У Великомихайлівському районі налічується всього кілька господарств, які займаються свинарством. За даними відділу головного зоотехніка, там у цілому утримується майже 2900 свиней. При тому, що в районі живе 35 тис. чоловік, питання забезпеченості населення м'ясом починає турбувати серйозно.
Тим більше цікаво було побувати у ТОВ "Новоселівське", яке лідирує у цьому напрямі тваринництва.
– Почалося все з бажання нагодувати людей. Щоб урізноманітити м'ясом раціон робітників свого господарства, було вирішено закупить півсотні голів, – говорить завідувачка ферми Інна Тодійчук. – Спеціального приміщення не будували. Тварин розмістили у старих корівниках, що залишилися з колгоспних часів. Проте свинки почали плодитися. Це викликало інтерес до застосування нових видів селекції. Через три роки поголів'я свиней помітно зросло, і сьогодні становить майже 800 голів.
Звичайно ж, всьому передували великі трудозатрати. У цьому і криється одна з основних відповідей на запитання, чому свиня і корова стали у сучасному українському селі рідкісними тваринами?
Дирекція господарства одразу зіткнулася з необхідністю відраховувати кошти на ремонт колишніх корівників і влаштування там кліток і загородок. Ще більші суми поглинає реконструкція великого чотирирядного приміщення, що перетворюється у комплекс з вирощування свиней. Тепер там стоять пластикові вікна, встановлюється німецьке обладнання для перебування товстобоких льох – свиноматок. З такої нагоди купили і чотирьох кнурів-плідників.
Для відгодівлі свиней заготівлею сіна не відбудешся. Свиням двічі на день потрібні вітамінні корми, багаті мінералами, необхідні добавки кальцію для зміцнення скелету. Бо швидко набрана м'ясна маса може роздушити незміцнілі кістки. Якщо ж наповнювати годівниці звичайними комбікормами, то тоді ріст особин буде повільним, що знизить практичний сенс розведення свиней.
– Дорого коштують на ринку щеплення, без яких не обійтися, – і медикаменти. Адже свині страждають на захворювання, приблизно такі самі, як і людина. Буває, вони кашляють, коли застудять легені, і їм потрібна інгаляція. А як її зробити свиням? Їх заганяють у сарайчик і наливають у миски з окропом зілля, випарами якого вони дихають. Та й з поросятами няньчимося, як з дітьми, – говорить І. Тодійчук.
Штат, що обслуговує ферму, складається з трьох чоловік. Тому вони освоїли низку суміжних спеціальностей. Ветеринарний лікар з'явився тільки нещодавно, – він приїхав з Арциза, на щастя, йому тут сподобалося, і він залишився працювати. Але взагалі сьогодні ветеринар – теж велика рідкість на селі. А зоотехнік – просто екзотична професія.
До недавнього часу у планах директора ТОВ "Новоселівське" Сергія Бойка було доведення поголів'я свиней до 2 тисяч. Можна сказати, з кожним поросятком зростали перспективи, пов'язані із спорудженням своєї бойні, відкриттям переробного підприємства і подальшої можливості продавати не сировину, а виготовлений з неї продукт. Але сьогодні обставини примусили замислитися: а чи варто?
На його думку, розведення свиней було досить вигідним до травня 2009 року. До того ж за 1 кілограм живої ваги кожної особини давали по 20 гривень. Але наприкінці весни цей номінал стрімко змінився, причому не на користь виробника: ціна впала на 33% і зараз становить 14 гривень.
– Це одразу знизило комерційний інтерес, а з ним зменшилося і бажання вкладати у розвиток свинарства додаткові кошти, – говорить С. Бойко.
Ціновий кульбіт, що стався у травні, підірвав сільського підприємця економічно. А морально позбавив впевненості, що щось подібне, якщо не гірше, надалі не повториться. Тим часом, на базарах свинина не подешевшала ні на гривню, хоча собівартість м'яса для перекупників впала на третину. От селяни і запитують: чи є порядок у країні, де одні наживаються на робітниках, а другі цьому потурають. У підсумку ж спільно нищать тваринництво.
