ІСТОРІЯ З ЛУЦЕНКОМ НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО РОЗВ'ЯЗКИ. ЇЇ ГЕРОЙ – В «ЗАВ'ЯЗЦІ»
Наполегливе блокування трибуни і президії Верховної Ради, організоване на початку тижня Партією регіонів, багато політиків, включаючи Голову ВР Володимира Литвина, витлумачили як спробу чергового разу показати Раду недієздатною. Бо якщо протягом 30 днів у сесійній залі нічого, що нагадує законотворчість, не відбувається, Президент України одержує право оголосити парламент розпущеним. «Лічильник», що неабияк налякав політиків і рядових обивателів, позавчора, на щастя, «застопорили». Найчисленніша фракція Ради, бажаючи відкинути звинувачення в зацікавленості у якнайшвидшому розгоні парламенту, дозволила-таки своєму представникові в президії на якийсь час відновити роботу законодавчого органу. Перший віце-спікер Олександр Лавринович повідомив колегам-депутатам про інтенсивні консультації, на які знадобиться не одна година. Предмет дискусії – нібито офіційні документи, що надійшли з Німеччини, з викладом обставин інциденту 4 травня у Франкфуртському пересадковому аеропорту. Народні обранці повинні визначити, уякій формі їм слід розглянути заяву керівника МВС Юрія Луценка про його добровільну відставку.
Довідка «ОВ».Приводом вимагати негайного звільнення Луценка з обійманої посади стала поведінка члена уряду в міжнародному аеропорту Франкфурта-на-Майні. Газета «Більд» зобразила нашого співвітчизника та його сина як закінчених алкоголіків, які порушують загальноприйняті норми поведінки в цивілізованому суспільстві. Юрій і Олександр Луценки вдень 4 травня нібито проривалися «з боєм» до літака, що вирушав до Сеула. Німецькі поліцейські, які намагалися заспокоїти українців, одержали «на горіхи»: двоє негайно ж пішли на лікарняний, ще двоє (серед них жінка) одержали на руки завірені судмедекспертами документи про одержання під час сутички з членами родини Луценків ушкоджень середньої тяжкості. Сина міністра, 19-річного студента Київського інституту телекомунікацій, супроводжували в наручниках до поліцейської дільниці, де перевірили на наявність в організмі алкоголю. За даними «Більд», Луценко-молодший міг випити близько 450 грамів горілки: такому показнику відповідають нібито виявлені 3 промілле. Його батько від тестування відмовився, продемонструвавши присутнім дипломатичний паспорт. Юрій і Олександр Луценки полетіли до Сеула наступного дня, 5 травня. Бульварна преса ФРН «навздогін» придумала для Луценка-старшого прізвисько: «міністр-промілле».
Саме час коротенько розповісти, якою є газета «Більд». Ця газета, що входить до концерну значного медіа-магната Акселя Цезаря Шпрингера, – дуже яскравий приклад «жовтої преси». Її репортери регулярно здобувають сенсаційні відомості про приватне життя відомих політиків, відомих бізнесменів, популярних зірок кіно- і музичного мистецтва. Зрозуміло, за «доброякісний» компромат на VIP-персон інформаторам доводиться викладати чималі гроші. Але чого не зробиш заради збереження прибутковості видання, особливо в період глобальної кризи...
Щоб не бути голослівним, наведу лише кілька заголовків, набраних аршинними буквами на першій сторінці «Більда»: «Лесбіянки затівали сім убивств», «Етта Шиллер – 41-а дитина. Але хто батько?», «Божевільний німецький архітектор зарізав у поїзді пасажира», «Пес застрелив німецького мільйонера», «Розлучення! Роккі платить 14 мільйонів!», «Сексуальна оргія повій у морзі» – «Повії пробралися таємно вночі до моргу нью-йоркської лікарні «Беллевю». Нічна зміна перетворила кахельне приміщення на секс-клуб».
У середовищі добропорядних німецьких бюргерів черпати новини з «Більд» вважається моветоном. У журналістському середовищі з цього приводу дуже популярна цікава максима: «Більд» – це газета, яку ніхто не читає, але при цьому всі знають, що в ній написано».
/В Одесі аналогів «Більд» поки що немає. Тому що в нашому місті звикли рахувати гроші. Виплачувати колосальні суми у вигляді штрафів за поширення відомостей, що ганьблять кого-небудь, жоден з теперішніх більш-менш заможних видавців не хоче.../
Скандальний матеріал «Більд» про Юрія та Олександра Луценків передрукували кілька відомих німецьких газет, зрозуміло, з посиланням на першоджерело. Колеги підстрахувалися не випадково. Вже занадто неправдоподібними виглядали «побої» атлетично складених поліцейських-«арійців» якимись двома українцями. Якби журналісти до того ж знали про те, що Луценко до свого призначення у МВС ані дня не служив у правоохоронних органах і що його 19-річний син страждає на тяжке онкологічне захворювання, гадаю, ЗМІ посоромилися б повідомляти співгромадян про разючу безпорадність служивих. Яким, до речі, у Німеччині платять чималі гроші за підтримку зразкового правопорядку...
Повернувшись із Кореї до України, Юрій Луценко розповів на негайно скликаному брифінгу у МВС про свою «неймовірну пригоду». А також повідомив: напередодні ним подано два письмових пояснення того, що сталося, на ім'я Глави уряду і Голови Верховної Ради. Крім цього, Володимир Литвин одержав заяву із проханням розглянути можливість відставки Луценка із обійманої посади під час відсутності самого подавця.
На перший погляд, така лінія поведінки могла б свідчити про неухильне дотримання Юрієм Віталійовичем принципів загальноєвропейської політичної культури.
