– Здрастуйте, тітко Мусю! – побіжать назустріч улюбленій технічці учні молодших класів.
Марія Миколаївна Айтовська, одягнена ошатно з нагоди свята першого дзвінка, буде ловити хлопчиків та дівчаток в оберемок, притискувати до себе, розпитувати про минулі канікули. Слухаючи жваве щебетання, одразу, за звичкою поправить дівчаткам білі банти, а хлопчикам – підтягне штанці.
Технічки в Ренійській гімназії – це не просто робітниці, які машинально натирають у коридорах підлоги. Завжди охайні, відповідно одягнені, вони на перервах чергують на своїх постах, пильно стежачи за порядком та чистотою. Улюблениця усіх малят тітка Муся без зусиль відшукає господиню загубленої шпильки, утихомирить дружків, що здумали на перерві бризкатися водою, втішить дитину, яка одержала низьку оцінку.
Техперсонал гімназії – це особлива каста в колективі, яка вносить свій внесок у виховання близько семисот зірвиголів.
– Естетика, порядок, чистота – ці чинники теж формують в дітях якості, потрібні кожній освіченій людині, – говорить заступник директора гімназії з господарської частини В.Г. Матвєєва.
Віра Григорівна – не просто завгосп. Будучи педагогом з великим стажем, 12 років тому вона погодилася посісти цю заморочливу посаду і поступово зуміла поповнити виховний процес своїми методами. Помилуйтеся, які гарні фіранки й безліч вазонів із квітами прикрашають головне фойє гімназії – це була ідея Віри Григорівни. Але ж спочатку сумнівалися, чи вдасться зберегти красу в цьому "прохідному дворі", де на перервах стрімголов бігають сотні малят й "тусуються" ще кілька сот старшокласників? Тепер завгосп мріє про те, щоб у шкільній їдальні були світлі накрохмалені скатертини, які нагадають учням про культуру поведінки за столом.
Ратуючи за гарну поставу гімназистів, Віра Григорівна за підтримки дирекції гімназії кілька років планомірно працювала над тим, щоб в усіх кабінетах стільці були зі спинками: своїми зусиллями й за рахунок коштів лагодили старі меблі, по копійчині збирали кошти на нові. А якою красою тепер виблискує актова зала гімназії! Зі смаком пошитий "одяг" сцени, у майстерні, на уроках праці, під керівництвом вчителя хлопчики реставрували половину старих крісел, заощадивши 5-6 тисяч гривень шкільних грошей. Актовій залі приділили увагу тому, що знадобився "життєвий простір" для дитячої театральної студії "Березіль" та гімназичної агітбригади, яку визнано однією з кращих в Одеській області.
І так рік за роком: незважаючи на те, що на ремонт із бюджету виділялися копійки, колектив гімназії планомірно її чепурив та облаштовував.
Ми побували в цьому навчальному закладі, який останнім часом готується до нового навчального року лише на "відмінно". Ще нещадно пекло серпневе сонце, й від отруйних парів фарби важко було дихати. Валентина Чебанова та Федора Хохор підфарбовували сходові прольоти. Позаду залишився величезний обсяг роботи. Це не жарт – перефарбовано 500 парт та 1000 стільців, не кажучи вже про віконні рами, двері, панелі... А спортзала, на яку пішло 20 великих банок фарби?!.
Де ж беруться кошти? Адже на провадження поточного ремонту з бюджету виділяються зовсім невеликі гроші?
– Допомагають батьки, – розповідає завгосп. – Протягом навчального року на спецрахунок гімназії вони перераховують кошти з розрахунку 3 гривні на місяць на дитину. Здавалося б, суми невеликі, але, акумулюючи ці кошти, правильно й ощадливо їх розподіляючи, ми влітку робимо ремонт. Ні для кого не секрет, що наприкінці навчального року окремо провадиться збір коштів на ремонт кабінетів. Батьківські комітети самостійно ухвалюють рішення, які роботи необхідно провести, які матеріали закупити й, відповідно, скільки грошей необхідно внести. Звичайно це невеличкі суми, у межах 10 – 20 гривень. Але якщо колись батьки самі робили ремонт, то тепер техперсонал школи бере цю роботу на себе.
Десять технічок умудряються за півтора місяця привести усю гімназію в ідеальний порядок. За особливо складні завдання, які вимагають чоловічих рук, беруться робітники з обслуговування Іван Димитрашко, Дмитро Кіуїла, Іван Деордієв та Олег Строганов, для яких не існує слова "не можу". Цього року вони, крім усього іншого, постелили лінолеум в шести кабінетах.
Найдивніше те, що люди сумлінно працюють за зарплату у 500 гривень. При цьому серед техперсоналу практично немає плинності кадрів. Невтомна трудівниця Ганна Кожухар, наприклад, наводить у гімназії чистоту 22 роки. По десять і більше років працюють для дітей Іванна Мандажи та Олена Черня.
Цього літа підготувати школу до навчального року було легше – додалося фінансування з бюджету. Якщо минулого навчального року в цілому гімназія одержала на ремонт близько 5 тисяч гривень, то нинішнього – вже 22 тисячі.
Велика радість – два нові комп'ютерні класи із програмним забезпеченням та меблями.
– Що дуже важливо, районний відділ освіти оплатив монтажні роботи, адже для школи 9 тисяч – гроші великі, – підкреслює В.Г. Матвєєва. – Я хочу відзначити, що районний відділ освіти й особисто Тетяна Миколаївна Ботіка, яка його очолює, завжди дуже чуйно реагує на наші прохання, ми відчуваємо підтримку наших починань.
...І ось, зрештою, останні підготування. Цими днями школа загомонить дитячими голосами. Світлана Горбачова розстеляє килим у вчительській (два двірники перепрали усі килими вручну!). Надія Михайличенко та Валентина Масленикова чимдуж натирали скло, що закриває експонати шкільного музею.
На урочистій шкільній лінійці техперсоналу буде сказано окреме спасибі за те, що гімназія виглядає свіжо й святково. А технічки, скромно стоячи збоку, будуть зніяковіло ховати за спини свої натруджені руки.
