Як ми вже повідомляли, на минулому тижні відбулося засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради. Його учасники розглянули два питання. Перше – про підходи і механізми формування бюджету розвитку обласного бюджету і розподіл коштів на реалізацію довготермінових регіональних програм. З доповіддю виступив заступник голови обласної ради М.А. Тіндюк.
Після засідання координаційної ради ми попросили його відповісти на низку запитань.
– Миколо Андрійовичу, питання про кількість регіональних програм дискутуються не перший рік. Але не проходить практично жодної сесії, щоб не з’явилися нові проекти.
– Що стосується особисто мене, то я є послідовним прихильником використання програмно-цільового методу управління. У той же час, не можу не констатувати надмірної кількості програм. Вони не завжди містять конкретні пропозиції щодо поліпшення ситуації у тій чи іншій галузі народного господарства. А тому і слабко на неї впливають у позитивному плані
Часто-густо рішення про розробку, затвердження окремих програм ухвалювали, не виходячи з об’єктивної необхідності, а лише на вимогу чергового міністра, котрому у цьому вбачається особлива новизна в управлінні певною галуззю. А при існуючому сьогодні кадровому безладді у центральних органах виконавчої влади ця проблема набула просто лавинного характеру.
– Як це позначається на ситуації у нашій області?
– У нас накопичилося вже 75 таких регіональних програм. Причому по деяких управліннях облдержадміністрації вони дійшли до нерозсудливих розмірів. Скажімо, у системі освіти і науки їх вісім. Стільки ж – і з питань охорони здоров’я, соціального захисту, екології і природокористування. Але найбільше їх ухвалено з питань будівництва і комунального господарства – 11. А яка їх ефективність – не будемо говорити. Про це добре знає кожен житель міста і села.
Другий бік питання: наявні фінансові ресурси не завжди дозволяють повністю задовольнити запити цих програм. Наприклад, з цією метою у минулому році було потрібно понад 170 мільйонів. Можливості виявилися значно скромніші – і на підтримку регіональних програм було виділено коштів удвічі менше. Довелося забезпечити фінансуванням лише 47 програм.
Зараз, за умов кризи, бюджетних коштів буде значно менше. Це примушує нас, депутатів, переглянути наявні програми, значно скоротити їх кількість, об’єднавши дуже близькі за змістом або включити їх підпунктами до більш фундаментальних документів.
Це питання депутати порушили ще три роки тому, ухваливши відповідне рішення, у якому давалося доручення облдержадміністрації у тримісячний термін провести інвентаризацію наявних програм і внести пропозиції щодо подальшої їхньої оптимізації та зосередження коштів на ключових проблемах соціально-економічного розвитку області.
Але, як бачимо, і сьогодні доводиться нагадувати про цю проблему. А розв’язати її треба невідкладно, тому що цього вимагають і досить обмежені бюджетні кошти. Ми на координаційній раді домовилися, гадаю, і чергова сесія підтримає наші пропозиції завершити цю роботу до листопада поточного року.
– І все-таки завдяки регіональним програмам в області чимало вдалося зробити?
– Про це теж ішлося на засіданні координаційної ради. Ось деякі приклади. У минулому році було надано матеріальну допомогу 916 родинам та окремим громадянам, які опинилися у скрутних матеріальних умовах, 409 малозабезпеченим багатодітним родинам тощо. У дитячих таборах було оздоровлено 112 тисяч дітей або кожен другий учень.
Для перевезення школярів і вчителів на кошти обласного бюджету було закуплено три автобуси, ще чотири передано Ананьївському та Білгород-Дністровському дитячим будинкам-інтернатам, обласному театру ляльок та літературному музею.
У межах програми "Житло для медиків" було придбано 7 квартир і 11 приватних будинків, чим вдалося зміцнити кадрами лікарні у 14 районах області.
Здійснено закупівлю сучасного медичного обладнання для багатьох обласних клінічних лікарень, консультативно-діагностичних центрів на суму, яка перевищує 10 мільйонів гривень.
Сільським товаровиробникам надано часткову компенсацію вартості 73 комбайнів і 4 дощувальних установок, а також закупівлі племінної худоби. А це майже така сама сума.
– Як бачимо, програми все-таки "роблять" свою добру справу. Тим більш, болючим буде процес їхнього скорочення та оптимізації. Як це відбуватиметься?
– Ще раз повторюся. У минулому році на виконання довготермінових програм і бюджету розвитку було виділено майже 300 млн гривень. У цьому році коштів буде менше, скажімо, утричі. Головна причина – субвенції на капітальні інвестиції з Державного бюджету зовсім не передбачено. Крім того, негативно позначається і постійний процес інфляції.
