З 5 по 11 вересня в Одеському російському драматичному театрі успішно триває традиційний (четвертий за рахунком) Міжнародний фестиваль "Зустрічі в Одесі". Цього року в ньому беруть участь колективи російських театрів із України, Росії, країн Західної Європи. У рамках фестивалю відбудеться творчий вечір знаменитого акторського подружжя – Василя Ланового та Ірини Купченко. Напередодні відкриття фестивалю із народним артистом Радянського Союзу та народною артисткою Російської Федерації зустрівся голова обласної ради Микола Скорик.
Жителі Одеської області справедливо можуть вважати Василя Ланового своїм земляком. Його батьки були простими селянами родом із села Стримба на Кодимщині. У 1931 році, рятуючись від голоду, вони переїхали до Москви. Там і народилася майбутня зірка радянського кінематографа. 22 червня 1941 року 7-річний Василько приїхав погостювати до бабусі з дідусем у Стримбу, де зустрів і пережив війну. Батьки ж залишилися в тилу працювати на шкідливому хімічному виробництві.
На зустрічі із головою облради актор згадував своє "кодимське дитинство" та "дідівську науку", багато жартував українською мовою, що залишилася для нього другою рідною. Василь Семенович зізнається, що батьківське коріння зіграло значну роль у формуванні його акторської майстерності.
– Українські пісні були необхідним атрибутом нашого села. Під час війни дід змушував мене пасти череду. Пам'ятаю, пастухи, коли ввечері поверталися додому, завжди співали. Я був у тому ніжному віці (7-10 років), коли людська свідомість усотує все, що її оточує. І дотепер з великою насолодою співаю українські пісні, – зізнається Лановий.
Життя його дружини – Ірини Купченко, також пов'язане із Україною. Батько Ірини Петрівни був військовослужбовцем, і сім’я якийсь час мешкала у столиці нашої країни. Після закінчення школи дівчина вступила до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на факультет іноземних мов, але провчилася там усього рік. Творча натура та дитяча мрія про кар'єру артистки привела Ірину до Московського театрального училища імені Щукіна. Сьогодні акторка перебуває у такій же гарній професійній формі, як і раніше, і користується попитом у режисерів. Дуже часто Купченко приїжджає на зйомки до Одеси.
– Я обожнюю Одесу. Вважаю її навіть не містом, а окремою державою. І по-доброму заздрю людям, які тут живуть. Одесити – це особливий народ, який завжди зберігає свій дух і характер. Ваше місто дає відчуття незвичайного оптимізму та життєрадісності. Не можу уявити собі одесита-песиміста. Людина може скаржитися на життя, але однаково вона у це життя вірить, любить його, і всеодно вона виживає, – ділиться своїми враженнями Ірина Петрівна.
Під час творчого вечора талановите подружжя потішить одеситів читанням поетичних творів, розповідями про кіно і театр, музичними композиціями. Говорячи про програму "Зустрічей в Одесі", директор російського театру Олександр Копайгора звернув увагу акторів на те, що свого часу, перебуваючи ще керівником «Імексбанку», Микола Скорик був одним із перших, хто активно підтримав ідею проведення цього фестивалю та допомагав втілювати її.
– Я дуже радий, що "Російські зустрічі в Одесі" дотепер існують і вже у новому форматі тішать одеситів. Впевнений, що і учасникам "Зустрічей в Одесі" перебування в нашому чудовому місті приносить безліч приємних хвилин. Для мене велика честь приймати улюблених акторів мого дитинства і юності, які стали золотим фондом радянського кінематографа і театру. Фільми за участю Ланового та Купченко завсім не поступаються кращим зразкам світового кіно, – відзначив із цього приводу голова обласної ради.
