Одеса
Готуй сани влітку...
На нещодавній прес-конференції голова обласної державної адміністрації Микола Сердюк повідомив, що за перше півріччя дохідну частину обласного бюджету перевиконано на 31,5 мільйона гривень.
А це, за його словами, дасть можливість спрямувати частину коштів на реконструкцію котелень у проблемних районах області.
У той же час про доцільність подальшого переведення систем опалення з мазуту на газове паливо М. Сердюк висловився обережно. На його думку, усе залежить від вартості природного газу. Якщо вона буде досить високою, краще залишити системи опалення працювати на мазуті.
Торкаючись програми розробки альтернативних джерел енергоресурсів, він із жалем сказав про те, що вона не фінансується урядом.
До співпраці – прагматичний підхід
В облдержадміністрації з ініціативи облорганізації ВУТ «Просвіта», регіонального Громадського комітету «Україна-НАТО» та за сприяння управління внутрішньої політики ОДА відбувся «круглий стіл» на тему: «Діалог Україна – НАТО. Досвід співпраці громадських організацій та державних установ країн НАТО з охорони навколишнього природного середовища».
У заході взяли участь перший заступник голови ОДА М. Степанов, керівники Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та громадської ради, яка діє при цій структурі, управління державної служби Головдержслужби України в Одеській області, управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОДА, активісти осередків громадських фундацій екологічного напряму та політичних партій, провідні місцеві науковці.
Під час роботи наголошувалося, що чимало проблем (рекультивації земель, утилізації отруйних речовин, підвищення ефективності моніторингу навколишнього середовища, боротьби із забрудненням водоймищ і повітря тощо) можна вирішити в рамках програми НАТО «Безпека через науку», котра, зокрема, здійснюється в Україні. Зазначалося, що питання взаємодії з НАТО не слід політизувати, треба підходити до цього прагматично, адже в області чимало передових та корисних наукових проектів, є грамотні фахівці, проте немає належного фінансування та необхідного обладнання. Підкреслювалося: європейські та євроатлантичні структури самі зацікавлені в допомозі нам, адже екологічні проблеми у Європи та України (як її складової частини) – спільні.
Науковці висловили низку пропозицій, а саме: запропонували створити при облдержадміністрації експертну раду або інформаційно-аналітичний центр, до якого увійшли б науковці (зокрема, екологи), посадові особи, представники громадськості, промисловці; визначити перелік потенційно небезпечних об’єктів на території регіону та перевірити їх стан тощо.
Свято музики і танку
Сьогодні в Одеському палаці культури «Політехнік» завершується восьмий Міжнародний фестиваль юних талантів «Сузір’я моря – сонце, молодість, краса», покликаний утверджувати загальнолюдські й національні гуманістичні традиції.
Понад 350 дітей з Латвії, Білорусі, Росії, України та Молдови протягом трьох днів демонструють свої вокальні, хореографічні, танцювальні здобутки жителям і гостям міста. Майстерність юних учасників оцінює міжнародне журі, до складу якого входять відомі діячі мистецтв з Росії, України та Угорщини. А очолює його Герой України, народний артист СРСР та України, художній керівник і головний диригент Національного академічного хору імені Григорія Верьовки, наш земляк Анатолій Авдієвський.
Програма фестивалю органічно поєднує напружені репетиції, феєричні концерти з пізнавальними майстер-класами та цікавими екскурсіями. Закриття свята музики і танцю відбудеться сьогодні о 18-й годині.
Ізмаїл
Збитки – понад 19 мільйонів гривень
Українське Дунайське пароплавство може повторити долю вже неіснуючого ЧМП. За підсумками півріччя воно має 19,2 млн грн збитків, а сумарні збитки за останні три роки перевищили 180 млн грн, повідомив прес-секретар Асоціації судновласників України Олександр Федоров.
При цьому, за його словами, левова частка затрат припадає на утримання «відстійного» флоту, до якого входить майже 50 суден віком від 35 до 60 років. На їх утримання пароплавство змушене щороку виділяти до 30 млн грн, відволікаючи кошти від основної виробничої діяльності і економлячи на ремонтах інших суден, капітальних вкладеннях в розвиток і, головне, на заробітній платі моряків. «Причина цих марних витрат – законодавчі обмеження з розпорядження майном, які створюють фактично дискримінаційні умови для підприємства і спрямовані на його знищення», – констатує О. Федоров.
Він відзначив, що багаторічна проблема призвела до накопичення інших боргів, насамперед, пов’язаних з обслуговуванням поточної кредиторської заборгованості. Дефіцит обігових коштів, який утворився таким чином, призвів до арешту суден пароплавства за кордоном, виникнення простроченої заборгованості із заробітної плати. До існуючих власних проблем підприємства, в результаті світової фінансової кризи, додалися суттєве зниження фрахтових ставок, гострий дефіцит пропозицій від вантажовласників.
