– Відверто зізнаюся, що вперше беру участь у такому неформальному святі врожаю. Тут присутній буквально весь колектив господарства з родинами, багато дітей, – роздивляючись, говорить голова Саратської районної ради Іван Райнов.
Чекаючи початку урочистості, трудівники СВК «Росія» із дружинами, дітьми, онуками розташувалися в тіні розлогих дерев колективної бази відпочинку «Волна». Сюди, у курорт Лебедівку на березі моря, їх привезли спеціально замовлені сільгосппідприємством автобуси. Заздалегідь усі знали, що після ушановування переможців жнив і святкового концерту, підготовленого самодіяльними артистами Кулевчанського Будинку культури під керівництвом Марії Качанової, можна буде ситно пообідати, скупатися в морі.
І ось починається свято.
– На нинішніх жнивах ми потрудилися відмінно, – звертається до героїв жнив голова правління «Росії» Василь Комаров, – у цьому спільна заслуга буквально всіх трудівників. У попередні роки в господарстві збирали по 7 тисяч тонн зерна, за останні два роки по 12 тисяч, але в нинішньому році добуто рекордний хліб! Зібрано 20 тисяч 22 тонни зерна при середній врожайності 31,2 центнера з гектара. При цьому сільгоспвиробниче відділення № 1, яким керує Іван Григорович Дімов, зібрало 4546 тонн. Відділення № 2, де керівником Дмитро Петрович Коколан, – 5018 тонн. У відділенні № 3 під керівництвом Івана Івановича Дімова вирощено 5056 тонн. Але найвищі цифри досягнуті у відділенні № 4, яким керує Степан Павлович Пальжок, -це 5401 тонна. Колективам всіх чотирьох відділень і працівникам, які відзначилися, профком і керівництво «Росії» вирішили вручити грошові премії на загальну суму 17 тисяч 500 гривень.
Урочистість свята не змогли затьмарити події, що відбулися за три дні перед цим:
– Знаєте, що сталося напередодні на звітних зборах? – намагаються поінформувати мене жінки, які обступили з усіх боків. – Приїхали до нас рейдери з інших районів, щоб розкупити і розколоти наше господарство. Так люди стягнули їх з трибуни і вигнали геть. Ви бачите цю чудову базу відпочинку? Це колективне надбання «Росії», це наші майнові паї! І ми добре розуміємо, що насамперед купцям потрібна земля на узбережжі. А якщо базу викуплять приїжджі підприємці, хіба зможемо ми ось так запросто приїхати сюди, або взяти в профкомі путівку, щоб відпочити?
До розмови долучаються присутні на святі керівники управлінь району. У Сараті ця новина вже на слуху.
Справді, під час традиційних звітних зборів щодо підбиття підсумків жнив, на яких оголошували розміри оплати паїв, перед присутніми виступив голова правління СВК «Росія» Василь Комаров. А після нього слова попросили прибулі заїжджі інвестори із сусідніх Арцизького і Білгород-Дністровського районів. Вони пообіцяли селянам золоті гори у короткий термін, якщо домовляться з ними стосовно земельних і майнових паїв. Але трудівники «Росії», які пережили три роки тому лихо у власному домі (господарство відкрито спливало до рук власника), сказали рішуче «ні!». Вони довіряють Василю Комарову, який протягом останніх трьох років керує «Росією». Сьогодні в Саратському районі знають, що він буквально врятував Кулевчу від руйнування. А цього року на сертифікат кожен трудівник одержує по 2 тонни зерна.
– Коней на переправі не міняють, – повторюють трудівники «Росії», – і господарів з боку нам не потрібно. Ми знаємо Комарова з того часу, коли він ішов до армії, працюючи в нашому колгоспі у виноградарській бригаді. Дякувати Богу, що цей чесний трудівник повернувся працювати до свого рідного села!
Поцікавилася думкою голови Саратської райради, уродженця села Кулевчі Івана Семеновича Райнова. Він сказав:
– Скупка земельних паїв в Одеській області відразу після збирання врожаю – явище не нове. На жаль, не минула подібна «активність» інвесторів і Саратський район. Раніше вони вже приїжджали до кількох наших сіл, де залишили після себе поганий слід, зокрема, і в Мирнопіллі. На жаль, приїжджі підприємці скуповують тільки майнові сертифікати, які люди в ажіотажі продають. Але як у майбутньому будуть побудовані договірні відносини, щоб забезпечити соціальну сферу села, мова не йде. Коли ж починають терзати землю, для району це може обернутися великим лихом. Адже заїжджих спонсорів, як правило, тваринництво мало цікавить. Мова йде про закритий цикл виробництва: експлуатація землі доброю технікою, тобто посіяли, зібрали, продали, виїхали. Тому сьогодні в районі є кілька сіл, де господарства практично знищені. Місцеві жителі намагаються стабілізувати ситуацію, але не завжди це вдається....
– Іване Семеновичу, як Ви оцінюєте те, що сталося напередодні у СВК «Росія»?
– Звичайно ж, виходячи з попереднього досвіду, такі вісті тривожать. Років 20 тому це господарство було мільйонером. Але кілька років тому опинилося в незрозумілій ситуації. І якщо «Росія» практично не поступалася знаменитій «Дружбі» – одному з найбільших і найпотужніших СВК, то її майно у 2001 році було оцінено у 3 мільйони 600 тисяч, тоді як «Дружбу» оцінили у 21 мільйон. Але із приходом Комарова ситуація стабілізувалася, погашено практично всі борги, і можна працювати на перспективу. Адже нинішня десята частина валового збору зерна по району – дана трудівниками «Росії». Практикою доведено, що там, де працюють потужні базові господарства, соціальна сфера в нормі. Наприклад, у Кулевчі і водопостачання села, і Будинок культури забезпечує «Росія». Головне, люди повірили, що можуть жити краще, і роблять для цього все від них залежне. Похвально, що в «Росії» гідно оцінюють працю сільгоспвиробників. Багато чого, звичайно, залежатиме від держави. Фермерство, безумовно, слід розвивати. Як і підтримувати будь-яку форму власності для зміцнення свого населеного пункту. Але якщо селян грабуватимуть, села почнуть занепадати.
