Директор «Агрофірми «Кодима» Микола Васильович Сорочан належить до тих людей, які віддані своїй справі. Він – один із найяскравіших представників хліборобської професії як у Кодимському районі, так і за його межами.
Його інтерес до новітніх технологій завжди творчий. Коли він відвідує вітчизняні і зарубіжні сільськогосподарські виставки, то завжди прагне почерпнути з них щось цінне і втілити в життя у своєму господарстві. Це позитивно позначається і в рослинницькій, і в тваринницькій, і в птахівничій галузях господарства.
Ступивши на хліборобську стежку, яка почалася з колгоспу «Прапор Леніна», Микола Васильович завжди прагнув досягти успіху. Так, очолювана ним бригада вирощувала найвищі врожаї зернових культур у районі. Тримало першість і відділення № 2 колгоспу «Прапор Леніна», а пізніше – КСП «Нива» та інші господарства. Згодом на базі КСП «Промінь» утворилося однойменне сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю, а пізніше – ТОВ «Агрофірма «Кодима». Очолюючи сільгосппідприємство, Микола Васильович зумів у суворих ринкових умовах зберегти матеріально-технічну базу. Він довів, що і в нових умовах можна ефективно працювати, вирощувати кращі в області врожаї.
Сьогодні ТОВ «АФ «Кодима» – передове господарство не тільки у районі, але й одне з кращих в області. Тут добре розвинута переробна галузь, налагоджено виробництво хліба та хлібобулочних виробів, макаронна лінія, виробництво різних крупів та борошна.
Розвиток матеріально-технічної бази та збільшення обсягів виробництва дали змогу створити нові робочі місця, тож Миколу Васильовича цілком заслужено визнано кращим роботодавцем Кодимського району.
Микола Васильович займається благодійництвом: допомагає різним соціальним закладам, спортивним командам району, незаможним людям. Він постійно опікується районною лікарнею, допомагаючи розв’язувати проблеми оздоровчого закладу. У його полі зору і притулок для дітей, і стаціонарне відділення для тимчасового перебування людей похилого віку та пенсіонерів Кодимського територіального центру, і школи, і церкви району. За його власні кошти, наприклад, прокладено водопровід на проблемній території села Лисогірки. Фінансову підтримку хлібороба відчуває і творча інтелігенція – за його сприяння випускалися поетичні збірки «Літературна Кодимщини», книжки про Кодиму, власні збірки багатьох авторів-кодимців.
Маючи чималі заслуги перед державою, перед громадою, Микола Васильович залишається скромною людиною, генератором життя якої є відповідальність і доброчинність. Тож у очолюваному ним колективі між керівництвом та підлеглими панує взаємна довіра. Бо за 30 років роботи Миколи Васильовича у господарстві люди переконалися, що їх з керівником поєднує спільна мета: добробут кожного – добробут України.
