Ізмаїл цілком міг би стати туристичним центром Придунав’я, адже він має достатню кількість визначних пам'яток. В «ОВ» від 23 липня ц.р. було опубліковано матеріал «Фортеця Ізмаїл – нікчемний пустир чи об'єкт національного значення?». У ньому порушувалася ціла низка питань, зокрема і про причини того, чому у місті, яке має славетне історичне минуле, не розвинений туризм? Чому не затребуваним залишається такий унікальний об'єкт, як рештки тієї самої неприступної фортеці, яку брав Суворов?
Відповідь на це запитання постаралися дати музейні працівники міста і всі ті структури, які можуть бути задіяні у туристичному бізнесі на зустрічі у міськраді з першим заступником міського голови Валерієм Бавіцьким. На зустрічі прозвучало, що попереднім керівникам міста сама ця тема була не цікавою і надто клопітною. Так, плани і програми ухвалювалися, але найчастіше до їх створення і виконання ставилися формально. Ось чому досі не спостерігається узгодженості в діях різних структур, організацій, громадських формувань, які могли б тут сказати своє слово.
Звичайно, становище треба змінювати докорінно і місту це цілком до снаги, підкреслив Валерій Бавіцький. Втім, перші кроки вже робляться. Незважаючи на всі фінансові труднощі і перепони, громада домагається, щоб було завершено капітальний ремонт музею імені Суворова. Про фінансування об'єкта постійно говориться на обласному і вищому рівнях. За всіма прикидками, музей повинен бути відкритий до Дня міста, до 1 жовтня. Вирішено кадрове питання у музеї Придунав’я. Присутнім на зустрічі була відрекомендована нова директорка музею Ольга Тірон. Вона розповіла про своє бачення перспектив роботи музею. Тут, сказала вона, експонуватимуться одразу кілька краєзнавчих виставок, гостям міста покажуть театр історичного костюма і традиційне чаювання. При музеї планується створення екскурсійного відділу – а чому б і ні?
Проте це лише – одна ланка. Потрібно розробити і створити єдиний туристичний маршрут, у якому кожна з цих ланок відіграватиме свою роль.
Єдиний маршрут повинен будуватися і на тому, щоб музеї не суперничали, а доповнювали один одного. Щоб, припустімо, розповідь екскурсовода у музеї імені Суворова завершувалася пропозицією побувати у музеї Придунав’я, а заодно – зустрітися з тією або іншою національною громадою. Це дозволить не лише найповніше знайомити гостей з минулим міста, але й покаже повноту звичаїв і традицій нашого багатонаціонального краю. Багато означатиме централізований розподіл потоку туристів, які їдуть до нашого міста на запрошення громад або з власної ініціативи. А наскільки ефективним може стати організація краєзнавчих тимчасових виставок з фондів міських громад, залучення фольклорних колективів на презентації виставок! Чому б не провадити виставки, фестивалі під відкритим небом на території фортеці? Дай Боже, щоб ідеї втілилися у життя. І тоді музеї заповняться туристами, і місця суворовського штурму можуть також стати найбільш відвідуваним місцем, а дивіденди від туризму могли б допомогти у приведенні до пристойного вигляду цього історичного об'єкта.
Після того, як учасники зустрічі опрацюють свої пропозиції, відбудеться їх обговорення, тепер уже з представниками ізмаїльських та одеських туристичних фірм.