Незважаючи на обставини, що склалися, на підприємстві активно працюють над тим, аби утримуватися на плаву в очікуванні державних рішень і змін в законодавстві, що стосуються Українського Дунайського пароплавства. Так, з початку року кількість працівників плавскладу скоротилася на 18,1% – до 458 осіб. Після впровадження нової організаційної структури «утиснули» не лише штат берегових структур пароплавства, але й кількість управлінських підрозділів – з 41 до 25.
За підсумками першого півріччя пасажирський флот збільшив свою прибутковість втричі порівняно з минулим роком. Наблизився до беззбиткової роботи річковий флот. Наприкінці травня ВАТ «УДП» удалося відновити відвантаження залізорудних вантажів в напрямках Смедеревл і Лінц (Woest Alpine).
Білгород-Дністровський район
Як палили, так і палять!
Як повідомив під час останньої сесії Білгород-Дністровської райради єгер лісництва Євсей Костецький, напередодні, під час стихійної пожежі піддалося випалюванню близько 100 га Семенівського лісового заповідника. Крім того, на землях Семенівської сільради у процесі спалювання стерні на полях, у вогні пропало три лісосмуги, кожна з них кілометрова.
Тема злочинного спалювання стерні нинішнього літа особливо актуальна через економічну кризу. Спалюючи залишки на полях, господарники істотно заощаджують на паливі, зношуванні сільгосптехніки та трудових витратах, які необхідно оплачувати. Але закликати до відповіді за спалені поля ніхто не квапиться, оскільки виявити паліїв складно.
Відповідно до чинного природоохоронного законодавства, випалювання стерні та рослинних залишків є незаконним і шкідливим для навколишнього середовища, тому категорично заборонено. Але суми адмінштрафів, навіть у разі виявлення порушника, залишаються символічними, у порівнянні із завданою шкодою. За підпалення лісу виявленого винного покарають сумою від 51 до 170 гривень. Посадові особи за аналогічне порушення сплатять від 119 до 204 гривень. За спалювання стерні, пасовищ та лугів штраф для посадових осіб становить від 1190 до 1700 гривень, для інших осіб – від 340 до 680 гривень.
Тарутине
Підтримали насіннєву лабораторію
Всі умови для продуктивної праці створені колективу Тарутинської насіннєвої лабораторії. Істотний вклад внесли сільгосппідприємства району, а також районне товариство сільгоспвиробників, яке очолює В. Узун.
80 тисяч гривень було виділено і Одеської обласною державною насіннєвою інспекцією. У день відкриття після реконструкції її подарунком також стали комп’ютер та кондиціонер. А в недалекій перспективі для виробничих потреб буде виділено і автомобіль.
Татарбунарський район
Вода від «Джерела Білолісся»
Півтора роки тому на території Білоліської сільської ради запрацювало комунальне підприємство «Джерело Білолісся». За цей час змінилося чотири його керівники.
Сьогодні підприємство очолює Олександр Стогній. Відгуки про нього сільського голови Наталі Кушніренко найкращі. Головне досягнення – зуміла домогтися злагодженості у роботі колективу.
Сьогодні тут зайняті виконанням основної роботи – безперервною подачею води жителям села та обслуговуванням водопровідної мережі та артсвердловини. У перспективі – розширення сфери послуг. Зокрема – це доставляння жителям вугілля, дров, будматеріалів. Для цього відновлено автомобіль. Поки що не до всіх підведено воду, її будуть підвозити. Зараз на артсвердловинах встановлюється автоматика. А це гарант того, що вода буде подаватися безперервно та цілодобово.
Сільська рада матеріально підтримує підприємство. А ось фермери не поспішають із реальною допомогою. Хоча нещодавно домовленості із ними досягнуто. Сільгоспвиробники на розв’язання проблем соціальної сфери готові виділяти по 5 гривень з кожного гектара використовуваної ними землі.
Ширяївський район
Трудівники ПСП «Маяк» – школярам
Гарний подарунок до нового навчального року одержали учні Преображенської ЗОШ І-ІІІ ступенів від трудівників ПСП « Маяк», котре очолює Микола Захар’єв.
За урочистих обставин місцеву школу підключено до газової мережі. За кошти приватного сільськогосподарського підприємства було виготовлено документацію, побудовано котельню, закуплено два котли, полагоджено в окремих класах систему опалення. Всього на цю справу господарство витратило понад 100 тисяч гривень. Директор підприємства переконаний, що вкладаючи кошти в школу, він дбає про майбутнє свого села. Микола Йосипович робить багато добрих справ, але серед них на першому місці ті, що стосуються дітей.
Балтський район
Вшанували сторічну ювілярку
Свій 100-річний ювілей відзначила жителька села Борсуки Христина Андріївна Чорна.
В святковий день ювілярка приймала вітання не тільки від дітей, рідних, сусідів, друзів. Христину Андріївну поздоровили та вручили їй цінні подарунки заступник голови райдержадміністрації О. Нечипорук, який також зачитав привітання від Президента України, Борсуківський сільський голова Б. Меланич, голова товариства Червоного Хреста О. Мельник, голова районної ради ветеранів М. Маслов. Урочистості супроводжувалися музичними вітаннями працівників Борсуківського сільського клубу.
