На сьогоднішній день в Україні надають первинну медико-санітарну допомогу сільському населенню близько 15,5 тис. фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів), 3026 сільських лікарських амбулаторій (у т.ч. амбулаторій загальної практики сімейної медицини) та 679 дільничних лікарень. Вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу сільські жителі отримують у 473 центральних районних лікарнях. Третинну (високоспеціалізовану) – в обласних лікарнях для дитячого та дорослого населення.
Серед найбільших проблем – дефіцит мережі. Так, у 500 селах з населенням від 500 до 1000 чоловік немає ФАПів, а майже 1700 фельдшерсько-акушерських пунктів обслуговують кожний понад 1 тисячу сільських жителів. Разом з тим, у наявній мережі первинної допомоги забезпеченість лікарськими кадрами складає лише 62 відсотки. Загалом, не вистачає, як мінімум, 2800 сільських лікарів.
– На Одещині проблема забезпечення фельдшерсько-акушерських пунктів кваліфікованими кадрами також стоїть досить гостро, – прокоментував ситуацію начальник управління охорони здоров’я та медицини катастроф обласної державної адміністрації Василь Лапай. – В цілому 28 ФАПів не укомплектовані середнім медичним персоналом. У кожному районі знайдеться по 1-2 таких медичних заклади. Цьому питанню приділяється велика увага, і для його вирішення була прийнята регіональна програма «Житло для медиків». За 3-4 роки цю проблему ми плануємо ліквідувати, і кожному молодому спеціалісту, який направлятиметься на роботу в село будуть створюватися належні умови. Наша область – найбільша в Україні, сільське населення мешкає у 280 селах, і в деяких з них кількість мешканців не перевищує ста осіб. Звичайно, важко в таких селах затримати молодих спеціалістів, які докладають всіх можливих зусиль, щоб перебратися до райцентра або до міста.
– Василю Степановичу, скажіть будь ласка, як надаватиметься медична допомога жителям невеликих сіл?
– Нами розроблені так звані медичні паспорти районів. Для медичного обслуговування мешканців кількох невеликих сіл, що розташовані в радіусі 15 – 20 кілометрів, створюються сільські лікарняні амбулаторії. Їх забезпечуємо кваліфікованим медперсоналом та санітарним автомобілем. Це дасть змогу підвищити і покращити якість первинної медичної допомоги. Адже мешканці сіл будуть впевнені, що швидка допомога надійде вчасно і через 10 – 15 хвилин і відвезе хворого або породіллю до центральної районної лікарні. Сьогодні в нашій області нараховується 14 районів, в яких дану програму виконано. На жаль, вона призупинилася, бо торік ми не отримати 120 санітарних автомобілів, закупівля яких не була профінансована з державного бюджету. Проте варто відзначити, що за останні два роки надійшло 160 комплектів для фельдшерсько-акушерських пунктів і 94 комплекти для сільських амбулаторій, що забезпечує якісну роботу сільських медичних закладів. Це позитивний момент.
Хочу також зазначити, що управління охорони здоров’я впродовж останніх чотирьох років проводить виїзні колегії з участю обласних фахівців та головних районних лікарів, під час яких перевіряється стан надання медичної допомоги населенню. Вже проведено 18 колегій. Такий напрям роботи стимулює лікарів, які запозичують досвід своїх колег і впроваджують його у себе, що добре позначається на охороні здоров’я населення.
А що стосується роботи ФАПів, то вони перебувають у рівних умовах і непогано справляються зі своїми обов’язками.
Не обминула кадрова проблема і мережу первинних медичних закладів Любашівського району. Як поінформувала заступник головного лікаря ЦРЛ Людмила Білоус, з 28 ФАПів та ФП три не забезпечені медичними працівниками.
В Ананьївському районі сільські медичні заклади недостатньо забезпечені обладнанням та приміщеннями. За словами головного лікаря ЦРЛ Анатолія Койчева, вирішення цього питання залежить від сільських голів, на яких покладено турботу про утримання ФАПів в належному стані та забезпечення їх медикаментами. Сьогодні мережа лікувальних закладів репрезентована ЦРЛ, Долинською дільничною лікарнею, 4 амбулаторіями, 4 ФАПами і 22 ФП. Що стосується медичних кадрів, то з 49 лікарів значну частину, а це 19 чоловік, складають пенсіонери, а 5 молодих спеціалістів після стажування в район не повернуться.
Заступник головного лікаря з лікувальної справи Кодимської ЦРЛ Віктор Яремчук розповів, що кадрова проблема в районі розв’язується непогано. ФАПи перебувають на балансі селищних і сільських рад і повністю забезпечені досвідченими працівниками. Правда, їхнє фінансування з боку органів місцевого самоврядування бажає кращого. Адже 300 – 500 гривень на рік, що виділяються з місцевих бюджетів на медикаменти, недостатньо для надання невідкладної допомоги.
У Балтському районі функціонує 25 ФАПів і ФП та 7 амбулаторій. Головний лікар Балтської районної лікарні Станіслав Чорний розповів, що головна проблема у відсутності в декількох амбулаторіях загальної практики сімейної медицини лікарів-терапевтів. Тому доводиться, наприклад, у великі села, – Пужайкове, Гольму, та деякі інші, посилати терапевтів, які вахтовим методом надають людям медичну допомогу. Правда, фельдшерсько-акушерські пункти укомплектовані повністю завдяки тому, що багато молоді навчається у Котовському медичному училищі і повертається працювати в район. Також головний лікар зазначив, що останнім часом зросло забезпечення сільських медичних закладів медикаментами. В районі розв’язана проблема надання невідкладної швидкої допомоги. Сьогодні медичні бригади готові виїхати на виклик у будь-яке село і дістаються до хворого швидше, ніж фельдшер, який мешкає за 10 – 12 кілометрів. Також Станіслав Чорний зазначив, що з кожним роком стає все менше бажаючих працювати в медицині, адже це важка праця, яка вимагає самовідданості та самопожертви.
Знайомство з роботою сільських закладів первинної медико-санітарної допомоги в багатьох селах кількох районів навіяло невтішні думки. Через застарілу матеріально-технічну базу та недостатнє фінансування рівень медичної допомоги дуже низький. Але втішає, що ще є ентузіасти-фельдшери, які власноруч облаштовують своє робоче місце. Прості сільські трудівники від медицини заслуговують лише на щиру вдячність за свій подвижницький труд.
Сьогодні держава, як ніколи, повинна обличчям повернутися до сільської медицини. Рівень медичної допомоги, а особливо первинний, повинен в обов’язковому порядку забезпечуватися бюджетним фінансуванням. Гріх економити на здоров’ї людей.
