радить батькам першокласника лікар-фізіотерапевт одеської школи-інтернату № 6 О.З. ДИКУН
Спочатку Олександр Захарович надіслав нам листа, у якому він звернувся до бабусь та дідусів, батьків та матерів майбутніх першокласників. За скупими рядками цього своєчасного послання неважко було побачити справжнього лікаря та педагога, який вболіває за дітей, що йдуть у перший клас, не менше, аніж рідні та близькі люди... Чому?
– Останнім часом, – говорить О.З. Дикун, – я спостерігаю у багатьох із них передшкільну "лихоманку". Переважно батьки та матері зайняті пошуком елітної школи – гімназії, ліцею або, у найгіршому випадку, із поглибленим вивченням предмету. Усім хочеться, щоб дитина, а тим більше, якщо вона одна-єдина, була не гірша за інших. На пошуки "най-най" школи нерідко і йдуть основні зусилля тих, хто готує малюка до школи.
– Напевно, Ви маєте на увазі насамперед матеріальні витрати?
– І це теж. Хіба для когось секрет, що сьогодні навчання у престижній гімназії, ліцеї влітає сім’ям у копієчку, а багато хто взагалі про це не можуть мріяти... І якщо говорити про конкурси батьківських гаманців, то в таких школах вони давно узаконені. Сумно, звичайно, але це факт... І тут доречно порушити психологічну проблему, над якою рідко замислюються і батьки, і матері. Наскільки комфортним буде перебування дитини із сім’ї скромного статку у таких навчальних закладах? Поглиблені знання, кращі педагоги, це, звичайно, добре, але й оточення теж багато чого значить... Тому потрібно ретельно усе продумати, зокрема й вибір школи...
– Раніше із цим було простіше – йшли до найближчої школи за місцем проживання...
– І правильно робили. Для малюка це дуже важливо – дорога, яка веде до храму знань. Звучить, звичайно, пафосно, але це так... Навіщо мучити його, при нашій загазованості та транспортних пробках, адже лише на маршрут "туди й назад" може піти близько... трьох годин (!). Для будь-якого першокласника школа – це стрес, і навряд чи варто його посилювати.
– А як сформувати позитивну налаштованість? Адже багато хто йде у перший клас, вже вміючи читати та писати...
– І це потрібно враховувати. Акцентувати на цікавих зустрічах – адже в школі з'являться нові друзі, педагоги, які розкажуть йому багато нового! Деякі ж батьки, навпаки, не проти і налякати дитину, мовляв, у школі усе буде інакше, ти вже виріс із дитячих штанців. Цього робити не потрібно, оскільки в дітей з'явиться негативне ставлення до навчання...
– До того ж у багатьох малюків не все гаразд зі здоров'ям...
– Так, і перш ніж йти до магазину і купувати усе для школи, потрібно обов'язково побувати у педіатра. Адже якщо є серйозні відхилення, то дитячий лікар порекомендує спеціальну школу-інтернат. У таких навчальних закладах навчаються діти із дефектами зору, слуху, скривленням хребта тощо. І не потрібно боятися діагнозу та рекомендацій, це ж не остаточний вирок. Я, наприклад, працюю лікарем в одеській школі-інтернаті № 6, де навчаються діти із порушенням постави, захворюваннями хребта, сколіозом. І можу навести чимало прикладів, коли через рік-два ми досягаємо гарних результатів. І діти йдуть від нас до звичайних шкіл. Зате в інтернаті вони одержують не лише необхідне лікування, але й чотириразове харчування, зокрема й дієтичне. Наш дружний колектив, який очолює В.І. Мінковський, робить усе, щоб поправити здоров'я учнів. В управлінні освіти облдержадміністрації відповідно до діагнозу знайдуть потрібне місце навчання. Натомість дитина не буде незручно себе почувати, а тим більше відставати від своїх однолітків.
– Але ж багато батьків скривлення хребта, погану поставу не вважають за захворювання...
– А даремно. Занедбаний стан порушує нормальну діяльність органів дихання, травлення, серцево-судинної системи. Я б порадив батькам ще до візиту до лікаря самим уважно оглянути дитину. Якщо з дитиною усе нормально, то його плечі будуть на одному рівні, лопатки щільно притиснуті до грудної клітини спини, а між руками та тулубом по обидва боки однакові "повітряні трикутники". Коли дитина нахиляється вперед, схрестивши руки на груди, то ліва і права половини спини будуть розташовуватися в одній площині. Якщо щось не так, то потрібно звернутися до педіатра, він порадить, як бути далі...
– Напевно, потрібно бути уважним і при купівлі портфеля, шкільного приладдя...
– Саме на це я хотів би звернути увагу. Не купуйте першокласникові одноплічних рюкзаків, які сьогодні у великій моді. Навантаження на одне плече веде до скривлення хребта, порушення постави. Як правило, потім погіршується зір, а у дівчаток у майбутньому можуть виникнути проблеми з дітородними функціями. З перших же днів навчіть дитину носити речі то в правій, то в лівій руці, змінюючи навантаження. Не слід носити портфель або рюкзак замість неї, така звичка недоречна, потрібно розвивати в дітях самостійність із перших шкільних днів. Замість того, щоб посилено вивчати влітку шкільну програму, що теж неправильно, краще привчати дітей до іншого. Вони повинні привчатись до шкільного режиму поступово, тобто, навчитися раніше (о 7 – 8 ранку) вставати, самостійно заправляти своє ліжко. А з вечора краще потренуватися із складанням портфеля, підготовкою одягу – трусики, маєчка, одяг мають бути напоготові. І звичайно, як це не банально звучить, не нехтувати ранковою розминкою або зарядкою.
