Сьогодні в багатьох загальноосвітніх закладах лабораторні заняття, особливо на уроках хімії, — рідкість. Перешкоджають проведенню практичних уроків необладнані кабінети, відсутність витяжок, проточної води та «свіжих» хімічних реактивів. Учителі кажуть, що останній раз отримували необхідні для дослідів препарати років 15 – 20 тому.
Правда, є застарілі хімічні реактиви, але з ними досліди провадити неможливо. Також важко передбачити наслідки, які стануться при використанні цих непридатних хімічних речовин. Заспокоює те, що у більшості випадків зберігаються вони досить ретельно. Найбільш небезпечні речовини поміщені у спеціальні сейфи. Та попри все це, загрозу школярам та навколишньому середовищу вони несуть реальну.
Звичайно, позбутися цього непотрібу можна швидко. Викинув на смітник та й годі. Та на такий злочинний крок не піде жоден директор школи. Тому сьогодні велика кількість списаних в утиль хімреактивів зберігається десь в підсобках або в самих кабінетах хімії. Щоб їх утилізувати, потрібно віднайти фірму, що має дозвіл виконувати такі роботи, і кошти.
В Любашівському районі ще влітку було знешкоджено усі залишки колишнього колгоспного благополуччя – склади з небезпечними хімічними сполуками. Їхній вміст було дбайливо затаровано спеціальним підрозділом МНС, що базується у селі Жеребковому Ананьївського району, і перевезено для зберігання і подальшої утилізації у безпечне місце. Присутній на цих заходах т.в.о. голови райдержадміністрації Володимир Бурдик на запитання про долю шкільної “хімії” відповів, що невдовзі дійде черга і до неї. З початком нового навчального року начальник відділу освіти райдержадміністрації Людмила Підвальна дала наказ директорам шкіл провести ревізію в кабінетах хімії. В результаті, було виявлено понад сто кілограмів сипучих і рідких хімічних речовин, найдавніші з яких були виготовлені ще у 1953 році, а наймолодші – у 1988-му. В короткий термін шкільне “добро” було упаковане у герметичні ємності, а нещодавно їх було вивезено у пристосоване для зберігання приміщення, і школи району позбулися хімічної загрози.
На жаль, у багатьох навчальних закладах області “міни уповільненої дії” ще досі “дрімають”, несучи загрозу усьому живому.
