Історія вищої освіти на півдні України почалася понад 140 років тому, з часу заснування Імператорського Новоросійського університету. Подальший її розвиток нерозривно пов’язаний із діяльністю Одеського університету ім. Мечникова.
Із 1995 року вуз очолює Валентин Андрійович Сминтина. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН вищої школи України, заслужений діяч науки та техніки, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки.
Школа із золотою медаллю, фізичний факультет ОДУ з відзнакою, аспірантура при кафедрі експериментальної фізики – так починався шлях вченого, який створив свою наукову школу в галузі електронно-молекулярних досліджень на поверхні напівпровідників.
На базі відкритих Валентином Андрійовичем нових ефектів поступово сформувався й новий науковий напрям, який сьогодні успішно розвивається в лабораторії сенсорної електроніки та технологій, створеній В.А. Сминтиною. Під безпосереднім керівництвом професора та за його участі захищено 2 кандидатські та 4 докторські дисертації. Сам Валентин Андрійович є головою спеціалізованої ради щодо захисту докторських дисертацій за чотирма спеціальностями.
Участь у європейських конгресах та конференціях, у роботі такої авторитетної організації, як «Євросенсор», а Валентин Андрійович єдиний від України став членом її керівництва, підтвердила постулат про те, що науку творять особистості, й лише вони. Одеський національний університет ім. Мечникова співпрацює у сфері науки та освіти майже зі ста сорока університетами Болгарії, Франції, Польщі, Німеччини, Туреччини, Фінляндії, США, Китаю та інших країн світу. Ректор є керівником та координатором міжнародних наукових програм за участю вчених із Італії, Великої Британії, Нідерландів, Бельгії.
За свою наукову кар’єру В.А. Сминтина опублікував понад 550 наукових робіт у галузі електронно-молекулярних процесів, нанофізики та наноелектроніки, які визнані у науковому світі. Він є автором 5 наукових монографій. У 1999 році в ОНУ ним відкрито навчально-науковий центр медичної та біологічної фізики, із новим циклом науково-дослідних робіт. На основі його програм в Інституті хімії матеріалів Національного центру досліджень Італії розпочато новий напрям робіт в сфері сенсорики. У цілому ж близько 30 наукових шкіл ОНУ мають широке міжнародне визнання.
Використання в Одеському національному університеті ім. І. Мечникова загальноєвропейських освітніх принципів обумовило той факт, що саме він першим із українських вузів у 2003 році був запрошений підписати Болонську хартію університетів. Це визначило подальший стратегічний напрям розвитку вузу, його інтеграцію до європейського та світового наукового та освітнього простору. Інтеграційні процеси знайшли своє продовження у тому, що на базі ОНУ вперше в Україні було проведено виїзне засідання Спостережної ради Болонського процесу на чолі із його Генеральним секретарем Андрісом Барбланом. Робота ради супроводжувалася семінаром за участю ректорів західноєвропейських та українських університетів. Міжнародне визнання ОНУ підтверджується й результатами роботи групи експертів Зальцбурзького Глобального семінару, яким керував віце-президент Фонду Карнегі професор Нейл Грабуа.
У той же час, для ректора, як і раніше важливим, якщо не головним, залишається навчальний процес. Він читає розроблений ним новітній спецкурс «Фізико-хімічні явища на поверхні твердих тіл» та фундаментальний курс «Оптика». Як запрошений професор – спеціальні та загальні курси лекцій для студентів європейських університетів. Читає, до речі, мовою країни, яка запрошує: ректор вільно володіє англійською, італійською, читає без словника французькою, іспанською та польською мовами. І вважає, що перша людина в університеті – це студент.
Саме для нього функціонують 4 інститути, 10 факультетів та ще 3 навчальні інститути у містах Миколаєві, Іллічівську, Первомайську, технікум та коледж із його відділеннями у містах Одеської області. Для студентів працює близько 2000 викладачів університету. ОНУ ім. І.І. Мечникова сьогодні є членом Асоціації університетів Європи. Всесвітньої Асоціації університетів. Однак джерела нинішнього визнання вузу – у 1995 році. Тоді для нового ректора було очевидним, що за наявності потужного науково-викладацького потенціалу університету потрібно активно розвивати свою економіку. Результати роботи ректора у цій сфері вражають: якщо у 1994-1995 рр. університет заробляв позабюджетних коштів близько 300 тис. доларів на рік, то сьогодні ця цифра сягає майже 10 млн доларів (!).
