У 1631 р. архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила заснував при лаврі нову школу, яка через рік після об’єднання з Київською братською школою перетворилася на Києво-Могилянську колегію. Уже з перших років свого існування ця колегія була на рівні західноєвропейських університетів. У ній навчалося близько тисячі учнів з України, Росії, Білорусі, Молдови, Сербії, Чорногорії, Греції та інших країн.
Немало вихованців Київської колегії стали видатними діячами освіти і культури. Наприклад, С. Полоцький – засновник Слов’яно-греко-латинської академії в Москві, вчені та письменники Л. Баранович, І. Галятовський, І. Гізель.
Київський університет «Могилянська академія» і сьогодні, в ХХI столітті, готує тисячі майбутніх фахівців.
Де знаходяться залишки вапнякових бар’єрних рифів, що утворилися з відмерлих коралів неогенового періоду?
Товтри – це витягнуті скелясті розчленовані вапнякові пасма. Вони знаходяться в межах Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей. Їх виникнення пов’язано з тектонічним розломом, уздовж якого проходила берегова лінія Тортонського та Сарматського морів. За сарматського віку утворились смуги з продуктів життєдіяльності водоростей і коралів.
Чи з’явилися у наш час якісь нові атрибути Різдва?
Символом вічного життя, щастя і радості, що прийшли разом із Христом, є вічнозелена вбрана ялинка, яка у ХХ ст. увійшла до українських різдвяних атрибутів. Верх її увінчаний прекрасною зіркою – у пам’ять про Віфлеємську зірку, що вказала волхвам шлях до Христа. Гілля обвішане різнобарвними кульками, золотою сухозлотицею, фігурками співаючих янголів, пастухів з маленькими баранчиками, а також прикрашене свічками і ліхтариками – на згадку про вогні багаття і ліхтарі, що світили для віфлеємських пастирів у святу ніч.
