запити на додаткові жнивні агрегати. А де їх візьмеш, коли жнива йдуть в усіх південних областях, та й у окремих східних. Залишається одне – максимально використовувати техніку, що мається. А це означає покращити їх технічне забезпечення та створити усі умови для високопродуктивної роботи комбайнерів увесь світловий день, а то й цілу добу.
Цим сьогодні зайняті усі виконавчі служби області, над цим працює обласна робоча група, яку за розпорядженням губернатора я очолюю. Ми збираємося по понеділках, обговорюємо виникаючі проблеми й знову роз’їжджаємося по районах, щоб на місці допомогти виправити ситуацію.
Я побував за ці дні у багатьох районах і розмовляв із багатьма керівниками господарств, фермерами, комбайнерами, шоферами. І ніде не почув нарікання на погані умови роботи або відсутність гарячого харчування. Відверто скажу, сам неодноразово куштував ці обіди, безпосередньо на польовому стані у компанії із механізаторами. Дуже смачно готують!
Що стосується використання комбайнів, то тут багато чого залежить від керівників, головних фахівців технічних служб району. Я знаю багатьох з них, які сьогодні буквально днюють і ночують у полі.
Друге дуже важливе питання на сьогоднішній день – це доля зібраного урожаю.
Звичайно, тут кожний сам собі визначає, як бути із намолоченим зерном. Ті, хто мають приміщення для зберігання, збираються почекати, доки не підростуть ціни. Інші, особливо фермери та приватні господарства, вважають, що їм не під силу вести подальшу переробку зерна, витрачати кошти на його перевезення, платити за зберігання. Тому реалізація зерна та насіння ріпаку йде безпосередньо від комбайна або зернового току. До речі, за тонну ріпаку на сьогоднішній день дають до трьох тисяч гривень. «Свіжа копійка» дозволила багатьом вже розплатитися із боргами й навіть придбати нову техніку. Успішно провадиться реалізація озимого ячменю, за тонну якого пропонують понад одну тисячу гривень.
Але головним питанням залишається озима пшениця. Як відомо, нам потрібно забезпечити область і продавати зерно до державного фонду, де мінімальну ціну встановлено у 1251 гривню.
І ще ми домовилися, що усі великі і фермерські господарства цього року повністю розрахуються за оренду землі та інші борги. Для цього у них є усі можливості .
– Чи є якісь відмітні особливості у нинішніх жнив, Миколо Георгійовичу?
– Знаєте, їх, нинішні жнива, ніяк не можна порівняти із тими, що проходили, скажімо, хоча б декілька років тому. По-перше, їх ведуть, переважно, нові високопродуктивні машини, на яких створено ідеальні умови для роботи комбайнера. На деяких із них встановлено кабіни із такими, як зараз кажуть, «наворотами» – навіть у багатьох керівників господарств немає таких у обставлених кабінетах…
Та й самі комбайнери одягнуті не як раніше – хто у що одягся, а у гарну уніформу. Це викликає особливу повагу до людей цієї професії. От фірмові кашкети мені не подобаються (сміється – авт.). На них написи чи то виробників, чи то реалізаторів техніки. А потрібні свої, рідні емблеми. Ми вже з деякими керівниками господарств домовилися, що з’являться на уніформі і свої «пізнавальні знаки». Скажімо, «Агрофірма «Свобода», «Іван Кістол» (це керівник відомої агрофірми «Дністровська»), «Бургуджи» та інші. Ось тоді й гордості за своє господарство, за своє село додасться. І молодь охочіше піде до лав механізаторів.
– Але справжні слава, шана усе ж за конкретними справами.
– Вони є і з кожним днем поповнюються новими сотнями тисяч тонн зерна. Цими днями область повністю завершує збирання озимого ячменю, ріпаку та гороху. Залишиться озима пшениця та ярий ячмінь. На ці поля буде перекинуто усю наявну збиральну техніку. Частина комбайнів, як заздалегідь домовлялися, переїхала на жнива до центральних та північних районів. Там вже визрів чудовий урожай. Особливо у Овідіопольському, Біляївському, Балтському та інших районах.
І хоча жнива ще не завершено, можна вже сьогодні сказати, що область одержить понад 30 центнерів зернових з гектара, а озимої пшениці – понад двісті пудів. На сьогоднішній день її урожайність за оперативними даними складає 33,3 центнера.
А головний висновок буде таким: аграрний сектор ще раз довів своє право бути одним із головних важелів подальшого розвитку економіки країни. А буде зерно, будуть корми, отже, поліпшаться справи і у тваринництві. І життя в селі після минулорічної посухи стрімко піде на краще.