Опозиція ж у особі Партії регіонів угледіла в демарші Луценка спробу уникнути відповідальності, перечекати «доки все вгамується», – і, як і раніше, командувати 300-тисячним загоном співробітників МВС. Підстав підозрювати міністра в підступництві у ПР вистачає. По-перше, БЮТ нізащо не дасть ані голосу за відставку людини, яка не приховує свого замилування працездатністю, державною мудрістю і неабиякими людськими якостями Юлії Тимошенко. «Зливати» главу МВС не поспішатимуть і в «Нашій Україні»-«Народній самообороні», оскільки кандидатура міністра входить до квоти цього блоку, і рекомендував на високу посаду Луценка не хто інший як Віктор Ющенко. По-третє, від підтримки «регіонів» у цьому випадку втримаються і комуністи. Їхня креатура в керівництві МВС – Василь Мармазов, теперішній заступник Юрія Луценка, син відомого діяча КПУ, багаторічного депутата парламенту від Кіровоградщини Євгена Васильовича Мармазова. Нарешті, у «здачі» Юрія Віталійовича не зацікавлений і сам спікер Литвин. Варто лише Раді підтримати вимогу Партії регіонів, як «демкоаліція», і без того нечисленна, вмить втратить депутатів від «Народної самооборони», – і Володимир Михайлович буде змушений оголосити про її розпад. В цій ситуації «у гру» може вступити Президент Віктор Ющенко. Щоб видати цілком мотивований указ про черговий розпуск Ради і призначення дати позачергових виборів...
Оскільки більшість членів ВР (крім депутатів від «Єдиного Центру») не має наміру приєднуватися до вимоги Партії регіонів, керівництво цієї впливової фракції оголосило про безстрокове блокування роботи Ради, – доти, доки інші фракції не зрозуміють, який відчутний удар по іміджу країни завдано внаслідок неадекватної поведінки Луценка.
Глава ВР, який не заперечував проти заслуховування питання про відставку Юрія Віталійовича, нагадав – як депутатам, так і парламентським журналістам – про відсутність підстав для прийняття такого жорсткого кадрового рішення. Мовляв, мені відома «точка зору громадськості» (яку репрезентує газета «Більд» – авт.), – але бракує «точки зору офіційної німецької сторони». От коли дізнаємося про неї, зіставимо з «громадською оцінкою», – тоді й ухвалимо рішення...
Перший заступник глави фракції ПР Олександр Єфремов (лідера регіоналів Віктора Януковича в парламенті позавчора не бачили) відкрив завісу таємничості: у отриманих з посольства Німеччини в Україні документах містяться відомості про певний ступінь сп'яніння членів офіційної делегації МВС республіки. /Мабуть, німецькі поліцейські визначали його візуально/.
За словами Єфремова, побічно підтвердив факт інциденту у Франкфуртському хабі і посол України в Німеччині; за його підписом на ім'я групи парламентаріїв з профільного комітету Верховної Ради у середу прийшло докладне пояснення. Таким чином, за оцінкою Олександра Сергійовича, скандал із главою МВС «наближається до розв'язки».
Перший заступник керівника фракції БЮТ Андрій Кожемякін, втім, спростував інформацію щодо підтвердження німецькою стороною «факту п'яного дебошу». Декількома годинами пізніше перший секретар-керівник відділу преси посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні Зігрун Майєр повідомила: посольство не має у своєму розпорядженні жодних документів про інцидент із Ю. Луценком в аеропорту Франкфурта-на-Майні. За її словами, заява депутата Олександра Єфремова про те, що «в Україну надійшли документи від посла Німеччини в Україні щодо інциденту в аеропорту, не відповідає дійсності. Посол не міг передати ці документи, оскільки їх фізично в посольстві не існує».
Бютівці зареєстрували в Раді спеціальну слідчу комісію, якій доручено розібратися у всіх тонкощах висунутих проти Луценка звинувачень. Представники Партії регіонів не скористалися правом делегувати до складу комісії своїх представників, гадаючи, що в історії з «дебошем» і так все зрозуміло.
У середу на досить болючу для себе тему висловилася Юлія Тимошенко. Спіч Прем'єр-міністра на захист Луценка був емоційним і переконливим. Тимошенко охарактеризувала «наїзд» на онкологічно хворого сина глави МВС як безперечний доказ аморальності політконкурентів. Мовляв, нещодавно прооперований 19-річний Олександр Луценко, який живе на хіміотерапії, не міг «розслабитися» навіть ковтком чудового німецького пива, тому що занадто складні медпрепарати приймає щодня по годинах.
– Уже одна ця неправда говорить про тенденційність всієї кампанії проти Юрія Віталійовича! – сказала Тимошенко.
Втім, Прем'єрка не стала вигороджувати підлеглого, який допустив запізнення на посадку всієї офіційної делегації, а потім спробував «взяти штурмом» літак «Люфтганзи», уже готовий стартувати в напрямку Сеула. Оскільки Юлія Володимирівна сама давала «добро» на цей переліт, за подвійну недисциплінованість глави МВС йому напевно загрожують якісь санкції.
...Ну а сам Луценко сумлінно відсиджує робочий час в «головному кабінеті» будинку по вул. Академіка Богомольця, – хоча офіційно Міністерством тимчасово керує його перший заступник Михайло Клюєв. Зрозуміло, ані про яке німецьке пиво (ну хіба що вітчизняне безалкогольне) Юрій Віталійович нині не думає. Його підлеглі, які періодично відвідують кабінет міністра, відзначають граничну зібраність і звичну службову запопадливість боса.
Луценко явно не поспішає робити Клюєва одноосібним командиром 300 тисяч співробітників МВС. Тому що цей генерал-лейтенант до свого переведення у столицю керував управлінням МВС України в Донецькій області. З точки зору «помаранчевої команди», – «найнеблагонадійнішої»...
