Працівникислужбохоронипраціпідприємствморськоготранспортурегулярнозустрічаютьсянарізнихнарадахтасемінарахдлятого, щобпідбитипідсумкироботизаконкретнийперіод, поділитисядосвідомтарозібратисяупроблемах, яківиникають. Основнітемитакихзустрічей– стантравматизму, заходищодоохоронипраціупідрозділахМіністерстватранспортутазв'язкуіУкррічфлоту. А на одному з останніх семінарів відбулося обговорення проекту нової редакції Положення про розслідування нещасних випадків на виробництві.
На думку учасника семінару – начальника служби охорони праці та охорони навколишнього середовища Ізмаїльського морського торговельного порту Володимира Прокуратова, це дуже важливий документ для тих, хто займається цією проблемою на місцях. Про це наша розмова із Володимиром Вікторовичем Прокуратовим.
– Перед нами стояло завдання докладно вивчити проект та внести свої пропозиції, – говорить він. – Детально ознайомившись із ним, ми звернули увагу на те, що дрібні недоліки документа в старій редакції перейшли до нового тексту. Крім того, в обговорюваннім варіанті додалися деякі незрозумілі тези. Судячи з відгуків керівників підрозділів, які займаються охороною праці, багато деталей у ньому не прийнятні, часто не обґрунтовані.
Наприклад, нас завжди хвилювало питання розслідування нещасних випадків. У новому тексті чомусь на спеціальне розслідування нещасного випадку приділяється десять днів, а на звичайне – лише три. Комісій тут залучено менше, отже, терміни не повинні скорочуватися. Документу не вистачає чіткості. Потребують відшліфування багато статей.
Ми й поза рамками семінару, в кулуарах говорили про це Положення. Вільне спілкування, думка товаришів, спір дуже допомагають випрацювати оптимальні підходи, колективна думка – нерідко дуже добра справа, і знайти раціональне зерно набагато легше. Мені вже неодноразово доводилося у цьому переконуватися. Наприклад, у себе в порту ми ведемо облік невиробничого травматизму. Мені якось довелося доповідати з цього питання на одній з нарад. Колеги запитали, навіщо це потрібно, мовляв, це зайве навантаження. А я вважаю, що невиробничий травматизм може викликати тяжкі наслідки у виробничому процесі. Аналізуючи чергового разу стан травматизму за спеціальною методикою, ми виявили, що один робітник протягом трьох місяців двічі одержав побутові травми. Уточнили, хто це, і з'ясувалося, що це кранівник. Тоді ми запитали, як же людина, яка керує таким складним механізмом, забезпечить безпеку на робочому місці, якщо в побуті не може убезпечити себе від травм? Довелося провести з ним бесіду, своєрідну профілактику, звернувши увагу на те, щоб він дбайливіше ставився і до свого здоров'я, і до безпеки людей, які його оточують.
Охорона праці – це відповідальний механізм, в ньому безліч усіляких ланок, якщо відбувається збій в одній з них, у якійсь точці, тоді можуть вийти з ладу не лише решта, але й весь агрегат. Ланками нашої роботи є умови праці, технологія, машина і, найголовніше, людина, яка нею керує. До цієї складної системи входять також навчання, атестація, перевірка знань, інструктажі, стан виробництва, зовнішні та внутрішні чинники, інакше кажучи, цілий комплекс. Практика показує, а статистика свідчить про те, що найтендітніша ланка – це людина. Набагато рідше причиною травматизму є технічні або організаційні моменти. Нещасні випадки, які призводять до негативних наслідків, найчастіше – причина невиконання працівником необхідних дій, допущених ним помилок. Тому протягом останніх трьох-чотирьох років у нас в порту підвищується роль та відповідальність керівників молодшої і середньої ланок – стивідорів, виконробів, виконавців робіт, майстрів, ланкових, які контролюють виробництво в цехах, бригадах та підрозділах. Насамперед, вони при організації і в процесі виконання робіт можуть попередити ситуацію, яка призводить до травми на робочому місці.
Таким чином, основним завданням служби охорони праці порту є координація дій усіх керівників структурних підрозділів, посадових осіб, інженерно-технічних працівників, які забезпечують дотримання законодавства з охорони праці і, у остаточному підсумку, збереженість життя та здоров'я працівників підприємства. Ми розробили політику охорони праці, яка включає комплекс загальних та спеціальних функцій, цільових завдань, організаційних заходів, управлінських та інженерних рішень, спрямованих на забезпечення належного рівня стану охорони життя і здоров'я портовиків. Розроблено і вчасно оновлюються інструкції для робітників з професій та видів робіт.
Інакше кажучи, ми прагнемо до таких ідеалів, коли питаннями охорони праці займаються щодня та цілеспрямовано усі портовики, коли між ними та службою охорони праці встановлено прямий зв'язок.
