«Звертається до вас із проханням прихильниця вашої газети сільська вчителька Ганна Дмитрівна. А прохання таке: як зберегти картоплю (другий хліб) до нового урожаю непророслою. Вирощуємо ми її з труднощами, щоб мати на зиму, але, от біда, – вона вже на даний час стала проростати, хоча у льоху холодно. От і доводиться обламувати паростки по декілька разів. І яка ж якість картоплі після цього? У вашій газеті під рубрикою «У саду та на городі» читаємо поради досвідчених фахівців-овочівників та практиків. Можливо, через вашу газету хтось поділиться своїм досвідом зберігання картоплі до нового урожаю.

Ганна ФЛЯГІНА»

Шановна Ганно Дмитрівно, ми зверталися і до фахівців, і до таких, як Ви, сільських жителів, і усі відповіли, що якогось єдиного рецепту немає. Щоб картопля менше проростала, її треба добре просушити на сонці, а потім протримати декілька діб у затінку, на холодній земляній або цементній підлозі, перед закладанням до льоху. Ви пишете, що у льоху холодно, але важливо, щоб він був не сирим, продезінфікованим та добре вентилювався. Не можна відгороджувати місце, відведене для картоплі, насипаної навалом, суцільною перегородкою із дощок або інших матеріалів. Треба забезпечити доступ повітря до бульб не лише зверху, а й зі сторін. Ми вже писали, що декотрі городники миють картоплю перед закладанням, цим зменшують можливість її швидкого проростання. Так робить, наприклад, Микола Іванович Пантенков. Помиті та висушені бульби він складає в ящики. Знищенню хвороботворних бактерій сприяє посипане між бульбами подрібнене сухе листя горобини червоної. А Едуард Іванович Абросов пересипає картоплю мохом-довгунцем. В.В. Жилякова вважає, що картопля, викопана занадто рано, коли у бульб ще не визріла шкірка, зберігається ненадійно і проростає швидше за ту, що цілком визріла. Вона переконалася, що бульби, які пройшли загартування світлом, краще зберігаються і менш сприйнятливі до хвороб. Вона тримає на світлі викопану картоплю від 7 до 10 днів і потім закладає в льох.

Будемо сподіватися, що хтось із вмілих картоплярів, прочитавши ваше запитання, надішле свої поради та рекомендації до «У саду та на городі» про те, як краще зберігати картоплю із її чудовими поживними якостями.

Фази Місяця та роботи на ділянці

Багато читачів «У саду та на городі» просять розповісти про те, як слід враховувати фази Місяця при виконанні посадкових робіт на земельній ділянці.

Багаторічними спостереженнями вчених та практикою підтверджено, що головне правило, яке слід враховувати усім, таке: при Місяці, що зростає, (від молодика до повня) слід саджати однорічні рослини, від яких ми використовуємо надземну частину, як сказано у знаменитій казці – вершки. А ось ті рослини, від яких нам потрібна підземна частина – корінці, – а також дворічні та багаторічні, треба садити і сіяти при Місяці, що убуває (від повня до молодика). Із урахуванням фаз Місяця рекомендується провадити такі роботи:

а) При першій чверті (від молодика до середини терміну до повня): садіння однорічних рослин, які дають надземний урожай, переважно, у вигляді листяної зелені, а також усіх тих рослин, в яких у їжу вживаються частини, що не містять насіння, такі, як капуста, селера, салат, петрушка, спаржа тощо. Огірки, дині та зернові, злаки краще теж саджати у першу чверть. Внесення мінеральних добрив.

б) При другій чверті (від середини терміну між молодиком та повнею до повні): садіння однорічних рослин, які дають надземний урожай у вигляді м’ясистих плодів із насінням всередині, наприклад: помідори, перець, кабачок, гарбуз, а також горох, боби, усе, що стелиться, повзуче. Внесення мінеральних добрив. (Найкраще, коли Місяць у «плідних» знаках).

в) При третій чверті (від повні приблизно половина терміну до молодика): садіння дворічних та багаторічних рослин, а також тих однорічних , які дають підземний урожай, бульбових, кореневищних рослин. Усі осінні підзимні садіння. Дерева, кущі, цибулинні, картоплю, ревінь, озиму пшеницю, виноград найкраще саджати у цей час. Сушіння плодів (найкраще, коли Місяць у «вогняних» знаках – Овні, Левові, Стрільці). Внесення органічних добрив (найкраще, коли Місяць у «плідних» знаках. Обрізування дерев та кущів (найкраще, коли Місяць у Скорпіоні та Козерозі).

г) При четвертій чверті (від середини терміну між повнею та молодиком до молодика): перекопування та розпушування грунту, прополювання, боротьба зі шкідниками та бур’янами, особливо добре, якщо Місяць у «безплідному» знакові – найкраще у Левові та Овні. Закладання компосту – найкраще при Місяці у «водяному» знакові, особливо у Скорпіону. Внесення органічних добрив (найкраще, коли Місяць у «плідних» знаках. Оприскування (найкраще у «безплідних» знаках). Консервування (переважніше, коли місяць у «водяних» знаках – Ракові, Скорпіоні, Рибах).

Як вважають фахівці, не слід надто точно дотримуватися рекомендацій, які стосуються розмежування садіння у першій та другій чверті Місяця. Якщо не вдалося щось посадити у першу чверть, то можна без усілякої тривоги саджати у другу.

З давніх давен

«Цього року виростили хрін. Чи правда, що він дуже швидко розповсюджується по городу, і як цього уникнути? І ще, не могли б ви запропонувати рецепт виготовлення хріну до вживання, гадаємо, він напередодні новорічних застіль знадобиться багатьом.

Ернест БІЛЕНКО»

Справді, хрін, якщо його не контролювати, швидко розростається по ділянці і глушить інші рослини. Тому треба чітко визначити норму його потреби, а решту паростків викопувати. Причому, враховуючи, що нові паростки можуть з’явитися навіть із частинок шкірки, залишеної у грунті. А що стосується рецепту, то ось що рекомендує В.А. Веселов: «Спершу натерти хрін – вже проблема. Доки на тертці треш, наплакатися можна удосталь. А ось якщо коріння пропустити через м’ясорубку, на виході якої прикріплено плівковій пакет, очі залишаться сухими. Але ось хрін подрібнено, на манну крупу схожий, а що ж далі? Далі я заповнюю протертим хріном третю частині склянки, заливаю його теплою водою і, накривши склянку кришкою, ставлю в тепле місце. Поступово хрін «замре», до спецій устоїться міцний запах. Такому хріну навіть гірчиця не суперниця. Поклади його у квас, у буряковий сік, на холодець – гострий, добрячий. Такий хрін називають завареним, і готують його з давніх-давен».

У народі кажуть:

-Грудень рік завершує, зиму починає.

-Іній на деревах – до урожаю.

-Лише янголи з неба не просять хліба.

-Перегній відвеземо, так і хліб привеземо.

-День дню різниця: нині тепло, а завтра – мороз.

-Розумний хлопчина знає, що хліб, що полова.

-Як місяць не світи, а все – не сонечко.