Про те, чим дихає сучасна геологічна наука, напередодні свята ми розмовляємо із завідувачем кафедри загальної і морської геології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова професором Євгеном ЛАРЧЕНКОВИМ.
– З наступаючим Вас, Євгене Павловичу! Як Ваші колеги-геологи відзначають професійне свято, є якісь традиції?
– Святу понад сорок років. Місяць квітень обрано не випадково: саме зараз геологи готуються до виїзду на польові роботи. Адже дослідження у горах, тайзі, тундрі багато в чому відрізняються від повсякденного життя. І ця робота вабить геологів. Додам, що на геолого-географічному факультеті ОНУ ім. І.І. Мечникова є давня традиція: за тиждень до професійного свята відзначати День факультету. З різних міст і країн з'їжджаються випускники різних років, які стали єдиною дружною геологічною сім’єю.
– Які основні тенденції розвитку сучасної геології?
– Геологічна наука уже двісті років працює над створенням теорії про походження і розвиток Землі. Особливістю сучасної геології є прагнення розв’язувати мультидисциплінарні проблеми, адже причини і реальні форми прояву природних процесів, як правило, пояснюються різними чинниками. Гадаю, що для багатьох громадян можуть виявитися несподіваними зв'язки нашої з іншими дисциплінами. На 33-му Міжнародному геологічному конгресі в Осло, який проходив у серпні 2008 р., працювали секції "Геоархеологія", "Геофізична та геохімічна археологія", "Геологія і культурна спадщина", "Геоетика", "Геонауки і мистецтво", "Медична мінералогія" та інші.
Українські геологи намагаються не відставати. У нашому університеті вже функціонує навчально-науковий Центр геоархеології, морської геології та геоекології, провадяться дослідження в межах міжнародного проекту ІGCP 521 "Чорноморсько-Середземноморський коридор за останні 30 тис. років: зміни рівня моря і адаптація людей". Питаннями медичної мінералогії займається група київських учених під керівництвом професора В.М. Павлишина. На щастя, ці приклади не поодинокі.
– Якщо не заперечуєте, поговоримо про природні запаси Одещини. Що, крім нашумілих шельфових багатств, котрі набули широкого розголосу, приховують у собі надра нашого регіону?
– Надра Одеської області досліджені тільки на невелику глибину. З цієї причини серед основних корисних копалин виявилися будівельні матеріали. Розвідано і підраховано запаси калійних солей в Ізмаїльському родовищі, але добувати їх поки що нераціонально. Не завершено розвідку Майського родовища золота у Савранському районі. Геологи встановили наявність дорогоцінного металу у породах, які мають так звану ураново-золотоносну формацію. Не вдаючись до професійної премудрості, скажу: у цьому випадку як саме золото, так і породи, що його містять, зовсім безпечні, тому панічні чутки про підвищену радіоактивність не відповідають істині.
Наявність нафти у невеликих Саратському і Білоярському родовищах свідчить про очевидні перспективи нафтогазоносності району. Проте планомірні дослідження провадили сорок років тому, і зараз слід розпочинати їх фактично з нуля. Не виключаю, що відкриття покладів нафти у цьому регіоні знову розбудить активність керівництва Румунії, яка, як виявилося, успішніше за нас "працює" з міжнародними судами.
– Оцініть, будь ласка, рівень державної підтримки української геології.
– У першому кварталі поточного року з бюджету не фінансувалися жодні геологічні роботи. Це зовсім не годиться. Зрозумійте: геологи не лише розвідують, але і займаються підрахунком запасів, визначенням місць потенційного видобутку корисних копалин. Може скластися парадоксальна ситуація: при величезних ресурсах залізної руди в Україні не буде що добувати буде нічого, оскільки через необізнаність не знатимемо, де саме слід провадити роботи з видобутку.
Змушений визнати: часи так званої командної економіки були найсприятливішими для розвитку вітчизняної геологічної науки. Проблема дня сьогоднішнього полягає в неоднозначності, а то і неможливості визначення ціни геологічної інформації. Тобто віддача не завжди безпосередньо пов'язана з витратами. Бувало і так: згадані цінні дані, отримані за державні гроші, забезпечували "сировинним" олігархам шалені прибутки.
– Багато учених нарікають, що фінансові труднощі відлякують від науки молодь. Вітчизняна геологія відчуває інтелектуальний голод?
– Ентузіасти не перевелися. Наші випускники працюють практично на всіх континентах, багато вихованців факультету трудиться на Одеському держпідприємстві "Причорноморгеологія". Є серед молодих випускників і такі, хто вже захистив кандидатські дисертації. Не сумніваюся: геологія буде успішно розвиватися, зокрема і в Одеському регіоні. І як побажання колегам до свята пропоную традиційний геологічний тост "За удачу!"
