Антимонопольний комітет нарешті зацікавився коливаннями цін на цукор. Останнім часом вартість солодкого піску зростала швидше, ніж показники інфляції. АМКУ планує вивчити ситуацію на вітчизняному ринку цукру для виявлення причин високих внутрішніх цін на цей продукт.
– З початку поточного року темпи зростання цін на цукор перевищили середні темпи зростання споживчих цін майже у 1,2 раза, – говорить Олександр Мельниченко, виконувач обов'язків голови Антимонопольного комітету України. – Проведений нами аналіз стану ринку дозволяє зробити висновок, що економічних підстав для такого зростання немає.
На думку фахівців АМКУ, перехідних запасів цукру повинно вистачити більш ніж на чотири місяці. З огляду на прогнозований обсяг виробництва з урожаю 2009 року, річна потреба України в цьому продукті буде забезпечена. Таким чином, підстав для дефіциту цукру немає. Відповідно, зростання цін пояснюється суб'єктивними діями окремих учасників ринку, зокрема оптових торговців і роздрібних реалізаторів.
Однак слід зазначити, ціни на цукор на українському ринку зросли під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. За умовами СОТ, Україна зобов'язалася імпортувати 260 тис. т цукру-сирцю щороку, починаючи із 2009 р. Цукор за цією квотою обкладається доступним імпортним митом, у той час як понад квоту діє мито 50%.
Незважаючи на те, що імпортований у рамках квоти цукор становить лише близько 12% щорічного споживання України, що становить до 2 млн т, його ціна служить орієнтиром на внутрішньому ринку. Однак Кабінет Міністрів дозволив імпортувати солодкий продукт у рамках квоти лише внутрішнім виробникам.
– Завдяки цьому рішенню Кабміну орієнтиром внутрішньої ціни на цукор повинна стати ціна на цукор-сирець, імпортований до України із 50%-м митом, – вважає Євген Окша, аналітик «Astrum Іnvestment Management». – Світова ціна сирцю з початку року зросла на 42% через дефіцит цукру, викликаного неврожаєм у основних країнах-експортерах.
Як припускає експерт, високі внутрішні ціни на цукор є результатом дій ринкових гравців, які намагаються компенсувати низьку рентабельність виробництва протягом останніх трьох років. Такі компанії, як "Астарта", "Мрія" та "Укррос", сьогодні виграють від високих внутрішніх цін.