У такій ситуації необхідно визначитися з головними пріоритетами при формуванні і бюджету розвитку, і розподілу коштів на реалізацію регіональних програм.
І тут головним залишається соціальна спрямованість обласного бюджету. Ми повинні за всіх обставин забезпечити підтримку багатодітних родин, інвалідів, дітей і старих, які живуть в інтернатах, учасників бойових дій, чорнобильців тощо. Особливу увагу додатково приділено проблемам працевлаштування тих людей, які опинилися без роботи через скорочення обсягів виробництва на багатьох підприємствах.
А поруч з ними стоять питання надійного функціонування сфери житлово-комунального господарства. Події останнього часу ще раз показали, що питання газо-, тепло- і водопостачання почали набувати політичного характеру. І тут, як кажуть, подальші коментарі зайві.
– А як же з підтримкою наших товаровиробників, тих, хто багато в чому сприяє наповненню обласного та інших місцевих бюджетів?
– Тут пропонується особливу увагу приділити підтримці суб'єктів малого та середнього бізнесу. І насамперед необхідно здійснити комплекс заходів, що забезпечує більш сприятливі умови для одержання майбутніми підприємцями різних дозволів і погоджень при відкритті та функціонуванні малих підприємств. На жаль, і сьогодні існує багато міст і районів, де на це витрачається багато часу і коштів, про що свідчать численні скарги до державних і обласних інстанцій.
Потрібна і фінансова підтримка підприємців-початківців. Тому що за умов фінансово-економічної кризи малий і середній бізнес здатні оперативно реагувати на зміни у попиті на продукцію і послуги як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
– А що передбачається, я маю на увазі, механізми, підходи, для реалізації вже названих пріоритетів?
– Насамперед , депутатські постійні комісії вимагатимуть економічного обґрунтування кожної названої суми у статтях бюджету розвитку і кожної регіональної програми. Вони вже надходять з управлінь облдержадміністрації, міст і районів області. Але робота ця ще не завершена.
Крім того, окремі "обґрунтування" не будуть взяті до уваги. Особливо ті, де іноді діє принцип: просити якнайбільше, щоб одержати хоча б половину. Такий підхід депутати до уваги не братимуть.
І ще. Поставлено умову, щоб по бюджету розвитку насамперед фінансувалися ті об'єкти, які мають 90 відсотків готовності і можуть бути здані в експлуатацію у цьому році. Звичайно, з розумінням прийматимуться пропозиції, пов'язані з об'єктами соціальної спрямованості або такими, що потребують невідкладного ремонту.
Особливим рядком фінансуватимуться і пам'ятки культури, які передбачені програмою підготовки нашої області до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.
– Щоб Ви сказали на завершення нашої бесіди?
– Як економіст, я насамперед хотів би закликати всіх до дбайливого витрачання кожної бюджетної копійки. Ми ніяк не можемо дозволити собі за умов фінансово-економічної кризи проводити численні представницькі та інформаційні заходи. Але ж у багатьох регіональних програмах передбачені і закордонні поїздки, і участь у численних виставках і ярмарках, проведення різних "круглих столів" і семінарів, друкування різних інформаційних матеріалів. Тим більше, що їхня результативність досить незначна.
Візьмемо таке питання, як залучення іноземних інвестицій і підтримка експортного потенціалу області. Це міститься у багатьох програмах і там передбачено випуск різних буклетів, каталогів і довідників, СД-дисків, створення інформаційного порталу. Все це потребує величезних коштів. І було б куди краще, об'єднати зусилля і запланувати видання єдиного буклету про Одеську область і там розмістити каталог інвестиційних проектів, карту корисних копалин та іншу інформацію.
Крім того, таку продукцію можуть виготовити наші комунальні підприємства "Одеський інформаційно-аналітичний центр" і видавництво "Чорномор’я". А відповідальність за проведення цієї роботи доцільно покласти на Регіональний фонд підтримки підприємництва. Вийде і дешевше, і не гірше, ніж у тих підрядників, які вимагають за свою роботу платити валютою.
У народі кажуть, що не той багатий, хто багато заробляє, а хто дбайливо ставиться до витрачання кожної копійки. Будемо й ми дотримуватися цієї настанови.
На завершення хочу висловити вдячність депутатам облради, головам районних рад, іншим промовцям, які підтримали пропозиції, винесені у проект рішення. Отож, і надалі ми діятимемо спільно. А це дуже важливо у наш нелегкий час.
– Спасибі за бесіду.