– Дуже важливим аспектом є й те, що ми увійшли до європейських проектів у галузі освіти в рамках програми ТАСІS – їхній обсяг перевищив 5 млн євро, – відзначає ректор. – І на півдні України ми стали основною координуючою організацією з проектної діяльності у цій галузі. До цього такі функції доручалися лише західноєвропейським університетам. Однак на нас дорікань з боку Ради Європи немає. Ми залучаємо і вчених з інших вузів Одеси, які пізніше виходять самостійно на інші проекти. Ми раді розвитку потенціалу нашого міста. У той же час навчаємося в інших.
Університет належить до тих вузів, які визначають стан вищої школи країни. У рейтингу Міністерства освіти та науки України ОНУ було визнано кращим класичним університетом України у 2005 р., а у 2008 р. ОНУ єдиний з українських вузів запрошений для участі у форумі дослідницьких університетів у Сеулі.
Визнання вузу та його керівника підтверджено й численними урядовими, академічними і міжнародними нагородами.
Додамо, що В.А. Сминтина – кавалер орденів Православної церкви, міжнародних відзнак – Золотої медалі Індустріального товариства (Франція), медалі «Міжнародна якість» (Оксфорд, Велика Британія), найвищих нагород міжнародного рейтингу «Золота фортуна» та багатьох інших. Особливе місце посідають нагорода Президента Італії орден «Зірка італійської солідарності» 3-го ступеню із присвоєнням почесного звання «Кавалер», а також Золотий Хрест Петра та Павла (Ватикан) і особисте апостольське благословення Папи Римського Іоанна Павла ІІ. В.А. Сминтина є почесним професором багатьох європейських та українських університетів.
У той же час функціонування такого найбільшого навчального закладу Причорномор’я, яким є ОНУ ім. Мечникова, не обходиться без розв’язання проблем.
– Університет – це колектив високоінтелектуальних людей, а інтелект – завжди збудник спокою, – стверджує ректор. – Завдання полягає у тому, щоб надати можливість кожному розвинутися, не виходячи при цьому з рамок вузівських правил та норм. Наш колектив понад 140 років вміє це робити добре. І моя мета – не зашкодити цьому процесу.
Зараз в університеті працює команда керівників-ровесників, які добре розуміють один одного. Поточні справи вирішуються у рамках компетенції кожного проректора. А розум, освіченість та інтелігентність ректора дозволяють спокійно та легко вирішувати проблемні питання. Зайти до ректора у кабінет можна в будь-який час – як проректорові, викладачеві, студентові, так і людині, яка не є працівником ОНУ. Доступ до Валентина Андрійовича не потребує багатогодинних або цілодобових очікувань. І це – важливий показник досить демократичних обставин в університеті. Ректор уважно вислухує людей. Ухвалення рішень відбувається через широке, а іноді й тривале обговорення. Коли йдеться про долю університету або його колективу, поспіх виключено.
Життєва лінія поведінки, як, втім, і саме життя будь-якої людини, формується біля витоків – в сім’ї. Якщо нащадки одержують благословення своїх батьків, життя їх буде яскравим та насиченим. Ювеналій Петрович Зайцев, академік НАН України, добре знає не лише Валентина Андрійовича, але і його батька: з Андрієм Дмитровичем Сминтиною вони сиділи в школі за однією партою. Він згадує, що його однокласник із села Тузли був порядною людиною, згодом авторитетним та шановним директором школи-інтернату. Син гідний свого батька: він видатний організатор науки та великий вчений.
– Валентин Андрійович – перший із одеських ректорів, який на міжнародному рівні виглядає гідно, – вважає побілений сивинами академік, і в плані наукового авторитету, й у плані популярності, і в плані спілкування. Це не просто радує. Це приносить славу Україні.
Член Комітету з Державних премій України, заступник голови наукової ради Національної Академії наук України з фізики напівпровідників, заступник голови Південного наукового центру НАН України, Президент Академії історії та філософії природних наук, дійсний член Академії наук Вищої школи України, Міжнародної академії комп’ютерних наук та систем, член багатьох міжнародних організацій, серед них Європейського фізичного товариства, та віце-президент Українського фізичного товариства, головний редактор багатьох наукових видань, ректор Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова головною цінністю життя вважає сім’ю. Свій вільний час, якщо він з’являється, завжди проводить із найдорожчими людьми – дружиною Жанною Петрівною – завідувачкою науково-організаційного відділу ОНУ, та донькою Оленою – професором, доктором історичних наук, завкафедри археології та етнології України. Усіма в родині улюблена музика, література, відеозйомка та... університет, якому віддано роки життя, любов, інтелект. Усе те, що є головним моральним змістом одного із перших класичних університетів – Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
