Коли мова заходить про спільне життя чоловіка і жінки, як правило, люди припускають, що їхній шлюб зареєстрований. Тим більше, якщо в родині є діти. Довідавшись, що вони не одружені, найчастіше неусвідомлено, шкодують. Мені здається, що це нормальна реакція – традиція виявляється сильнішою віянь часу. Але завдяки цим віянням ставлення до так званого цивільного шлюбу все ж таки стає лояльнішим. Все яскравіше виявляються тенденції, коли подружжя не пов'язують свій союз шлюбними узами. Дослідники відзначають: у світі вирує криза сім’ї. Європейські демографи прогнозують, що вже в найближчій перспективі цей «осередок суспільства» зникне як соціальний інститут, поступившись місцем цивільному шлюбу.
У Головному управлінні статистики в Одеській області на запитання кореспондента «Одеських вістей» – чи є дані про кількість незареєстрованних шлюбів, завідувачка відділу демографії Людмила Адольфівна Пироженко відповіла, що такої інформації вона не має. Що ж стосується кількості позашлюбних дітей, то із загальної кількості народжених – 25 відсотків. Вона також стверджує, що помічено зростання цього показника в сільській місцевості. Причому, нерідко чоловіки не відмовляються від батьківства.
І ДОСВІД, СИН ПОМИЛОК ВАЖКИХ...
Як показує практика, і на Одещині найчастіше «сімейні» питання вирішуються просто – відіграли весілля, і живуть собі люди, дітей народжують і виховують, а похід до РАЦСу відкладається на невизначений час. Тобто, традиційний шлюб невблаганно витісняється позашлюбним співжиттям.
Статистика стверджує, також, що більшість молодих людей у місті, які йдуть зрештою до вівтаря, вже мали такий досвід.
Вважається, що люди , які живуть спільно, поділяють матеріальні турботи і більше пізнають один одного. Вони нібито з'ясовують, чи властиві йому або їй якості, необхідні для шлюбу. А якщо справа не йде на лад, розставання не буде складним питанням.
ПСИХОЛОГИ ЗНАЮТЬ
Вони стверджують, що цивільні шлюби – це очевидна і серйозна загроза для жінок і дітей. Дошлюбне спільне життя збільшує ризик розпаду укладеного згодом шлюбу. Воно є чинником підвищення небезпеки жорстокості стосовно жінки, а також ризику фізичного і емоційного насильства у стосовно до дітей. У порівнянні з подружніми парами, неодружені пари бувають менш щасливі і благополучні. Цікаво, що прагнення молоді до сексуальної незалежності зіткнулося зі сталими стереотипами шлюбної поведінки, і це явище перетворилося для багатьох на традиційний шлюб. Але в сучасній сім'ї, на відміну від старших поколінь, переважає матеріальний бік, духовний перейшов на задній план.
Наскільки міцні
ПОЗАШЛЮБНІ СОЮЗИ?
З'ясувалося, що існує статистичний зв'язок співжиття і подальшого розлучення. Найбільш очевидні пояснення такі: люди, готові жити позашлюбним життям, менш відповідальні. Вони більше схильні порушувати союз, коли він починає докучати. Ще одна причина негативного ефекту від співжиття – у той час як шлюб зберігається, зокрема, завдяки твердій прихильності до етичних норм, відносини співжиття, за своєю природою, йдуть врозріз із етикою.
Цивільні шлюби розпадаються утричі частіше. Співжиття має менші перспективи на стабільність. За останні п'ять років у сім разів зросла кількість справ про встановлення батьківства. Крім того, у кожній сім'ї повинно народжуватися по 3-4 дитини, щоб через 30 років країна не перестала існувати як держава. Тим часом, у незареєстрованних родинах рідко буває більше однієї дитини.
МАСШТАБИ «ДИТЯЧИХ ПРОБЛЕМ»
Добре, що в Україні у позашлюбних дітей ті ж права, що і у «законних». Разом з тим, в «неокільцьованому» союзі з дітьми складніше. Особливо жінці – починаючи від встановлення батьківства, зокрема в судовому порядку, і закінчуючи аліментами.
Статистика стосовно дітей, народжених у незареєстрованних шлюбах, говорить про те, що це явище стало масштабним. В 70-х роках їх було усього 10-11 відсотків, в 80-х – 13-14 відсотків, то у 1999-му – 27,9 відсотка. З 339 тисяч дітей 152 тисячі були зареєстровані на підставі спільної заяви обох батьків, а 187 тисяч – за заявою однієї матері.
Труднощі дитини починаються, коли, знайомлячись із світом, вона намагається знайти в ньому своє місце, а світ у відповідь строго запитує: «Твій тато – офіційний?» Не одержавши позитивної відповіді, обдаровує батьків масою проблем бюрократичного характеру: від складнощів при влаштуванні до школи до неможливості відвідати дитину в лікарні.
Як правило, дитина цивільного шлюбу не почуває себе «білою вороною» у сучасному суспільстві. Однак дуже часто один з батьків хоче піти до РАЦСу, а другий проти цього. Такий внутрісімейний конфлікт, навіть невисловлений, дуже впливає на поведінку дитини. Фахівці з жіночої психології стверджують: майже кожна жінка хоче зареєстрованих відносин і дітей. Поряд із цим, чимало жінок з гарною освітою і високооплачуваною роботою, які не хочуть виходити заміж. У них є будинок, робота, діти і "гостьовий чоловік", який з'являється по вихідних, щоб побачити дитину.
Опитування показують, що 70% старшокласників середньої школи згодні, або переважно згодні, із твердженням: «звичайно, буває корисно, щоб партнери пожили спільно до шлюбу». Деякі дівчата починають жити із чоловіками (як правило, старшими) з 14 – 16 років, не замислюючись про своє здоров'я. Не всі знають, що при настанні вагітності до 18 років «шанси» померти при пологах майже у п'ять разів вищі, ніж у вагітних жінок 20 – 25 років.
ДУМКА ЮРИСТІВ
Держава підтримує сім'ю як «осередок суспільства». Це пов'язано з тим, що саме сім'я виконує основну роботу щодо виховання дітей. Незважаючи на те, що в багатьох країнах (включаючи Україну) ця підтримка мала, вона існує, незважаючи на фінансові труднощі, оскільки затребувана суспільством. А цивільний шлюб з юридичної точки зору - досить великий ризик. Штамп у паспорті - це гарантія захисту майнових прав чоловіка і жінки та їхніх дітей. В офіційному шлюбі дружині належить половина вартості житла, навіть якщо власник квартири – чоловік, за умови, що нерухомість була придбана в шлюбі. Інша справа – у цивільному...
